Сторінка
6

Педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів

Аналізуючи дійсну програму ми бачимо, що психосоціальна компонента здоров’я розкрита досить вдало. Пропонуються теми для вивчення, які формують позитивне ставлення до власного здоров’я, зокрема його психічної сфери. Наприклад:

рухова активність та її вплив на розвиток підлітків;

розпорядок дня підлітків;

сон і здоров’я;

втома і перевтома, попередження перевтоми;

активний відпочинок, види активного відпочинку;

вправи і процедури для збереження і зміцнення здоров’я.

Досить вдало запропоновано зміст навчального матеріалу для вивчення соціальної сфери здоров’я. Наприклад:

права і обов’язки щодо збереження і зміцнення здоров’я учнів;

особиста відповідальність за здоров’я;

обов’язки членів родини щодо збереження і зміцнення здоров’я;

основні функції сім’ї і громади щодо збереження здоров’я;

вплив способу життя родини на здоров’я підлітків;

допомога людям з обмеженими можливостями;

профілактика ВІЛ-інфікування.

А також виділена в окрему тему психосоціальна компонента здоров’я:

настрій і здоров’я, вплив настрою на спілкування та здоров’я;

співпереживання, співчуття;

позитивний вплив на здоров’я дружніх стосунків між однокласниками та іншими хлопчиками і дівчатками;

повага до старших і молодших, слабших і немічних, членів сім’ї взаємопорозуміння в сім’ї;

протидія виявам насильства в учнівському середовищі.

Для учнів 5 класів подані практичні заняття у вигляді алгоритмів моделювання конкретних ситуацій, для закріплення матеріалу.

Загалом, програма складена лаконічно і охоплює всі сфери життя. Розрахована на 35 годин, що дає змогу учителю повністю викласти зміст навчального матеріалу.

Аналізуючи підручник з «Основ здоров’я» авторів Воронцової Т. В., Пономаренко В. С., Репіка І. А. з’ясовано, що підручник «Основи здоров’я» розроблено відповідно до програми МОН України. Його зміст базується на сучасній концепції здоров'я і безпеки з урахуванням вікових особливостей учнів, основних сфер їх життєдіяльності, актуальних потреб і проблем, завдань найближчого розвитку, а також сезонного характеру дії деяких факторів ризику.

Навчання здоров’ю здійснюється на засадах розвитку життєвих навичок. Це передбачає формування соціально-психологічних компетентностей, які допомагають учням вести здоровий і продуктивний спосіб життя, адекватно сприймати себе і навколишніх, будувати позитивні міжособистісні стосунки, успішно розв'язувати щоденні проблеми, керувати стресами.

Підручник орієнтує на застосування психосоціальних методів навчання, які є дуже ефективними і сприймаються дітьми. Знання і практичні навички здобуваються не лише з текстових пояснень, а й у процесі продуктивної діяльності: під час ігор, аналізу ситуацій, мозкових штурмів, роботи в групах, уроків-тренінгів.

У підручнику наявні розділи, які формують психосоціальну компоненту здоров’я. Розділ 3 «Учись вчитися», Розділ 4 «Шануй себе та інших», Розділ 5 «Школа спілкування» Всі ці розділи оформлені досить вдало, теоретичний матеріал доступний для учнів 5-го класу. У підручнику наведено багато малюнків, на яких зображено різні життєві ситуації.

Аналізуючи підручник з основ здоров’я ми побачили, що у кінці деяких параграфів наявні практичні роботи, які включають в себе оздоровчі хвилинки, (вправи дихальної гімнастики, вправи на профілактику шкільних захворювань, як вберегти зір). Для цілісного формування психосоціальної компоненти здоров’я в підручнику також наведені розробки проблемних ситуацій, рольових ігор, робота в групах. У підручнику яскраво представлені методики для покращення стану пізнавальних процесів: тренування пам’яті, уваги та контролю мислення.

Зміст підручника в основному відповідає логічній послідовності, вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки школярів, які визначені навчальною програмою, доступний для більшості дітей.

Методичний апарат підручника утворює єдине ціле із змістовою частиною. Наявні матеріали для актуалізації опорних знань у вигляді повтору попередніх тем «пригадайте!»

Даний методичний апарат дає можливість організовувати самостійну роботу школярів, здійснювати самоконтроль, націлює учнів на аналітичне читання і осмислення навчального матеріалу. Характер завдань і запитань направлений на виконання різних дидактичних цілей навчання (закріплення, повторення, узагальнення).

Таким чином, зміст підручника та його методичний апарат дозволяє адаптувати знання сучасної валеологічної науки до школи. Вчителю підручник допоможе формувати в учнів цілісну уяву про своє здоров’я та його збереження, розвивати комунікативні здібності дітей. Учням – дасть можливість вивчати основи здоров’я із задоволенням і досягти високої якості знань.

Аналізуючи підручник з «Основ здоров’я» авторів Т. Є. Бойченко, С. В. Василенко нами було з’ясовано, що змістову частину підручника «Основи здоров’я» розроблено відповідно до програми МОН України. Навчання здоров’ю у підручнику здійснюється на засадах розвитку базових теоретичних знань.

Аналізуючи даний підручник ми побачили, що в підручнику переважає теоретична частина над практичною. У підручнику немає методичних вказівок на формування психосоціальної компоненти здоров’я. Відсутні вправи оздоровчого характеру (вправи дихальної релаксації, психофізичні тренування), які б формували психосоціальну компоненту здоров’я. У підручнику передбачається виконання аналізу життєвих ситуацій, але вони лише частково реалізують формування психосоціальної компоненти здоров’я.

Психосоціальна компонента здоров’я у аналізованому підручнику не достатньо розкрита.

На наш погляд, підручник Т. В. Воронцової має переваги над підручником Т. Є. Бойченко, так як у підручнику Т. В. Воронцової наявні тренінгові заняття, вправи на формування психосоціальної компоненти здоров’я (оздоровчі хвилинки, руханки, дихальні гімнастики, вправи на збереження зору). Тож ми рекомендуємо використовувати підручник Т. В. Воронцової для формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5 класу.

1. Аналіз педагогічної літератури з проблеми дослідження засвідчує, що на сучасному етапі суспільного розвитку залишається малодослідженою проблема формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-го класу. Нами було визначено, що у проаналізованих літературних джерелах спостерігаються різні підходи до тлумачення поняття «психосоціального здоров’я». Систематизувавши існуючі підходи до визначення цього поняття, ми сформулювали робоче поняття «психосоціальна компонента здоров’я», яке відображає його зміст, структуру та функціональні особливості. На основі робочого поняття були виділені складові психосоціальної компоненти здоров’я. Проаналізувавши літературні джерела, виділено причини погіршення стану психосоціальної компоненти здоров’я у дітей основної школи.

2. Аналіз наукової літератури засвідчив, що однією з умов збереження психосоціального здоров’я учнів 5 класу під час навчально-виховного процесу є застосування руханок, релаксації, дихальної гімнастики та ін. Ці методи формування психосоціальної компоненти здоров’я дають змогу учням краще засвоювати новий матеріал і проводити профілактику втоми. Нами уточнено педагогічні умови формування психо-соціальної компоненти здоров’я в учнів.