Сторінка
12
На здоров’я учнів, які перейшли з початкової школи до основної, впливає ряд факторів, а саме:
рівень їхньої фізичної підготовки й виховання;
рівень розвитку фізичної культури;
стан лікувально-оздоровчої роботи;
рівень навчального й іншого навантаження на організм учнів;
рівень психологічної допомоги;
стан і вплив зовнішнього соціального середовища;
стан мікроклімату у школі й родині.
Формування психосоціальної компоненти здоров’я розглядається як процес і результат засвоєння школярами систематичних знань, умінь і навичок при орієнтації на відповідну модель і здобуття нових системних напрямків і функцій. Воно повинно стати не просто фактором, який сприяє укріпленню і збереженню здоров’я підростаючого покоління, але і пріоритетним механізмом їх досягнення. Розрахунок і забезпечення індивідуального маршруту здоров’я, що гарантує збереження і розвиток здоров’я кожної людини, являє собою складну науково-практичну задачу.
При формуванні психосоціальної компоненти на особистісному рівні необхідно побудувати систему взаємопов’язаних елементів способу життя кожного учня. Стає зрозумілим, що є нагальна потреба у створенні комплексної моделі, спрямованої на поліпшення психосоціальної компоненти здоров’я в учнів п’ятих класів і що така модель має бути побудована на засадах і принципах теорії і практики формування здорового способу життя. Нами була розроблена модель формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів п’ятих класів (рис. 2.2.). Модель – це графічне зображення взаємопов’язаних ланок (складових), це певний замінник об’єкта, процесу, явища, який у визначених умовах може надати уявлення про оригінал, відтворюючи ті його властивості і характеристики, що нас цікавлять. Причому, модель має істотні переваги та зручності (наочність, видимість, легкість оперування і т.д.). Отже, модель – це спрощена копія реального об’єкта, процесу, явища. Розроблена структурно-функціональна модель формування психосоціальної компоненти здоров’я учнів п’ятих класів характеризується конкретною метою, завданнями, принципами, відповідним змістом, формами та методами виховної діяльності, функціями, рівнями педагогічного впливу, та дозволяє розглядати складові процесу формування в їх послідовності та взаємозв’язку.
Рис 2.2 Модель формування психосоціальної компоненти здоров’я учнів 5 класу
Вона відображає взаємодію різних компонентів середовища проживання: трудової, навчальної, побутової, а також особистісні компоненти: однолітки, вчителі та батьки. Розкриваючи зміст психосоціальної компоненти здоров’я учнів 5-х класів, слід зазначити, що всі сфери життєдіяльності дітей даного віку – трудова, суспільна, сімейна, дозвільна – взаємопов’язані через спілкування з однолітками, вчителями, батьками, тими, кого ми назвали суб’єктами освіти.
Дана схема, на наш погляд, відображає соціально-психологічну сторону процесу формування здорового способу життя учнів 5-х класів. Ми вважаємо, що якщо вміст компонентів та їх взаємодія носить здоров’язберігаючий характер, то формується психосоціальна компонента здоров’я, якщо ж тільки частина з них відображає психосоціальну компоненту здоров’я, то про формування психосоціальної компоненти здоров’я говорити важко. Якщо виходити з теоретичного положення, що всі «життєві функції організму виступають як його потреби, а нормальна життєдіяльність його здійснюється як задоволення їх, то необхідною є побудова моделей поведінки, проектування зворотних зв’язків». Проектування зворотних зв’язків можливий через побудову моделі «акцепторно-програмних взаємодій», яка відображає істотні риси людського життя. Її перевагою є базисне положення про життєве значення всіх актів життєдіяльності, передумови, що всі вони мають певну цільову спрямованість. Це дає можливість проектувати зміни системи цінностей особистості в процесі її розвитку.
Для досягнення поставленої мети ми провели методичний супровід по формуванню психосоціальної компоненти здоров’я. Нашу роботу ми поділили на блоки:
Формування психосоціальної компоненти здоров’я у навчально – виховному процесі, яке має здійснюватись шляхом проведення уроків-тренінгів, уроків-диспутів, проведення комплексів психофізичних вправ, фізкультхвилинок
Формування психосоціальної компоненти здоров’я у громадській діяльності має здійснюватись шляхом проведення колективно – творчої справи у вигляді акцій, волонтерських зборів, проектів.
Формування психосоціальної компоненти здоров’я за допомогою членів сім’ї, має відбуватися шляхом проведення бесід з батьками, сумісних з дітьми батьківських зборів.
Формування психосоціальної компоненти здоров’я у вільний від навчання час, має проводитися шляхом виконання різних психофізичних тренувань, дихальних гімнастик, слідкуванням за своїм станом психосоціального здоров’я, шляхом заповнення індивідуального щоденника здоров’я.
Формування психосоціальної компоненти здоров’я у спілкуванні здійснювалося на уроках з основ здоров’я шляхом прийому гри або класних годин, які б формували доброзичливі стосунків у колективі та виборі мікрооточення.
Ефективні педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5 класу
Сучасна шкільна програма з основ здоров’я у 5 класі передбачає формування в учнів системи загально-навчальних умінь і навичок, для підвищення рівня їхніх знань.
Уміння – це заснована на знаннях готовність людини виконувати ту або іншу діяльність. Уміння не можливі без знань і формуються лише на їхній основі. Знання – продукт людської діяльності, отже в них вцілена діяльність із добування і застосування цих знань. Це і є основою для виділення умінь, формування яких є обов’язковим у навчальному процесі. Обов’язковим, тому що наступне покоління засвоює досвід старшого в справі добування знань.
Серед умінь є такі, виходячи з попередніх міркувань, які орієнтують лише на відтворення певного способу дії, алгоритму дії та його прикладання. І якби не було їх, навряд чи можна було б розвивати ці способи дій, переводити діяльність учня на якісно вищий рівень. Людство у своєму розвитку зупинилося б і почало деградувати. Отже, потрібно мати на увазі не лише відтворення певних алгоритмів дій, а й використання їх у нових, нестандартних ситуаціях. Лише за цих умов буде формуватися психосоціальна компонента здоров’я, що дуже важливо у процесі вивчення основ здоров’я.
До загально-пізнавальних умінь належать: уміння аналізувати і синтезувати, порівнювати і узагальнювати, робити висновки, відокремлювати причинно-наслідкові зв’язки між явищами (тобто виконувати певні розумові операції). Наявність вироблених пізнавальних умінь збагачує процес оволодіння знаннями. Вони дають можливість учням своїми силами виконувати пізнавальну роботу, що підвищує їхні пізнавальні можливості, надає віру в власні сили, забезпечує оптимальні умови для самоствердження особистості, для формування пізнавальних інтересів.
Поряд з уміннями однією з форм вираження досвіду здійснення людської діяльності є навички. Якщо вміння – це готовність до свідомих і точних дій, то навички – це автоматизована ланка цієї діяльності. Отже, навички – це автоматизовані вміння. Навички так само, як і вміння, є практичні і інтелектуальні. Вивчення основ здоров’я передбачає вироблення в учнів практичних навичок, специфічних для даного предмета.