Сторінка
1
План
Розділ 1. Теоретичні засади здійснення банками кредитних операцій
1.1. Необхідність та економічна сутність кредиту.
1.2. Форми та види банківського кредиту.
1.3. Принципи кредитування на яких базується банківське кредитування.
1.4. Світовий досвід удосконалення управління банківським кредитуванням.
Висновки
Розділ 2. Аналіз діючої практики порядку видачі та погашення кредитів банків.
2.1. Кредитний портфель банків України: аналіз стану та динаміки кредитних операцій в загальних активах банків.
2.2. Порядок видачі та погашення позик комерційних банків.
2.3. Моніторинг за виконанням умов кредитного договору.
Висновки
Розділ 3. Шляхи та методи удосконалення порядку видачі та погашення банківських кредитів.
3.1. Кредитний ризик і його вплив на процес банківського кредитування.
3.2. Кредитні бюро, та їх вплив на процес банківського кредитування.
3.3. Створення резервів під кредитні операції банків.
3.4. Напрямки удосконалення системи державного регулювання банківського кредитування.
Висновки
Висновки.
Література
ВСТУП
Стрижнем економічної інфраструктури нашої держави є банківська система, становлення і розвиток якої ми нині спостерігаємо.
Налагоджений дієвий механізм кредитних взаємовідносин є важливим фактором розвитку всієї банківської системи України, а також для розвитку країни в цілому. Розвиток кредитних взаємовідносин сприяє розвитку і налагодженню виробничих взаємовідносин між функціонуючими суб’єктами господарювання всіх форм власності і в кінцевому результаті підвищенню ВВП країни.
Кредитні операції займають найбільшу питому вагу в структурі активів банків країни і приносять найбільший дохід, але при цьому вони генерують в собі і найбільший ризик.
Актуальність теми.
Необхідність і значимість дієвого механізму порядку видачі та погашення позик комерційних банків визначається тим, що банки відіграють надзвичайно вагому роль в сучасному економічному розвитку суспільства, генерують високий рівень ризику, що обумовлено їх прагненням, як господарюючих суб’єктів, отримати максимум прибутків. Кредитні операції є основою створення фінансового потенціалу і важливим джерелом функціонування банків. Це викликає об’єктивну потребу у проведенні наукового дослідження, метою якого є визначення дієвої практики порядку видачі та погашення позик комерційних банків, як джерела розвитку банківського сектору економіки.
Мета і завдання дослідження.
Основною метою магістерської роботи є поглиблення наукового обґрунтування теоретичних засад діючої практики механізму порядку видачі та погашення позик комерційних банків.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені та вирішені наступні завдання:
- поглибити дослідження необхідності та економічної суті кредиту;
- дослідити форми та види банківського кредиту;
- дослідити принципи кредитування на яких базується банківське кредитування;
- дослідити можливості запровадження в Україні світового досвіду удосконалення управління банківським кредитуванням;
- дослідити і провести ретроспективний аналіз кредитного портфеля банків України, здійснюючи аналіз стану та динаміки кредитних операцій в загальних активах банків;
- здійснити комплексну оцінку порядку видачі та погашення позик комерційних банків;
- здійснити аналіз моніторингу за виконанням умов кредитного договору;
- дослідити аналіз кредитного ризику і його вплив на процес банківського кредитування;
- поглибити дослідження кредитних бюро та їх вплив на процес банківського кредитування;
- дослідити аналіз створення резервів під кредитні операції банків;
- дослідити напрямки удосконалення державного регулювання банківського кредитування.
Об’єктом дослідження є банківська система України.
Предметом дослідження – механізм діючої практики порядку видачі та погашення позик комерційних банків.
Методи дослідження. Магістерська робота базується
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ БАНКАМИ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ
1.1. Необхідність та економічна сутність кредиту
Кредит виник на певному етапі розвитку людського суспільства. Причини його виникнення треба шукати не у сфері виробництва, а у сфері обміну, де продавці товарів протистоять один одному як власники, та як юридично самостійні особи.
Кредит - це основа нормування відносин людини з навколишнім природним середовищем: користуючись благами природи ми беремо на себе певні зобов’язання перед нею [2, с. 44]. На думку А.Шопенгауера наше життя апріорі дається нам у борг [3, с. 477].
Історична наука стверджує що кредит був відомий не менше 3000 років у Ассирії, Вавилоні, Єгипті. Доречно пригадати вислів старогрецьких мудреців: "кредит такий же древній, як і саме людство". Починаючи з XII ст. діяла комплексна система торгового кредиту в Європі. З одного боку, купці продавали свої товари в кредит, а з іншого - надавали аванси товаровиробникампід майбутню поставку товарів.Активне застосування кредиту було властиве і середньовічній торгівлі на території сучасної України. Так у Львові були досить розвинуті кредитні відносини. Гроші позичались під заставу зі сплатою відсотків. Окрім цього, надання кредиту було пов’язане й з торгівлею, зокрема з так званим складським правом. При абсолютному складському праві непроданий протягом відведеного часу товар, що належав купцеві з іншого міста (це право не дозволяло купцеві зі своїм непроданим товаром їхати далі), міг залишатися в кредит місцевому купцеві для продажу.
У тому ж таки XIV ст. був удосконалений переказний вексель і розширилось надання комерційного кредиту. Щоправда, середньовічні векселі рідко дисконтувались чи переводились з допомогою індосаменту. Кредит мав бути забезпечений капіталом, про що вказувалось у векселі. Оплачуватись вексель мав золотими або срібними монетами.
Коли товарно-грошові відносини стали більш-менш регулярними, взаємовідносини між товаровиробниками іноді набували особливого характеру: продавцеві потрібно було продати товар, а в покупця не було грошей, щоб його купити (тому що він ще не виготовив свій товар або виготовив, але не продав його з тих чи інших причин). За таких умов акт купівлі-продажу товару не міг відбутись. І тут випадково, як і багато інших винаходів людства, був відкритий кредит - за наявності довіри продавця до покупця товар був проданий з відстрочкою платежу, у кредит. Таким чином, кредит виник і розвинувся на основі функції грошей як засобу обігу. З його виникненням гроші, окрім функції міри вартості і засобу обігу, стали виконувати й функцію засобу платежу, однією з ознак якої є розрив у часі між переданням товару і грошей із рук у руки. Отже кредит полегшував реалізацію товарів. Тому рух вартості у сфері товарного обігу, безпосередньо пов’язаний з еквівалентністю обміну між економічно відособленими товаровиробниками, був об’єктивно найбільш загальною основою необхідності кредиту. Але пізніше кредит розвивався, і необхідність у ньому стала обумовлюватися не тільки потребами сфери обміну, а й інших сфер суспільного відтворення - виробництва, споживання.
Завантажити реферат