Сторінка
9

Теоретичні засади діючої практики механізму порядку видачі та погашення позик комерційних банків

Якщо забезпечення по кредиту є іпотека, відомості про накладення заборони відчуження вносяться нотаріусом в Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

В договорі іпотеки має бути зазначено про накладання заборони відчуження на об’єкт іпотеки. Одночасно нотаріус перевіряє відсутність заборони відчуження на предмет іпотеки, про що зазначається в договорі іпотеки.

Позичальник / Заставодавець повністю сплачує вартість оформлення договору застави (іпотеки), в т.ч. за отримання витягів та реєстрацію у відповідних державних реєстрах згідно з чинним законодавством, витрати по страхуванню предмету застави (іпотеки), інші витрати, які можуть виникати при оформленні договору застави, якщо інше не передбачене рішенням Кредитного комітету.

За розпорядженням кредитного експерта, відповідального за забезпечення кредиту, здійснюється постановка суми забезпечення на відповідні позабалансові рахунки із зазначенням кредитного експерта, який буде вести надалі цю заставу. На позабалансових рахунках забезпечення обліковується до повного погашення заборгованості за кредитом.

У якості забезпечення кредиту банк розглядає наступні його види:

· банківські гарантії від прийнятних (першокласних) банків;

· застава нерухомості (іпотека);

· застава цінних паперів;

· гарантії (порука) платоспроможних підприємств;

· застава основних засобів;

· застава транспортних засобів;

· застава товару (в обороті, в переробці, на зберіганні тощо);

· застава майнових прав (в т.ч. на кошти, які знаходяться на рахунках позичальника / заставодавця).Також можуть бути розглянути інші види забезпечення. При виборі виду забезпечення Банк віддає перевагу найбільш ліквідному забезпеченню.

Загальною вимогою до розміру забезпечення за кредитною операцією є перевищення його ринкової вартості з урахуванням обсягу можливих витрат на реалізацію застави у разі невиконання позичальником своїх зобов’язань над сумою основного боргу та процентів за ним.

У випадку, коли забезпеченням кредиту є цінні папери, необхідно одержати письмовий висновок відповідного підрозділу банку про стан ринку цих цінних паперів.

При здійсненні заставних операцій банк керується Цивільним Кодексом України, Законом України "Про заставу", "Про іпотеку", "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та іншими законодавчими і нормативними документами.

При оцінці запропонованої застави кредитний експерт аналізує повноту і якість наданої інформації з обов’язковим виїздом на місце та надає документи щодо застави для юридичної експертизи юристу.

Оцінка застави включає наступні етапи:

· визначення предмету застави, прав власності на нього, достовірності і повноти документів, необхідних для оформлення даної форми застави, місцезнаходження, а також умов зберігання;

· перевірка чи не є предмет застави національною і культурною цінністю, чи не є він власністю держави і чи може виступати предметом застави згідно з чинним законодавством;

· реальний огляд і визначення споживчих характеристик предмету застави;

· одержання підтвердження від Заставодавця і перевірка інформації про те, що предмет застави не знаходиться в заставі у третьої сторони, а також немає заборони на його відчуження, не обтяжений вимогами третіх осіб, не є предметом судового спору тощо;

· визначення ринкової вартості запропонованого забезпечення та його вартості з урахуванням обсягу можливих витрат на реалізацію застави у разі невиконання Позичальником своїх зобов’язань;

· визначення необхідності страхування предмету застави (визначення страхових випадків), нотаріального посвідчення договорів застави тощо.

Оціночна вартість предмету застави повинна визначатися з урахуванням терміну погашення кредиту, можливих витрат по реалізації застави.

Остаточно визначений предмет застави, його оцінка, умови страхування та методика оформлення забезпечення по кредиту повинні бути погоджені з позичальником / заставодавцем до видачі кредиту.

За результатами перевірки та оцінці майна готується Довідка про перевірку та оцінку майна, що пропонується як предмет застави (див. дод. Д) та надається кредитному експерту кредитного відділу. Перевірка та оцінка застави, а також підготовка довідки повинні тривати не більше 6 днів.

Протягом усього терміну дії кредитного договору банк проводить моніторинг наявності та умов зберігання застави за кредитним договором, а у разі необхідності - його переоцінку відповідно до внутрішніх вимог банку.

Моніторинг забезпечення проводиться адміністратором згідно з порядком взаємодії підрозділів банку при оформленні та супроводженні застави. Для перевірки застави можуть залучитися інші компетентні підрозділи та /або відділення банку.

Види перевірок застави і способи оформлення їх результатів:

1. Документальна перевірка - це перевірка наявності відповідного майна по документах, наданих заставодавцем. Результати перевірки оформляються довідкою про документальну перевірку заставного майна (див. дод. Д), яка доводиться менеджеру у випадку порушення умов договору застави або за запитом менеджера.

2. Перевірка з виїздом на місце - це перевірка застави на місці його знаходження (фізична наявність застави і її стан). Результати перевірки оформляються актом перевірки заставного майна (див, дод Ж-З). Акт обов’язково доводиться менеджеру, який ставить в ньому свою відмітку. Перевірка з виїздом на місце здійснюється не рідше одного разу на рік. У випадку застави товарів в обороті - не рідше одного разу на квартал.

Результати перевірки забезпечення оформляється адміністратором (або іншими особами, які здійснювали перевірку) протягом трьох робочих днів з моменту перевірки.

Якщо в результаті перевірки забезпечення виявлені порушення умов договорів застави (зберігання), менеджер зобов’язаний протягом 10 робочих днів з дати отримання інформації від адміністратора внести на розгляд кредитного комітету питання про необхідність додаткового забезпечення за кредитним договором або прийняття інших заходів відносно позичальника.