Сторінка
36
В 1998 році за рахунок резервів 96 банків списали заборгованість за безнадійними кредитами на загальну суму 117.4 млн. грн. Велику частку серед списаних безнадійних кредитів мали кредити наданні суб’єктам господарювання - 80.2 млн. грн []
Значне зростання суми резерву під кредитні ризики в 1999 році відбулося в основному в результаті внесення змін до положення про порядок його формування і використання, згідно з якими при визначенні розрахункового обсягу резерву під безнадійні кредити банки не враховують вартості застави. Під інші нестандартні кредити враховують (починаючи з 01.10.1999р.) лише 20% вартості застави (з 01.07.1999р. враховували 40%). Протягом 1999 року комерційними банками використано з резерву, сформованого для відшкодування кредитних ризиків, 128.4 млн. грн. За рахунок резерву комерційними банками списано безнадійних кредитів, наданих фізичним особам, на суму 80.0 млн. грн., суб’єктам господарювання - на суму 46.0 млн. грн., банкам України - 2.0 млн. грн. []
Погіршення останніми роками фінансового стану окремих банків, невиконання ними економічних нормативів, банкрутства деяких з них, - усе це передовсім спричинено збитками у кредитній діяльності. Виникли вони внаслідок несплати процентів за користування кредитами та неповернення самих кредитів, головною причиною чого є недосконала система оцінки кредитних проектів і відсутність ефективної системи внутрішнього контролю за існуючими ризиками, що притаманні кредитним операціям (див. табл 3.3).
Основна питома вага кредитного портфелю банків мають кредити наданні суб’єктам господарської діяльності, тому сучасна стратегія банків у механізмі кредитного забезпечення підприємницької діяльності потребує суттєвого коригування з метою спрямування кредитних ресурсів на потреби реального сектору економіки (і, насамперед на задоволення інвестиційних потреб підприємницьких структур).
Йдеться про необхідність сприяння на державному рівні визначенню у якості стратегічних пріоритетів кредитної політики комерційних банків саме завдань щодо кредитування підприємницьких структур.
Стратегія комерційних банків щодо кредитного забезпечення підприємницької діяльності має бути орієнтована передусім на задоволення виробничих потреб підприємств малого та середнього бізнесу, а також повинна бути спрямована на аналіз інноваційних можливостей потенційних позичальників, якісний інноваційний менеджмент проектів, що пропонуються до фінансування (особливо, у сфері високих технологій). Необхідний систематичний аналіз (в режимі моніторингу) макроекономічної інформації з метою покращення галузевої структури кредитного портфеля, пошуку перспективних клієнтів у різних галузях та секторах економіки.
3.4. Напрямки удосконалення системи державного регулювання банківського кредитування
Банківська система України динамічно нарощує обсяги кредитування - середньорічні темпи зростання обсягів банківських кредитів упродовж останніх років перевищують 50%, що значно перевищує темпи зростання ВВП.
На XII з'їзд Асоціації українських банків, було внесено питання щодо функціонування банківської системи в сучасних умовах, пріоритетів її розвитку, проблем, які потребують законодавчого та нормативно-правового врегулювання, підвищення Асоціації українських банків у захисті інтересів учасників кредитно-фінансового ринку тощо.
Найважливіше, чого банки чекають від держави, - це створення сприятливих умов для їх діяльності. Перше і найголовніше - це захист прав кредиторів, який в Україні, на жаль не забезпечується. Ігноруються такі базові принципи, як обов’язковість виконання договірних зобов’язань кредитора і позичальника, гарантія повернення боргу. Позитивні зрушення у цій справі можливі лише тоді, коли цим принципам відповідатимуть три складові: законодавство, судові рішення, система виконання судових рішень. Нині шістнадцять законів і два кодекси України - цивільний та господарський - регулюють відносини кредитора і позичальника. Асоціація спільно з НБУ вже зробила багато, але проблем іще чимало: суди й досі приймають абсурдні рішення щодо визнання кредитних договорів недійсними; висновок суду про відповідальність боржника винуватець часто не бере до уваги. А проте цивілізовані країни вирізняються тим, що держава - на боці кредитора, а не боржника. Як наголосив перший заступник Голови НБУ Анатолій Шаповалов, у поточному році посилилася намічена останніми роками тенденція до прискореного зростання кредитів, наданих фізичним особам, насамперед довгострокових та іпотечних. Темпи приросту цих кредитів майже втричі вищі, ніж наданий суб’єктам господарювання, і становлять 73.5%. Якщо за 2001-2005 роки обсяг кредитів, наданих фізичним особам, збільшився на 32 млрд. грн , то з початку поточного року вже відбулось зростання на 23 млрд. грн. [].
Швидке зростання споживчого кредитування зумовлене переважно об’єктивними причинами: значним збільшенням доходів населення, а отже, і розширенням кола платоспроможних позичальників серед фізичних осіб, диверсифікацією активних операцій банків. Однак таке стрімке зростання споживчого кредитування, за висновками міжнародних фінансових організацій, є основним фактором ризику. Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings віднесло Україну до переліку країн із найуразливішою банківською системою. А на думку PA Standart&Poor's, стрімке зростання та висока концентрація кредитних портфелів у поєднанні з низькою платіжною культурою можуть призвести до серйозних проблем у майбутньому. Багато європейських країн запровадили вже деякі обмеження щодо кредитування населення. Наприклад, Болгарія - до 17% кредитного портфеля. У безмежному кредитуванні приховується системний ризик. Росія і Казахстан уже наштовхувалися на проблему неповернення таких кредитів.
Завантажити реферат