Сторінка
6

Теоретичні засади діючої практики механізму порядку видачі та погашення позик комерційних банків

За терміном, на який кредитор передає вільну вартість у користування позичальнику, виділяються короткострокові (до одного року), середньострокові (до п'яти років) та довгострокові (понад п'ять років) кредити. В основі такого поділу кредиту на види лежить тривалість кругообігу капіталу, у формуванні якого бере участь позичена вартість.

За галузевою спрямованістю кредиту виділяються такі його види:

- кредити в промисловість;

- кредити в сільське господарство;

- кредити в торгівлю;

- кредити в будівництво, особливо в житлове будівництво;

- кредити в інші галузі.

Класифікація кредиту за галузевою спрямованістю має практичне значення. Воно проявляється в тому, що в кожній галузі є істотна специфіка кругообігу капіталу, яка обумовлює адекватну організацію самого кредитного процесу.

Залежно від цільового призначення кредиту можна виділяти такі його види:

- кредит на формування виробничих запасів (сировини, матеріалів, паливно-мастильних матеріалів, тари тощо);

- кредит у витрати виробництва (сезонні витрати у рослинництво та тваринництві в сільському господарстві; сезонні витрати на виготовлення торфу, на лісозаготівлі, на ремонтні роботи; на виготовлення продукції з тривалим циклом виробництва - житлових будинків, літаків, кораблів тощо);

- кредит на створення запасів готової продукції (залишки на складах виробничих підприємств, запаси на складах торговельних організацій тощо);

- кредити пов’язані з виникненням тимчасових розривів у платежах, коли економічні суб’єкти повинні здійснювати платежі, а призначені для цього кошти не надійшли чи надійшло їх мало (виплата заробітної плати, розрахунки з постачальниками, з бюджетом тощо).

В різних підручниках є різне число ознак видів кредиту. Але найчастіше умови надання позичок відрізняються за організаційно-правовими ознаками. І виходячи з цього виділяються такі види кредиту:

- забезпечений і незабезпечений;

Забезпеченість позики є головною умовою, при якій кредитор може уникнути ризику втрати доходів при неповерненні кредиту. Чим вище ліквідність застави (майно, цінні папери), тим більш ризикованим може бути структура кредитного портфеля.

Незабезпечений (бланковий) кредит надається дуже надійним позичальникам з високим рівнем фінансового стану, з якими у банка давні надійні кредитні взаємовідносини.

- прямий і опосередкований;

- строковий і прострочений, пролонгований;

Строковий кредит - це кредит, виданий на певний час, після якого він згідно умов кредитного договору повинен бути повернутим. За строком дії кредити діляться на короткострокові, середньострокові, довгострокові. Коли кредит не повертається позичальником в обумовлений час він переходить в розряд простроченого і по ньому нараховується пеня за кожний день прострочки.

Пролонгований кредит, це кредит по якому при узгодженні між кредитором і позичальником строк по погашенню наданого кредиту продовжується. При цьому оформляється договір пролонгації по цьому кредиту.

- реальний, сумнівний, безнадійний;

Кожний банк в своєму кредитному портфелі має якусь частку цих кредитів. Під них формується резерв, завдяки якому банк списує дебіторську заборгованість по кредитним операціям, які не повертаються позичальником.

- платний, безплатний.

Платою за кредит є відсоток під який надається позика. Але бувають випадки, коли кредити надаються під нижчий відсоток, наприклад молодіжне кредитування. Чи взагалі відсоток не береться.

Кожний із видів кредиту характеризує певну грань його внутрішньої сутності, а в сукупності вони дають чітке уявлення про складну структуру кредиту і процес його руху в межах товарної і грошової форм.

1.3. Принципи кредитування на яких базується банківське кредитування

Практика управління кредитними відносинами не може будуватися на довільних рішеннях чи однобічних інтересах, а лише на об’єктивних закономірностях руху кредиту, що забезпечують збалансоване дотримання інтересів усіх суб’єктів кредитних відносин. Такий зв’язок між практикою організації кредитних відносин та закономірностями руху кредиту забезпечується дотриманням суб’єктами кредиту певних принципів або правил кредитування, які виробила світова кредитна політика.

Банківське кредитування базується на принципах кредитування банками клієнтів.

Основними найбільш визнаними є такі принципи кредитування:

- Цільове призначення позички;

- Строковість передання кредитором позичальнику;

- Поверненість позичальником коштів кредитору в повному обсязі;

- Забезпеченість позички;

- Платність користування позиченими коштами.

Цільове призначення позички полягає в тому, що економічні суб’єкти, що виявили намір вступити в кредитні відносини, повинні заздалегідь чітко визначити, на яку ціль будуть використані позичені кошти. Визначену ціль повинні однаково розуміти й оцінювати обидві сторони, погоджуючись на її кредитування. Це висхідна, базова передумова забезпечення кожною зі сторін своїх інтересів у даній позичці та реалізації їх відносин як кредитних.

Строковість позички передбачає, що вільні кошти кредитора передаються позичальнику на чітко визначений строк, який сторони повинні узгодити в момент вступу в кредитні відносини.

Строковість впливає з цільового призначення позички і сама слугує передумовою для подальшого розгортання кредитних відносин між сторонами позички: визначення плати за позичені кошти, порядку повернення коштів тощо. Конкретні строки окремих позичок визначаються залежно від тривалості кругообігу капіталу позичальника, у формуванні якого бере участь позичена вартість. Економічно обґрунтоване визначення строку позички має вирішальне значення для забезпечення інтересів суб’єктів позички, ефективного використання позиченої вартості, для зменшення кредитного ризику та інше.