Сторінка
18

Предмет, завдання, основні категорії педагогіки

Практикуми, проводять в навчальних кабінетах, лабораторіях, майстернях, учнівських виробничих комбінатах, виробничих бригадах школярів, навчально-дослідних ділянках шкіл. На відміну від лабораторних і практичних робіт, які проводяться в молодших класах, практикуми відрізняються більшою самостійністю учнів, творчим відношенням до виконання навчальних завдань. Вчитель: - складає план проведення практикуму, - готує необхідні інструменти; - матеріальне забезпечення; - здійснює керівництво, надає допомогу. Практикуми направлені на здійснення профорієнтації, трудовій підготовці, політехнічній освіті.

Семінарські заняття, проводяться, як правило, після вивчення основних розділів програми (особливо по предметам гуманітарного циклу) Дозволяє: проводити системне узагальнення теоретичного матеріалу; привчає учнів виступати з повідомленням, рефератами, диспутувати, відстоювати свої судження, погляди і переконання; привчає до самоосвіти; удосконалює форми участі дітей в суспільному житті. Тематика рефератів носить як правило проблемний характер.

Навчальні екскурсії сприяють, вивченню явищ і процесів в реальності, взаємозв'язку і взаємозалежності, формуванню наукового світогляду, пізнавальних, колективістських інтересів, позитивних якостей особистості; підготовка учнів до трудової діяльності, профорієнтації. В залежності від місця в навчальному процесі і призначення екскурсії поділяються: ввідні, поточні, підсумкові, заключні; в природу, виробничі, історичні, літературні, географічні. Комплексні екскурсії - по декількох навчальних предметах.

Факультативні заняття, проводяться по вибору і бажання учня, починаючи з 7 класу. Розширюють теоретичні знання, практичні навички, розвиток пізнавального Інтересу, творчих здібностей, профорієнтації (враховують можливості школи, конкретні умови І задачі підготовки учнів до практичної діяльності); вивчають теоретичні питання, проводять практичні роботи, при виконанні яких учні набувають навичок розумової діяльності, освоюють методику проведення нескладних досліджень і експериментів, формують навички поводження з лабораторним обладнанням і технікою. Широко застосовують форми проблемного навчання.

Домашня навчальна робота, доповнює урочну і відрізняється більшою самостійністю, відсутністю безпосереднього керівництва вчителя. Домашня робота має важливе значення для формування в учнів навичок самостійної розумової діяльності; самоосвіти, почуття відповідальності за доручену справу. Домашнє завдання повинно бути посильним.

Педагогіка співробітництва. Основні ідеї педагогів-новаторів

За останні 20р. у теорії виховання з'явилось нове, маловідоме раніше поняття "підхід до виховного процесу". Його розуміють як виділення головного в педагогічних явищах. Одним із таких підходів є творчий підхід - умова, фактор. Успіху в спільній діяльності педагогів і учнів, де на перший план висувається учнівська творчість, як результативний компонент їх навчання творчості з боку педагогів. Педагогічна творчість є запорукою успішного розвитку і здійснення на високому рівні навчально-виховного процесу.

Творчий підхід педагогів-новаторів привів до появи педагогіки співробітництва, яка оформилась у 1985р. Кожен з новаторів педагогіки співробітництва являє собою взірець педагогічної творчості, запровадивши нову систему в навчально-виховному процесі.

В.Ф. Шаталов - опорні сигнали для унаочення матеріалу, які учні переносили в зошити, маючи саморобні наочні посібники для кожного уроку.

С.М. Лисенкова - випереджаюче навчання першокласників шляхом задавання їм на з тижні наперед матеріалу для самостійного опанування, щоб коли вони до нього доходили на уроці, він ставав давно відомим і засвоювався легко.

Е.М. Іллін - викладач російської літератури, будував уроки класики, як уроки моральності, досвіду життя.

М.П. Щетинін - спробував вивільнити навчальний час за рахунок поглибленого вивчення окремих предметів (хімії, фізики, історії) і цей вивільнений час від тривалого вивченого матеріалу за стандартною програмою використовував для естетичного, гармонійного розвитку учнів.

І.П. Волков - викладач праці і малювання. Зумів зацікавити і прилучити учнів до різноманітної творчості - всі учні мали індивідуальні творчі книжки, куди занотовували (разом з вчителем) свої вироби, доробки, навіть вірші і оповідання. Цим створив в школі атмосферу творчості - від першокласників до 11-класників.

Ш.О. Амонашвілі - створив свою систему радісного навчання для першокласників.

Принципи виховання як відображення закономірностей виховного процесу. Характеристика принципів національного виховання

Принцип – основополагаючі керівні ідеї, вимоги (правила), на основі яких потрібно здійснювати процес виховання для підвищення його ефективності.

Принципи виховання: 1) природні, 2) соціальні, 3) духовні.

1. Принцип природовідповідності: здійснювати розвиток дитини відповідно до вікових та індивідуальних природних сил та зачатків (обгрунтовано Коменським, Песталоцці, Дістервергом до Ушинського та Сухомлинського). Ідеї (за Духновичем): саморозвитку; вдосконалення людини; визнання того факту, що у всіх людей і в кожної зокрема закладено природні задатки; впевненість, що розвиток дитини відбувається за певними законами; вимогу вивчати вікові та індивідуальні особливості дитини; вимогу враховувати природні особливості дітей. Принцип індивідуалізації виховного процесу, єдності виховання і самовиховання. Цей принцип є похідним від принципу природовідповідності. Пізнання світу "на дотик" використання природних факторів у процесі формування особистості. Принцип різновіковості (А.С. Макаренко) - передача досвіду старших поколінь молодшим.

2. Соціальні умови - школа. Принцип соціалізації -"входження" дитини в суспільство. Принцип гуманізації та демократизації (будує стиль взаємин). Забезпечує сприятливий мікроклімат, співпрацю педагогів і школярів, старших і молодших дітей. Принцип наступності і спадковості поколінь -кожне покоління ніби стоїть на плечах попереднього. Принцип родинно-шкільної гармонії - педагогізація сім'ї, громадськості, одна із провідних функцій школи). Принцип цілісності процесу виховання - досягнення цілісності на основі комплексу школа -сім'я - громадськість.

3. Принцип народності - народознавчий підхід до здійснення виховного процесу. Принцип науковості - формування наукового світогляду на основі сучасних досягнень науки і техніки. Принцип культуровідповідності - враховувати рівень розвитку окремої людини і рівень культури, на якому перебуває народ Принцип європеїзму - звернення до джерел класики, науково-мистецьких досягнень європейських народів, шедеврів світового мистецтва, духовних надбань і цінностей всіх поколінь.

Принципи: цілеспрямованість, зв’язок з життям, єдність свідомості і поведінки, виховання в праці, вих-ня в колективі, повага до особист. з розумною вимогливістю, індивідуальний підхід, єдність вимог школи, сім’ї, громадськості, наступність, системність, систематичність, вкл у різні види д-ті, стимул активності у організ д-ті.