Сторінка
23

Предмет, завдання, основні категорії педагогіки

9 – додаток: понятійний апарат.

Учасники гром в-ня: батьки, зв’язки з підприємствами (екскурсії, спонсори), служби у справах неповнолітніх (правопорушення), церва – пед установа(від народження до смерті).

В умовах суверенної української держави важливим є формування ідейної свідомості, цінності, необхідних почуттів.

Патріотизм - це почуття любові до Вітчизни, це ведуча моральна якість, яку слід розглядати, як найвищий прояв ідейності і політичної свідомості людини.

Мета: формування патріотичних почуттів, вироблення високого ідеалу, служіння народові, готовність захищати батьківщину, оволодіння військово-технічними знаннями, фізичне вдосконалення, вивчення бойових традицій, історії українського народу, його збройних сил.

Форми:

- виховання любові до свого краю, дому (знайомство з природою на уроках природознавства, екскурсії); - вивчення державних символів своєї країни; -знайомство з національною культурою, традиціями; - укріплення почуття інтернаціоналізму (вивчення іноземних мов, особливостей життя народів інших країн).

Згідно з національною програмою, патріотичне виховання населення .

І. Громадянське виховання: створення сприятливих умов для повноцінного функціонування української мови; формувати повагу до Конституції, законів України, державної символіки (гімн, прапор, герб); посилити участь учнівської і студентської молоді у русі "Моя земля - земля моїх батьків", посилення національної спрямованості телепередач і радіопередач; сприяти розвитку дитячих та молодіжних громадських організацій, заборона втручання політичних партій у навчально-виховний процес; підвищувати культуру міжетнічного спілкування; сприяти міжнародному обміну студентами.

II. Військово-патріотичне виховання: розповсюджувати найкращий досвід військово-патріотичного виховання допризовної молоді; поширювати наукову та краєзнавчу роботу; створення музеїв бойової слави; догляд за меморіальними центрами та могилами загиблих воїнів; методичні рекомендації щодо організації військово-патріотичного виховання; проводити акцію "Пам'ять"; святкові проводи молоді в армію, створювати військово-патріотичні клуби.

ІІІ. Родинно-сімейне виховання. IV. Трудове, екологічне, формування здорового способу життя.

Завдання, зміст, форми і методи екологічного виховання учнів у навчальній роботі

Сучасна екологічна ситуація в Україні, зокрема після Чорнобильської катастрофи, а також забруднення води та повітря викликає занепокоєння і змушують приділяти велику увагу екологічному вихованню та навчанню школярів. З цією метою переглянуто програми з географії та біології, запроваджено екологічні знання у природознавстві в початкових класах.

У позакласній роботі за останні роки поширюється діяльність "зелених патрулів", екологічних служб. Не зайвим є в кожній школі озеленення класу. Скрізь повинні проводитись заходи з охорони природи, деревонасадження та озеленення шкільної території, виставки квітів. Потрібно брати участь в роботах з озеленення міста чи селища. Сільська місцевість також повинна стати осередком екологічної пильності юних школярів. Виховувати наступне покоління, яке розуміє небезпеку можливих екологічних катастроф - одне з важливих завдань навчально-виховного процесу.

Завдання: формування любові до природи, її збереження і розмноження; озброєння учнів знаннями про природу рідного краю; залучення учнів до екологічної діяльності.

Напрями екологічного виховання: - розвиток морально-емоційного сприйняття природи (вчити дітей сприймати природу як живу); - активна пракгична діяльність по охороні навколишнього середовища, формування практичних вмінь І навичок; - пробудження потреб у дітей до самовиховання.

Форми підходу: екскурсія, спостереження, обговорення художніх творів, лекції, конкурси, щоденники спостережень, блакитні патрулі, шкільні лісництва, вікторини, музика.

Основні положення екологічного виховання відповідно до національної програми патріотичного виховання та здорового способу життя": проведення наукових практичних конференцій з екологічної освіти, включення цих питань у програму підвищення кваліфікації; видавництво буклетів, листівок; пересувні виставки, фотостенди, лекції, екскурсії, проводити природоохоронну роботу; готувати нових інспекторів-екологів.

Зміст та форми взаємодії школи з батьками учнів. Школа - родина

Школа і сім'я, формуючи особистість, виконують одні і ті ж функції у виховному процесі: інформаційну, виховну, контролюючу, організаційну, стимулюючу. Для досягнення максимального ефекту слід координувати діяльність школи і сім'ї.

Робота школи з сім'єю включає в себе два основні напрямки: організаційна робота школи з сім'єю; підвищення педагогічної культури батьків.

Організаційна робота школи з батьками включає в себе: -планування роботи школи і вчителів з батьками; - вивчення сімей учнів; - форми роботи вчителя з батьками; - роботу з неблагополучними сім'ями.

Форми роботи вчителя з батьками: - індивідуальна (бесіди-консультації, бесіди-поради, педагогічні консиліуми); - групові (засідання батьківського комітету, групові педагогічні консультації, класні батьківські збори, спільні бесіди, вечори); -колективні (загально-шкільні збори, конференції, батьківські дні); - масові форми (загально-шкільні свята).

Форми зв’язку школи з батьками дуже різноманітні: колективні консультації з актуальних питань виховання в сім'ї; постійно-діючі лекторії та університети для батьків; пропаганда серед батьків класичної та сучасної психолого-педагогічної літератури; відвідування і вивчення сімей учнів; допомога корисними порадами; проведення індивідуальних бесід на тему виховання.

Кожна школа проводить загально-шкільні батьківські збори, засідання батьківського комітету, класні батьківські збори, збори батьківського активу та іншу роботу з батьками. Слід залучати батьків і до позакласної виховної роботи в школі. Вони можуть проводити екскурсії на підприємства, наукові організації, проводити гурткову, профорієнтаційну роботу в школі.

Закон України Про молодіжні і дитячі громадські організації

Завдання, принципи, основні напрями і зміст діяльності дитячих та громадських організацій України. Спільна робота школи, сім’ї та громадськості по вихованню підростаючого покоління.

Учасники гром в-ня: батьки, зв’язки з підприємствами (екскурсії, спонсори), служби у справах неповнолітніх (правопорушення), церва – пед установа(від народження до смерті).

Громадські організації, діяльність яких регулюється Законом України "Про громадські організації", - це добровільні об'єднання громадян, що утворюються відповідно до цілей суспільства і сприяють розвиткові активності і самодіяльності громадян, задоволенню їх різноманітних інтересів.

В Україні функціонують:

Спілка піонерських організацій України (СПОУ) - 1992р., м. Одеса, XI республіканський з'їзд, гуманістично-демократична організація дітей і підлітків, дорослих.

Мета: "За Батьківщину, добро, справедливість".