Сторінка
21

Предмет, завдання, основні категорії педагогіки

Завданням естетичного виховання є не тільки розширення художнього сприймання, списку прочитаних книг, почутих музичних творів, а й організація людських почуттів, духовного росту особистості, регуляція і корекція поведінки.

Принципи, принцип всезагальності естетичного виховання і художньої освіти, принцип комплексного підходу (різні види мистецтв поетапно взаємодіють), міжпредметні зв'язки, принцип творчої самодіяльності учнів, принцип естетизації всього дитячого життя

Шляхи та засоби естетичного виховання: 1. Естетичне виховання в процесі вивчення наук (кожен навчальний предмет дає можливість формувати в учнів естетичні почуття, погляди, переконання). 2. Естетичне виховання в праці (справжня краса людини виявляється в її праці). 3. Естетичне виховання через природу (природа - джерело прекрасного). 4. Естетичне виховання засобами мистецтва (художнє, музичне виховання, виховання засобами літератури, театру).

Основна мета народної педагогіки в галузі естетичного виховання - навчити людину жити за законами краси і благородства, формування у підростаючого покоління естетичне ставлення до життя: природи, праці, громадської діяльності, особистої поведінки, мистецтва (виховання у сім'ї); родинне життя (мамина колискова пісня); природа, праця в ній; краса побуту, народний театр, танці, обряди.

Мета, зміст, форми, методика морального виховання. Проблеми морального виховання у Сухомлинського "Народження громадянина", Серце віддаю дітям

Мораль - це система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки та діяльності людини. Моральне виховання - це цілеспрямована діяльність по формуванню в учнів системи моральних почуттів, оцінок, відносин, що є керівництвом до дії.

Завдання: залучення молоді до багатств народної культури; формування морального досвіду; формування моральної свідомості, почуттів і поведінки.

Зміст передбачає формування певних моральних відносин: до суспільства (виховання національної свідомості і самосвідомості, причетності до України, її народу); до людини (любов і повага до старших, до родини, любов до ближнього), до пращ (повага до праці, до людей праці); до природи, до екології (любов до рослин, тварин, розглядати природу як національне багатство); до себе (формування самосвідомості, совісті, чесності).

Форми, інформаційно-масові (лекції, дискусії, диспути, вечори); дійово-практичні (трудові бригади, акції милосердя); синтетичні (клуби, КВК, театри); індивідуальні (консультації, співбесіди).

Методи, репродуктивні; привчання і вправи; проблемно-ситуативні; стимулювання і гальмування.

Сухомлинський "Павлишська середня школа".

Моральне виховання починається з перших кроків свідомого життя дитини, задовго до того, як вона зможе усвідомити ту істину, що ідеал - вершина моральної культури людства. Саме в молодшому віці ми розкриваємо перед дітьми норми моральності, вчимо їх азбуки моралі.

Загальнолюдські норми моральності: 1. Ти живеш серед людей Кожен твій вчинок позначається на оточуючих людях. Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре. 2. Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Плати їм за це добром. 3. Усі блага і радості життя створюються працею. Без праці не можна жити чесно. Навчання - твоя перша праця. 4. Будь добрим і чуйним до людей і допомагай слабким і беззахисним; товаришу в біді. Поважай та шануй батька і матір. 5. Не будь байдужим до зла. Борись проти нього. Будь непримиримим до того, хто прагне жити за рахунок інших людей.

Закономірності процесу морального виховання' формування будь-якої моральної якості необхідно розглядати комплексно; формування будь-якої моральної цінності вимагає тривалого педагогічного впливу як на свідомість учнів, так і на їх поведінку.

Система фізичного виховання, його завдання, зміст, форми, методи

Фізичне виховання - це: правильний режим та харчування дитини, систематичне використання у вихованні природних факторів (повітря, сонце, вода); широке застосування різних методів загартування; фізична культура і спорт.

Лесгафт (1837 - 1909) - класик фізичного виховання дітей шкільного віку. Вбачав фізичне виховання як один з найважливіших засобів всебічного і гармонійного розвитку дитини Вчені і практики визначають, що фізичний розвиток має безпосередній зв'язок з розумовим.

Фізичні вправи мають свою послідовність, завдяки якій вони впливають й на розвиток здібностей, на формування характеру дитини.

Гармонійно розвинена особистість це ще і фізично здорова дитина.

В наш час спостерігаються тенденції зниження рівня фізичної підготовки. Лише 10-12% учнів є здоровими. 40% учнів і 50% студентів мають низький рівень фізичної підготовки. Кожен четвертий випускник серед хлопців - не призовник.

Види фізичної підготовки: підготовка школи олімпійського резерву; масова фізкультура і спорт (передбачено в дитсадках -фізкультура щоденно, в середніх закладах - 3 год. на тиждень, у ВУЗах - 4 год. на тиждень)

Основні засоби фізичного загартовування: фізичні вправи (застосування в гімнастиці, грі, туризмі); природні фактори (повітря, сонце, вода), гігієнічні умови праці І побуту.

Для досягнення бажаних результатів необхідно, щоб всі засоби фізичного виховання використовувались комплексно, у взаємозв'язку. Фізичне виховання тісно пов'язане з формуванням естетичних почуттів і ставлень (художня гімнастика, фігурне катання). Фізичне загартовування підвищує і трудову енергію особистості, кмітливість.

Форми: гімнастика перед уроками, фізкультурні хвилинки, години здоров’я.

Методи (загальні): Сучасна класифікація(Бабанський і Сластьонін) на основі діяльнісно-особистісної концепції:

1) Методи формування свідомості особистості(бесіда, лекція, дискусія, переконання, приклад). В основі – слово педагога. Слово повинно бути ніжним, ласкавим – слово психолога, лікаря, батька, матері, вчителя не повинно бути грубим, жорстоким.

2) Методи організації діяльності, спілкування та форм. досвіду, сусп. поведінки(привчання, тренування, пед.вимога, громадська думка, створення вих ситуації, прогнозування).

3) Методи стимулювання діяльності і поведінки – допоміжна група, кожен метод використовується як відповідний стимул, що сприяє ефективному викор. методів двох попередніх груп.

Підгрупи:

- Способи емоц. стимулювання, що застос. в процесі формування свідомості особистості (влучний добір питань, аналіз проблемних питань, створення уявних ситуацій морального вибору, аналіз міркувань)

- Способи стимулювання діяльності школярів і досвіду позитив. суп. поведінки(гра, змагання, романтика, заохочення, покарання)

4) Група контролю та самоконтролю – спрямована на оцінку ефективності обраної системи методів з боку вихователя та самооцінку своєї діяльності з боку вихованців.

Дозволяють підвести підсумки попередньої взаємодії, коректувати свою діял-ть, планувати та будувати майбутню взаємодію, залучати до аналізу (спостереження,анкет-ня,тест-ня,самоконтроль,самооцінка)

Можна класифікувати також за ступенем розповсюдженості: