Сторінка
15
Принцип міцності вимагає того, що міцними повинні бути як навчальний, так І виховний та розвиваючий ефект педагогічного процесу, тобто міцними повинні бути: ідейно-моральні переконання, навички навчально-пізнавальної діяльності, навички суспільно-цінної поведінки, буде забезпечена глибока осмисленість накопичених знань, він орієнтує навчально-виховний процес на формування дійових знань, вмінь, навичок та способів поведінки.
Загальні поняття про методи і методичні прийоми навчання, їх характеристика
Метод - це спосіб діяльності, направлений на досягнення певної мети.
Метод навчання – спосіб впорядкованої взаємодіяльності вчителя та учнів спрямована на досягнення мети навчання. (метод навчання = метод викладання + метод учіння).
Прийоми - складова частина методів навчання.
Методи: загальні (при викл всіх предметів), спеціальні (окремих предметів).
Існують різні типи класифікації: 1) За джерелом передачі і хар-ом сприймання інформації: методи словесного навчання; методи роботи з книгою; спостереження І експериментальне вивчення явищ І процесів; вправи. 2) За характером пізнавальної діяльності учня: репродуктивні, продуктивні; дослідницькі. 3) За призначенням: репродуктивні (переказ, робота за інструкцією); творчі (які допомагають відтворити набуті знання в нових умовах, варіативні вправи).
Основні групи методів навчання: 1) Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності (спрямовані на передачу і засвоєння ЗУН):
За джерелом інформації: словесні (лекція, бесіда, семінар), наочні і практичні методи (аспект передачі і сприйняття навчальної інформації);
За логкою отримання знань: індуктивний, дедуктивний;
За хар-ом пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемно-науковий (аспект мислення), частково-пошукові, дослідницькі;
За аспектом керування навчанням: методи самостійної роботи і роботи під керівництвом вчителя (аспект управління навчанням).
2) Методи стимулювання і мотивації навч-пізн д-ті: методи стимулювання мотивації і інтересу до процесу навчання (пізнавальні ігри, навчальні дискусії, диспут, зацікавленість, ств ситуації успіху); методи стимулювання і мотивації обов'язку і відповідальності (методи заохочення, покарання, пред'явлення нових вимог, створення ситуації успіху).
3) Методи контролю і самоконтролю(Перевірка рівня ЗУН): методи усного контролю і самоконтролю (фронтальне, індивідуальне опитування, тестування); методи письмового контролю і самоконтролю; методи лабораторно-практичного контролю і самоконтролю.
Оптимальний вибір методів. відповідність методів навчання принципам навчання, меті; відповідність змісту даної теми; — відповідність цілям і задачам навчання, - відповідність можливостям дітей; відповідність умовам навчання; відповідність можливостям вчителя (досліджувати рівень теоретичної і практичної підготовки, особистих якостей вчителя); відповідність належним умовам і відведеному часу; врах інтересів та активності учнів, вік, сформ умінь та навичок, взаємини учнів з вчителем.
В довільному акті навчальної діяльності завжди поєднується декілька методів, вони взаємопроникненні один в одного, одну й ту ж взаємодію учня і вчителя (але один з них буде домінуючим).
Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів та їх характеристика
За джерелом інформації: словесні (розповідь, пояснення, лекція, бесіда. Розповідь - це усний виклад змісту навчального матеріалу, який не переривається запитаннями учнів. Розповідь-вступ, розповідь-виклад, розповідь-заключення, висновок (застосовується на уроках географії, природознавства, історії). Завдання -ознайомлення з предметом і явищами в сукупності їх головних зв'язків і залежностей Пояснення - найскладніший вид розповіді. Завдання - розкриття причинно-наслідкових зв'язків і закономірностей розвитку природи та ін. Лекція - застосовується для усного викладу (10-11 кл.) широкого за змістом матеріалу. (Часто супроводжує семінарське заняття). Бесіда - це розмова вчителя з учнями, організована за допомогою старанно продуманої системи запитань, які поступово підводять учнів до засвоєння фактів нового поняття чи закономірності.
Використовують прийоми: постановки запитань; прийоми обговорення відповідей і поглядів, думок учнів, прийоми корегування відповідей, прийоми формулювання відповідей.), Наочні (методи ілюстрацій (плакат, карти), метод демонстрацій (демонстрація приладів, дослідів, препаратів, показ кіно і діафільмів). практичні методи (аспект передачі і сприйняття навчальної інформації, (не несуть нової інформації): постановка задачі чи завдання; планування виконання завдання; управління; регулювання, контроль; виявлення недоліків. Відносять: письмові вправи; лабораторні досліди (практикуми з фізики, хімії), виконання трудових завдань в майстерні, заняття з машинними тренажерами, виконання вправи з звукозаписуючим апаратом.
За логікою отримання знань: індуктивний, дедуктивний: індуктивні - від конкретного до загального, вимагає більше часу на вивчення матеріалу, не розвиває достатньо абстрактне мислення, дедуктивні -застосування вивченого загального положення до того чи іншого окремого випадку (забезпечує швидке проходження навчального матеріалу, активніше розвиває абстрактне мислення).
За хар-ом пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемно-науковий (аспект мислення), частково-пошукові, дослідницькі Репродуктивні: передбачають активне сприйняття і запам'ятовування учбової інформації. Неможливе без використання словесних, наочних і практичних методів навчання, які є матеріальною основою цих методів. При репродуктивній побудові розповіді вчитель в готовому вигляді формулює факти, доведення, акцентує увагу на головному.
Проблемно-пошукові: вчитель пропонує проблемну ситуацію (запитання, задача); організовує колективне обговорення підходів до розв'язування поставленої проблеми; підтверджує правильність висновків.
За аспектом керування навчанням: методи самостійної роботи і роботи під керівництвом вчителя (аспект управління навчанням). Методи самостійної роботи: робота з підручником, довідковою літературою. Види: по завданню (і при безпосередньому і керівництві) вчителя; при власній ініціативі учня.
Характеристика методів стимулювання та мотивації пізнавальної діяльності школярів
Мет. стимулювання навч. діял. учнів-методи, спрямовані на формування позитивних мотивів учіння, що стимулюють пізн. активність і сприяють збагаченню школярів навч. інформацією. Мет. формування пізн. інтересів( метод навч. дискусії, м. забеспечення успіху у навчанні, м. пізнавальних ігор, м.с творення сит.в процесі викладання навч.матеріалу, м. створення новизни навч. мат., м. опори на життєвий досвід учнів). Мет. стимулювання обов’язку і вдповідальності у навч. (пояснення сусп та особистісної значимості учня; заохочення; оперативний контроль) .
Методи контролю і самоконтролю в навчанні
Методи усного контролю (індивідуальне і фронтальне опитування); методи письмового контролю (письмові контрольні роботи, перекази, твори, диктанти), методи лабораторного контролю (лабораторні роботи з фізики, хімії, біології), методи машинного контролю (комп'ютер, але він не враховує індивідуальних особливостей учня); методи самоконтролю (вміння самостійно знаходити допущені помилки, неточності, намічати методи самостійної ліквідації програми).