Сторінка
16

Предмет, завдання, основні категорії педагогіки

В проблеми контролю слід виділити такі елементи: - систему принципових вимог; - види контролю; - зміст контролю за різними видами навчальної діяльності; - нормативи 4-бальної системи контролю.

Система принципових вимог спирається на дидактичний принцип міцності знань, умінь і навичок. Виходячи з цього, виділяють такі принципові вимоги: 1) систематичність обліку і контролю (кожен урок має відбитися в прямому і зворотному зв'язках); 2) всеохопленість обліку і контролю (ретельна перевірка тем, які вважаються найбільш складними та підсилення контролю за рахунок спеціальних уроків перевірки знань, насамперед наприкінці чверті, півріччя, року); 3) диференційованість та індивідуальність (за стилем і формами контролю); 4) об'єктивність оцінювання - виставлення справедливої оцінки; 5) урізноманітнення видів і форм контролю в діяльності вчителя, 6) єдність вимог до контролю з боку всього педагогічного колективу (не повинно бути надто сурових і надто ліберальних вчителів).

Види контролю: поточний, періодичний, підсумковий. Поточний: забезпечується перевіркою щоденників, домашніх завдань, класних письмових робіт, учнівських зошитів, усним опитуванням. Періодичний. носить плановий характер (контрольна робота за чверть, рік, тему), дата оголошується заздалегідь, добір матеріалу середньої складності. Підсумковий: здійснюється наприкінці навчального року у вигляді перевідних екзаменів з основних предметів і річних контрольних робіт.

Форми контролю і самоконтролю за якістю знань містять елементи демократизації. Важливою ознакою довір'я учнів є взаємоконтроль учнів, тобто метод допомоги сильніших учнів слабкішим. Самоконтроль - метод, який зміцнює усвідомлення мотивації престижу спонукає формувати підвищену відповідальність.

Оцінка успішності учня, її значення у навчальному процесі. Критерії оцінки. Індивідуальний підхід до оцінки успішності учня

Оцінкою називають характеристику цінності, рівня або значення яких небудь об'єктів чи процесів.

Оцінити - значить встановити рівень, степінь або якість чого-небудь. Оцінка основується на даних наявної інформації та результатах проведеного контролю.

Вимоги до оцінки: об'єктивність, всебічність, систематичність, наявність чітких критеріїв (В них вказується, яким вимогам повинна задовольняти усна чи письмова відповідь, яким балом слід оцінювати теоретичну і практичну підготовку учня. Чітке знання цих критеріїв і їх використання в повсякденній роботі необхідне кожному вчителю - педагогічний такт. Оцінка вчителем навчально-пізнавальної діяльності учнів повинна, враховувати всі сторони навчання, характеризувати повноту і якість засвоєних знань; рівень свідомого творчого застосування їх на практиці; сформованість загального і специфічного для кожного предмета вмінь і навичок. Оцінка навчально-пізнавальної діяльності школярів виражається в оцінювальних судженнях та висновках вчителя, які відображають якісну характеристику загального рівня підготовки учнів, їх успіхи, недоліки, шляхи поліпшення результатів. Кількісним вираженням оцінювання є оцінка, "відмітка". (Оцінювання - поняття широке, ємне, виражає якісний стан підготовки учнів; відмітка - дає лише умовну кількісну характеристику оцінювання).

В сучасному світі існує 4-бальна система оцінювання. "5" ставиться за чітке і повне знання програмового матеріалу, безпомилкову підсумкову роботу (письмову) та бездоганні відповіді при усному опитуванні. "4" - за наявність другорядних упущень в основному при правильній відповіді (за 1-4 не грубі помилки орфографічного чи синтаксичного характеру). "З" - за задовільну відповідь, де є значні помилки і коли учень знає лише основну сутність питання. "2" - за незнання матеріалу або за відмову від відповіді.

Освітня роль, учні одержують об'єктивну інформацію про результати своєї роботи. Виховна роль, усвідомлення учнями шляхів підвищення ефективності навчання.

Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю. Функції, зміст, види контролю

В широкому розумінні контроль - це перевірка чого-небудь.

Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів є складовою частиною процесу навчання в умовах руху вперед, тому що учень повинен мати уяву про те: що він знає, що ним досягнуто, на що варто звернути увагу.

Сприяє: 1. виявл успішн навчання, 2. виявлення причин неуспішності, 3. стимул руху вперед.

Компоненти: перевірка – виявлення ЗУН, оцінка – вимір ЗУН, облік – фікс рез-т у вигляді оцінок у журналі.

В процесі контролю повинна здійснюватись: комплексна перевірка всієї навчальної діяльності учнів; динаміка їх загального розвитку; формування загально-навчальних і спеціальних вмінь; творчих можливостей; позитивні якості особистості.

Види контролю: попередній (на поч. навч. року, нової теми, у новому класі), поточний, періодичний, підсумковий, усний, письмовий, лабораторний.

Функції: навчальна (сприяє засвоєнню, систем та закріпл знань), контролююча (зворотній зв’язок), виховна (привчання до відповід, дисципл, активн, самост ), розвиваюча (розв пізнавальних процесів: мислення, уваги, пам’яті), стимулююча (спрямив на розвиток учнів на основі врахування наявного розвитку).

Поточний контроль здійснюється на уроці спостереженням за роботою класу і кожного учня окремо. Забезпечується перевіркою щоденників, домашніх завдань, класних письмових робіт, учнівських зошитів, Індивідуальним і фронтальним опитуванням.

Періодичний контроль має плановий характер, проводиться після вивчення логічно завершених тем, розділу, програми, в кінці навчальної чверті, року, з урахуванням даних поточного контролю. Служить для самоаналізу праці вчителя.

Підсумковий контроль здійснюється наприкінці навчального року у вигляді перевідних екзаменів з основних предметів І річних контрольних робіт. Можливий також поурочний і тематичний контроль, який охвачує проблематику ряду уроків.

По Формам організації: фронтальний контроль, груповий контроль, індивідуальний контроль, комбінований контроль, самоконтроль.

Фронтальний дозволяє поєднувати перевірку з задачею повторення і закріплення вивченого матеріалу, викликає підвищення ефективності класу. Недолік: важко забезпечити індивідуальну перевірку роботи кожного учня. Груповий використовується, коли виникає необхідність перевірити підсумок навчальної роботи частиною учнів класу (групою). Контрольне запитання ставиться перед цією групою учнів, але участь беруть всі учні класу. Комбінований поєднує Індивідуальний, фронтальний і груповий контроль Вимагає від вчителя добрих навичок розподілу уваги.

Самоконтроль має велике психологічне значення, стимулює учня, здійснює усвідомлення мотивацій, престижу, спонукає формування підвищеної відповідальності.

Значення контролю: навчальне і розвиваюче (допомагає у всесторонньому вивченні учнів, розширює і поглиблює отримані знання, розвитку пізнавальних інтересів і здібностей), виховне (підвищення відповідальності за виконану роботу не тільки учня, а й вчителя; привчає учнів до систематичної праці, акуратності при виконанні домашнього завдання, формує позитивні моральні якості; формує здорову суспільну думку.