Сторінка
13

Предмет, завдання, основні категорії педагогіки

Процес навчання складається з двох процесів: викладання (діяльність викладача), учіння (діяльність учня чи колективу).

Навчання не можливе без одночасної діяльності викладача і тих, кого він навчає, без їх дидактичної взаємодії, в результаті якої реалізується єдність навчального і особистісного впливу педагога, внутрішнього відображення цього впливу, виникненню самостійних бажань учня по оволодінню знаннями, вміннями, навичками, певними елементами вихованості І розвиненості. Процес навчання разом з тим не є механічною сумою процесів викладання і учіння: це неподільний процес, цільність якого випливає із спільних цілей викладання і навчання, в неможливості існування викладання без навчання.

Учіння - це власне навчальна діяльність учня. Це не лише оволодіння тим, що дає вчитель, і процес пізнавальної діяльності учнів, завдяки якій: учень усвідомлює мету навчання; розвиток і поглиблення потреб, мотивів; осмислення нового матеріалу; запам'ятовування, застосування, самоконтроль. Пізнавальна діяльність учнів стоїть у центрі навчання. Розрізняють учіння у вигляді предметів - практичної і інтелектуальної діяльності. Учіння передбачає одночасне здійснення двох процесів: нагромадження знань; оволодіння способами керування ними.

Акт засвоєння знань.

Сприйняття - відображення в свідомості людини властивостей предметів і явищ, які діють в цей момент на органи чуття. Сюди входять не тільки дані безпосередніх відчуттів учня (зорових, моторних і ін.), але і дані його попереднього досвіду.

Осмислення, розуміння. Сприйняття обов'язково повинно переростати в осмислення і розуміння вивченого. На цьому етапі появляється певне відношення до вивченого, зародження переконання, міцне уміння доводити справедливість певних висновків. В результаті учень глибоко осмислює матеріал і впевнено оволодіває ним.

Узагальнення - виділення головного, загальних характерних рис предметів і явищ. Для цього треба: аналізувати факти і властивості; синтезувати їх певним чином, абстрагуватися від деталей і конкретностей, порівнювати їх значимість І робити висновки, які з деталей найважливіші. Цей процес протікає при активній допомозі і управлінні з боку вчителя.

Закріплення - здійснюється шляхом заучування основних фактів, визначень, зв'язків, методів доведення, шляхом узагальнення висновків, виконання письмових і лабораторних вправ спеціально направлені на закріплення, застосування і отримання знань.

35 Зміст освіти в національній школі. Основні шляхи реформування загальноосвітньої і професійної підготовки учнів відповідно до вимог законів України «Про освіту». «Про загальну середню освіту»

Зміст виховання відображається в єдності загальної мети , завдання складові частини, тобто є вихованням у різних напрямках різних якостей і те яким чином це відбувається /форми методи засоби/ Зміст національного виховання – складовий укр. виховання – рідна мова, родовід , історія, краєзнавство, природа рідного краю, народна міфологія, народне мистецтво, народний календар, народна символіка, народні прикмети, вірування, релігія, родові традиції

Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії нац свідомості, взаємоповаги між націями і народами. Навч-вих процес спрямований на всебічний розвиток людини як особистості , розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей.

Важливим аспектом демократизації сучасної школи є розвиток системи самоврядування, реформування управлінської сфери. Законами Про освіту та Про загальну середню освіту. В укр. нац школі створено органи самоврядування, до складу яких входять заг збори колективу закладу освіти, конференції пед працівників, з’їзд працівників освіти Автономної республіки Крим , Всеукр зїзд працівників освіти

У законах визначені напрями, основні шляхи і принципи наступного реформування освіти. Суттєва увага приділяється нац вихованню , головною метою якого є надання молодим поколінням соц досвіду успадкування духовних надбаньукр народу, формування високої мовної культури, оволодіння укр. мовою. У галузі вищої освіти передбачається стратегічне завдання – перехід до гнучкої, ступеневої системи підготовки фахівців для підвищення культурного і освітнього рівня суспільства , піднесення вищої освіти на рівень досягнень найбільш розвинутих країн, шляхом здійснення ряду проектів.

Загальна середня освіта повинна забезпечувати максимальний розвиток дитини , як особистості, її нахилів , здібностей , талантів , трудову підготовку, професійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільством та нац культурними потребами обсягу знань про природу , людину, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення. Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою і може отримуватися в різних типах закладів.

Загальноосвітня школа виступає важливим фактором відродження нації, виховання у молоді нац свідомості і гідності . система загальної середньої освіти відокремлена від церкви і носить світський характер.

Загальний зміст навчального матеріалу середньої освіти поділяється на державний і шкільний компоненти.

Гімназії та ліцеї працюють за спеціальними навчальними планами, які розробляються пед колективами спільно з вищими навчальними закладами. Міністерство освіти і науки України розроблений базовий навчальний план гімназії, який передбачає широкий спектр предметів за вибором: латина , стилістика мови, грецька, народознавство, ораторське мистецтво, поетика, логіка, історія, культура, вступ до філософії .

Базовий навчальний план ліцею диференціює навчальну роботу за основними прoфілями: філологічний, історико-філософський, художньо-культурний, фізико-математичний, біолого-хімічний , економічний, технічний. Їх кількість і зміст визначаються пед колективом відповідно до потреб учнів і кадрового забезпечення. Додаткові предмети в ці навчальні плани вводяться залежно від напрямів і профілів: етика , естетика, культура У учнів відкриваються широкі можливості щодо вибору додаткових курсів

Професійна освіта здійснюється в Україні в системі вищих та середніх спеціальних навч закладів: академіях, інститутах , коледжах, технікумах, технічних, педагогічних , медичних та мистецьких училищах.

Різні види навчання: пояснювально-ілюстративне, проблемне, програмоване, модульне

Пояснювально-ілюстративне навчання: 1) Вчитель інформує учнів про нові елементи знань, вмінь, широко використовує наочність; 2) Роз'яснює найбільш важливі моменти, 3) Організовує осмислення навчальної Інформації; 4) Узагальнює знання, 5) Організовує закріплення навчального матеріалу шляхом повторення, роз'яснення, контролю; 6) Організовує застосування отриманих знань: роз'яснює, поставляє задачі, вправи. Матеріал подається неперервно і в послідовному викладі.

Проблемне навчання: 1) Постановка проблемної задачі у вигляді запитання, досліду, 2) Організовує роздуми учнів над поставленою задачею, пошук розв'язків; 3) Пропонує довести справедливість висунутого варіанту розв'язку задачі; 4) Якщо гіпотеза учнів правильна, просить зробити з неї висновки про отримання нових знань; 5) Якщо гіпотеза хибна, корегує, уточнює поставлену задачу; 6) Узагальнює отримані розв'язки, вказує на неточності, щоб відшліфувати процес проблемних міркувань, заохочує активність, 7) Ставить запитання з ціллю закріплення нових знань; 8) Пропонує вправи по застосуванню нових знань. Застосовується з ціллю розвитку навичок в творчій, навчально-пізнавальній діяльності, допомагає більш глибокому оволодінню знаннями.