Сторінка
1
Вільний час є одним із важливих засобів формування особистості молодої людини. Використання вільного часу молоддю є своєрідним індикатором її культури, кола духовних потреб та інтересів. В нашому суспільстві в культурно-дозвільній сфері намітився ряд процесів, які, на думку фахівців, заважають духовному розвитку особистості: втрата духовно-етичних орієнтирів, відчуження молоді від культури та мистецтва, скорочення фінансової забезпеченості закладів культури, в тому числі і діяльності сучасних культурно-дозвільних центрів, скорочення безпосереднього спілкування і переміщення дозвілля в мережу Інтернет. Молодь, зокрема підлітки, найбільш активна та сприйнятлива до соціокультурних змін група. Для неї дозвілля є однією з найважливіших сфер життя. Це обумовлює актуальність дослідження дозвільних практик сучасної молоді та з’ясування того, на реалізацію яких духовних потреб та інтересів вони спрямовані. Особливий інтерес представляє старша шкільна молодь, бо вона знаходиться в періоді так званих «формативних років», коли визначаються життєві цінності і формується усталена ціннісна система.
Аналіз літератури свідчить, що проблема дозвілля молоді та школярів вивчалась багатьма вченими, але вони, передусім, намагалися дати визначення власне поняттю «дозвілля», вивчали структуру проведення вільного часу молодими людьми, вплив же ціннісного чинника на формування структури дозвілля школярів залишається мало вивченим, в той час як він заслуговує пильної уваги тому, що людина, яка використовує своє дозвілля різнобічно, не тільки з інтересом для себе, але і з користю для суспільства, розвивається в особистісному плані і позитивно впливає на духовний розвиток людей, з якими перебуває у взаємодії.
Об’єкт дослідження –дозвілля старших школярів.
Предмет дослідження – ціннісний фактор у формуванні структури дозвілля старших школярів.
Мета і завдання дослідження. Визначити роль ціннісного фактору у формуванні структури дозвілля старших школярів.
Досягнення визначеної мети передбачає реалізацію таких завдань:
– проаналізувати теоретичні підходи до визначення «цінностей» у світовій та вітчизняній науці;
– проаналізувати, що таке дозвілля, які виділяють типології видів діяльності у вільний час;
– проаналізувати, як в соціології емпірично вивчаються дозвілля та ціннісні орієнтації;
– виявити особливості ціннісних орієнтацій школярів;
– визначити, чи існує зв'язок між дозвільними практиками та ціннісними орієнтаціями школярів;
– визначити присутність і поширеність соціально-орієнтованих дозвільних практик.
Методи дослідження. Теоретичними методами роботи є узагальнення та систематизація, аналіз, синтез, індукція, дедукція.Емпіричним методом дослідження є метод опитування.
Теоретична основа дослідження. Теоретичною основою роботи для з’ясування природи цінностей та їх визначення стали труди античних мислителів, таких як Арістотель, Демокріт, Платон, Сократ, мислителів Нового часу, таких як М. Вебер, В. Віндельбанд, Т. Гоббс, Дж. Дьюі, Е. Дюркгейм, Г. Ріккерт, М. Шелер та Новітнього часу (Г. Андрєєва, А. Здравомислов, М. Каган, В. Сагатовський, П. Сорокін, Л. Столович, А. Дж. Тойнбі, О. Шпенглер, В. Ядов). Особлива увага приділяється роботі І. Канта«Основи метафізики моральності». За основу типології цінностей взято типологію М. Кісселя. В соціологічній інтерпретації цінностей опора зроблена на ідеї Е. Дюркгейма.
Під час дослідження категорії «дозвілля» було використано аналіз співвідношення понять «вільний час» і «дозвілля», представлений в роботах Н. Андерсона, Д. Белла, Ж. Р. Дюмазедьє, М. Каплана, Г. Клута, Г. І. Мінца, Е. В. Клопова і Л. А. Гордона, Г. Орлова, Г. А. Пруденського, А. П. Володимирової, А. І. Кравченко, Л. І. Михайлової. Для типології дозвільної діяльності в роботі використано типології видів діяльності у вільний час В. Н. Піменової, Г. В. Осипова та Ю. П. Коваленко, А. С. Пашкова, Р. Стеббінса.
Емпіричною основою роботи є дослідження, проведені кафедрою філософії та соціології ЛНУ імені Тараса Шевченка в межах дослідницького проекту «Повсякденне життя луганського школяра» (2011, 2013). Метод збору первинної інформації – анкетування.
Наукова новизна одержаних результатів. В роботі комплексно розглянуто підходи до визначення понять «цінності» та «дозвілля» в філософській та соціологічній науці, проаналізовано вплив ціннісного фактору на формування структури дозвілля старших школярів м. Луганська.Встановлено, що у школярів міста Луганська переважають культурно-споживчий та рекреативний типи діяльності у вільний час, так як вони велику частину свого вільного часу витрачають на користування мережею Інтернет і переглядом телебачення та кінофільмів, тобто вони споживають духовні цінності, але не створюють їх самі, орієнтують свою діяльність на різні види відпочинку та розваг. Виявлено, що не всі цінності, які школярі визначили як значущі, чинять вплив на формування структури їх дозвілля. Тільки цінність отримання нових знань впливає на дозвілля школярів міста.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати можуть бути використані при формулюванні рекомендацій щодо урізноманітнення структури дозвілля старших школярів.
Апробація результатів роботи. Результати дослідження були оприлюднені на підсумковій конференції II туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт у галузі «Соціологічні науки» (2013/2014 навчальний рік), тема доповіді: «Ціннісний фактор у формуванні структури дозвілля старших школярів» та на Всеукраїнській науковій конференції «Повсякденне життя старших школярів: цінності і практики» (18 березня 2014 року).
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (105 найменувань). Перший розділ характеризує теоретичні традиції визначення цінностей та дозвілля в філософській та соціологічній думці. У другому розділі проаналізовані емпіричні дослідження цінностей та дозвілля, а також представлені результати дослідження, проведеногокафедрою філософії та соціології ЛНУ імені Тараса Шевченка в межах дослідницького проекту «Повсякденне життя луганського школяра» (2011, 2013). Загальний обсяг роботи 97 сторінок.
Теоретичні традиції визначення цінностей в філософській та соціологічній думці
З найдавніших часів питання про цінності було предметом осмислення релігійних, філософських та етичних концепцій. Формування поняття «цінність» пройшло складний історичний шлях. Різні філософські системи та різні історичні епохи по-різному розуміють поняття «цінності». Розглянемо ті погляди на цінності, які є найважливішими для сучасного розуміння цього поняття. В філософії Античності ціннісні характеристики включалися в поняття буття, а цінності ототожнювалися з ним. Цінності розглядалися як складова частина самого буття, а не відділялися від нього. У рамках античного морального канону доброчесність (людська досконалість) поєднувалася з мудрістю і мудрецями. Це зумовило філософський характер етичної рефлексії, яка зароджувалася та етичну спрямованість філософії. Якщо чеснота людини полягає в зменшенні пристрастей на основі вказівок розуму, то для того, щоб бути доброчесним, треба знати, які з цих вказівок є правильними. Так етика, ще не з'явившись, потрапляє в залежність від гносеології. Але, з іншого боку, для того, щоб знання про світ вело до чесноти, воно має бути знанням того, що становить таємний зміст останньої. Так гносеологія спочатку стає етично орієнтованою.