Сторінка
19

Ціннісний фактор у формуванні структури дозвілля старших школярів

Спочатку розглянемо ті ціннісні орієнтації, які показали статистично значущі зв’язки з окремими видами дозвілля.

Пізнавальна орієнтація представлена цінністю «отримання нових знань». Значущою (вказали, що вона для них «значуща вище середнього» / «дуже значуща») її визнала більша частина (62,2%) школярів. Ця ціннісна орієнтація виявилась статистично пов’язаною – зафіксована слабка кореляція (Коефіцієнт Спірмена = 0,2, Sig = 0.000) – з такими видами діяльності як читання наукової літератури та відвідуванням бібліотек. Інші види діяльності (читання художньої літератури, читання газет, участь у різних гуртках, відвідування музеїв, театрів, концертів, перегляд телепередач) статистичного зв’язку не показали.

Цінність влади показала слабкий значущий зв'язок з таким видом дозвілля як відвідування кафе (Коефіцієнт Спірмена = 0,2, Sig = 0.000). Прихильники цієї цінності частіше за інших читають газети (21% проти 14% за вибіркою) та відвідують концерти (14,5% проти 8,4% за вибіркою), але значно менше за інших займаються самодіяльністю (11,5% проти 22,5% за вибіркою).

Інша ситуація з орієнтацією на розваги. Вона виявилась значущою для 68,9%, але статистичних зв’язків не показала з жодним видом діяльності. Серед тих, хто визнав розваги як «дуже значущі» 84,5% щоденно слухають музику, 83,4% – спілкуються в соціальних мережах, 70,6% – шукають в Інтернеті відео, фото, 44,8% – дивляться кінофільми вдома. Але це відрізняє їх від інших школярів. Їх відрізняє те, що вони частіше відвідують кафе, нічні клуби, спілкуються з друзями на вулиці, займаються в гуртках, дивляться телепередачі. Наприклад, серед школярів, для яких розваги не значущі, жоден не відвідує нічні клуби частіше ніж кілька разів на тиждень (раз або два на тиждень 16,7%, раз на місяць або рідше – 50,0%). В групі ж для якої розваги значущі 32,4% відвідує нічні клуби кілька разів на тиждень, раз на місяць або рідше 39,4%. Якщо серед тих, хто назвав розваги не значущими спілкуються з друзями на вулиці 50,0%, то серед тих, для кого вони значущі – 68,1%.

Відсутність значущих зв’язків характерна і для орієнтації на багатство. Прихильники орієнтації на багатство багато в чому схожі з тими школярами, хто орієнтується на розваги та побутовий комфорт. Ці школярі частіше ходять до кафе, нічних клубів, дивляться кінофільми вдома. Але їх інтереси не замикаються на цьому. Вони досить різнобічні. Ці діти частіше за інших читають наукову літературу, займаються з репетитором, відвідують спортивні секції та музичні школи, вчать іноземну мову, відвідують бібліотеки та театри. Вони, на рівні з іншими, займаються суспільною діяльністю і допомагають батькам. Що їх не приваблює, так це самодіяльність та заняття винахідництвом, читання газет.

Ті, хто орієнтований на вирішення суспільних проблем суспільною активністю не відрізняються. Так, у роботі суспільних організацій кожного дня приймають участь тільки 10,3% (за масивом – 7,8%), кілька разів на тиждень – 23% (за масивом – 16,9%) – це стільки ж скільки і серед тих, для кого вирішення суспільних проблем не значущо. Ці школярі значно більше за інших відвідують музичні концерти та займаються в музичних школах чи самодіяльних групах, цікавляться моделюванням, створенням художніх творів, читають газети і шукають в Інтернеті всіляку інформацію, займаються з молодшими братами і сестрами. Наприклад, якщо за масивом кожен день в Інтернеті шукають відео, фото, музику 65,9% респондентів, то серед тих, хто назвав вирішення суспільних проблем як дуже значуще, – 72,4%; доглядають за молодшими за масивом 37,1%, а в цій групі – 45,2%.

Орієнтація на професійну реалізацію, як було передбачено, слабко знаходить вираження в проведенні додаткових занять з репетитором чи інших заняттях, які б могли потенційно цьому сприяти (вивчення іноземних мов, заняття музикою, спортом тощо). Так, якщо серед тих, хто назвав професійну самореалізацію дуже значущою займаються з репетиром кожен день 12%, то за вибіркою в цілому – 10%; займаються в музичній школі 34,8% (30,8% за вибіркою); займаються в художній школі 20,8% (18,2% відповідно).

Не підтвердилось і припущення, що орієнтація на цінність здоров’я буде передбачати заняття спортом у секціях чи вдома. Так, серед тих, хто визначив здоров’я як дуже важливу цінність, кожен день займаються в спортивних секціях 27,8% школярів, тоді як серед тих, для кого воно середньозначущо – 40% (за масивом – 28,6%). Зарядкою вдома займається 60% респондентів, які сказали, що здоров’я для них практично не значущо і тільки 37% серед тих, хто сказав про його високу значущість.

Таким чином, аналіз показав, що значущі статистичні зв’язки ціннісних орієнтацій з окремими видами діяльності було зафіксовано тільки в одиничних випадках, тільки орієнтація на отримання нових знань суттєво впливає на формування структури вільного від занять часу школярів. В більшості ж випадків дозвілля структуроване не ціннісною спрямованістю, а іншими чинниками.

Використання вільного часу є своєрідним індикатором культури особистості, кола духовних потреб та інтересів конкретної особи чи соціальної групи. Для молоді дозвілля є однією з найважливіших сфер життя. Тому необхідно вивчати дозвільні практики школярів та молоді, а також їх ціннісні орієнтації, адже вільний час є одним із важливих засобів формування особи молодої людини. Дослідження ціннісних орієнтацій підлітків є особливо важливим для вивчення, адже вони – майбутнє суспільства, від того, якими цінностями вони керуються в житті, і як саме воліють проводити свій вільний час залежить, яке майбутнє чекає на нашу країну.

Результати дослідницького проекту «Повсякденне життя луганського школяра – 2013» показали, що в дозвіллі школярів домінує «несерйозне», «випадкове», «звичайне» дозвілля, яке не вимагає докладання зусиль і, відповідно не пропонує широкий спектр можливостей для самореалізації. «Повноцінне» дозвілля (заняття в гуртках, секціях, відвідування театрів, музеїв тощо), пов’язане з саморозвитком особистості, погано представлено в шкільному середовищі. Превалюють пасивні види діяльності (перегляд кіно, пошук відео і фото в Інтернеті). Велика частина школярів взагалі нічим не займається. Традиційні види дозвілля (читання, телебачення) зберігають значущість, але їх значно потіснили нові інформаційні технології – спілкування у мережі Інтернет відбувається частіше за безпосереднє особистісне спілкування, пошук інформації в мережі відбувається частіше, ніж перегляд телепередач. Спираючись на типологію видів діяльності у вільний час, запропонованою В. Н. Піменовою, ми можемо зробити висновок, що у школярів міста Луганськ переважають культурно-споживчий та рекреативний типи діяльності у вільний час, так як вони велику частину свого вільного часу витрачають на користування мережею Інтернет і переглядом телебачення та кінофільмів, тобто вони споживають духовні цінності, але не створюють їх самі, орієнтують свою діяльність на різні види відпочинку та розваг.

Якщо у виборі видів дозвільної діяльності проявляється ступінь сформованості життєвої позиції особистості, її спрямованість і рівень розвитку, можна зробити висновок, що говорити про чітку життєву позицію сучасних школярів проблематично. Це обумовлює потребу у виховній роботі, спрямованій на те, щоб прищепити школярам цінності саморозвитку, самовдосконалення та самореалізації, адже сучасні підлітки – майбутнє нашого суспільства. Результати даного соціологічного дослідження можуть бути використані для формулювання рекомендацій щодо урізноманітнення структури дозвілля старших школярів.