Сторінка
17

Ціннісний фактор у формуванні структури дозвілля старших школярів

Таким чином, дозвілля та цінності досить активно вивчаються соціологами. Частіше за все розглядають структуру дозвілля, найбільш популярні види проведення вільного часу серед різних категорій населення, а також ієрархію цінностей. Об’єктами дослідження, як правило, стають студенти. Школярі рідко потрапляють у фокус дослідницької уваги. Так, якщо у випадку студентів вивчалася ціннісна зумовленість дозвільних практик, то у випадку підлітків шкільного віку таких досліджень не проводилося.

Структура дозвілля старших школярів та вплив на неї ціннісних орієнтацій

У попередньому розділі було з’ясовано, що при виборі видів дозвільної діяльності проявляється ступінь формування життєвої позиції особистості, її ціннісна спрямованість. У задоволенні потреб у сфері дозвілля виявляються особистісні цілі й цінності. Окрім того, дозвілля залежить від типу поселення. Під час досліджень постійно враховується фактор місця проживання. Можна виокремити розвідки, присвячені дослідженню дозвілля молоді великих міст, малих міст, селищ. Об’єктом нашого дослідження стануть школярі великого міста (м. Луганськ). Завданням – визначення ролі ціннісного фактору у формуванні структури дозвілля старших школярів. Емпіричною основою будуть виступати результати проведеного кафедрою філософії та соціології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка дослідницького проекту «Повсякденне життя луганського школяра – 2013». Це друге, повторне дослідження (перше – 2011 р.). Автор приймав участь у проекті у якості інтерв’юєра, оператору вводу первинної інформації та самостійно здійснив аналіз частини інформації. Спочатку ми з’ясуємо ціннісні орієнтації та структуру дозвілля школярів, а потім перевіримо гіпотезу, яка полягає в тому, що формування структури дозвілля старших школярів залежить від їх ціннісних орієнтацій.

Дослідження показало (Додаток 1), що в ціннісній ієрархії учнів на першому місці орієнтація на цінність «міцне здоров’я» та «міцна родина та родинні відносини», друге місце посідає цінність «кохати та бути коханим», третє – «спілкування з близькими за духом людьми». Далі йдуть такі цінності, як «успіхи в якійсь важливій справі, що дають визнання з боку суспільства», «особистісна незалежність», «професійна самореалізація» та «побутовий комфорт». Цінності «багатства» та «влади над людьми» займають останні позиції в ціннісній ієрархії.

Якщо розглянути дані для школярів різних класів, видно, що цінність багатства є однаковою мірою майже незначною як для учнів восьмого класу, так і для учнів 11 класу (позицію «дуже значуща» обирають від 9% в 10 класі до 14% в дев’ятому). Значущість особистої незалежності зростає в залежності від класу: в 8 класі обрали позицію «найбільш значуща» 35% учнів, а в 11 класі вже 48%. Професійну реалізацію вважають другорядною в своєму житті учні як восьмого, так і 11 класу. Побутовий комфорт має найбільшу значущість для десятикласників (позицію «найбільш значуща» обрали 47% учнів), в той час як у восьмому класі 40%. Можливість вирішувати важливі суспільні проблеми майже в однаковій мірі значуща для учнів різних класів, значущість варіюється від 26% до 29%. Різниця в значущості цінності «отримання нових знань» також незначна (від 31% в 10 класі до 33% в 8 класі). Спілкування з близькими за духом людьми має найбільшу значущість для учнів 11 класу (59% обрали як «дуже значуща»), а найменшу – для учнів 8 класу (42%). Значимість розваг різниться незначним чином між учнями, від 34% у 9 класі, до 40% у 10 класі. Добре екологічне середовище найбільш значуще для восьмикласників (44% обрали відповідь «дуже значуща»), а найменш значуще для одинадцятикласників (34%). Значимість цінності «кохати і бути коханим» практично не відрізняється у школярів: «дуже значуща» обрали 57% в 8 класі, 55% в 9 класі, 60% в 10 класі і 59% в 11 класі. Найбільше значення «міцне здоров’я» має для учнів 10 та 11 класів (77% обрали позицію «найбільш значуща»), а найменше значення для учнів 9 класу (68%). Міцна сім’я і родинні відносини обрали як «найбільш значущі» 78% учнів 10 класу, в той час як серед учнів 9 класу лише 67%. Таку цінність як «успіхи в якійсь важливій справі, що дають визнання з боку суспільства» обрали дуже важливою 46% учнів 10 класу, 47% 8 класу і тільки 38% школярів 11 класу.

Порівняння отриманих даних з результатами 2011 р. показало (Додаток 2), що в цілому зберігається стабільність ціннісних орієнтацій. Відмінності стосуються такого: цінність «кохати та бути коханим» стала більш значущою для школярів, в той час як «спілкування з близькими за духом людьми» трохи втратила значущість. Цінності «розваги» та «можливість розв’язувати важливі суспільні проблеми» залишились на тих же самих позиціях в ціннісній ієрархії луганських школярів, а цінності «отримання нових знань» та «добре екологічне середовище» знизилися на одну позицію. Зменшилася значущість особистої незалежності: якщо в 2011 р. 55% респондентів обрали її як «дуже значущу», то в 2013 році тільки 33,3%.

В дослідженні проводився аналіз позашкільної діяльності школярів. Відповідно до визначення дозвілля як «частини позаробочого часу, що залишається у людини після виконання необхідних обов'язків», позашкільна діяльність розглядається нами як дозвільна. Школярам пропонувалось відповісти на запитання: «Якщо говорити про цей навчальний рік, чи займались Ви, і як часто, переліченими видами позашкільної діяльності?» (шкала 1:5, де 1 – кожного дня, 5 – раз на місяць чи рідше). Була також передбачена позиція «ніколи». Види позашкільної діяльності луганських школярів проранжовано за частотою їх у житті учнів та представлено у Додатку 3.

Дослідження виявило, що серед тих, хто обрав ті чи інші види діяльності, перші позиції в структурі дозвільної діяльності школярів (перелік подається за зменшенням середнього та стандартного відхилення) займають прослуховування музики та спілкування в соціальних мережах в Інтернеті. Друге місце за поширеністю займають допомога батькам; спілкування з друзями на вулиці; пошук в Інтернеті фото, музики, відео; перегляд кінофільмів та телепередач вдома; заняття спортом; догляд за молодшими братами/сестрами. Останні позиції займають відвідування нічних клубів, участь в суспільно-корисній праці, відвідування бібліотек.

Зазначимо, що відповідь «ніколи» при розрахунку середнього вважалася «відсутнім значенням». Тому окрім аналізу середніх значень, які говорять тільки про тих, хто займається тим чи іншим видом діяльності, доцільно розглянути і процентний розподіл відповідей, який покаже і розповсюдженість відсутності того чи іншого виду діяльності серед учнів. Розглянемо його в розрізі різних класів. Такі види дозвільної діяльності, як слухання музики та спілкування в соціальних мережах є поширеними передусім серед старших школярів. Кожного дня слухають музику 77% одинадцятикласників, 74% десятикласників, 72% дев’ятикласників (серед восьмикласників – 62%). Що стосується спілкування в соціальних мережах, то виявилося, що більшість опитаних витрачає на них свій вільний час кожного дня: в 10 класі це 73% опитаних, в 11 – 71%, в дев’ятому – 67%, в восьмому – 64%. Спілкування з друзями на вулиці також є одним з найбільш поширених видів проводження вільного часу школярами, більшість серед опитаних спілкується з друзями на вулиці кожного дня. Найбільш активними в цьому плані є учні 10 та 11 класів – серед них 56% спілкується з друзями на вулиці кожного дня, в 8 та 9 класі серед школярів обрали варіант «кожного дня» 53% та 52% відповідно. Старші школярі є досить активними в такому виді дозвільної діяльності, як пошук в Інтернеті музики, фото та відео, кожного дня цим займаються 58% та 59% восьмикласників та одинадцятикласників відповідно, 51% учнів 9 класу та 56% десятикласників.