Сторінка
1

Методика проведення екскурсій в шкільному курсі біології

Однією з форм організації навчальної роботи з біології є екскурсії в природу. Ніякі наочні посібники і слова не замінять дитині безпосереднього спілкування з природою, коли вона чує шум вітру в гілках дерев, бачить різноманітні барви палітри природи, помічає найдрібніші зміни в лісі і на полі.

І чим більше відбувається цих зустрічей з природою, тим біль чутливішою стане душа кожного нашого вихованця. Тому слід рекомендувати не лише проведення екскурсій під час уроків, а й в позаурочний час. Екскурсія потрібна особливо тоді, коли об’єктами вивчення є рослини і тварини, доступні для безпосереднього вивчення в природніх умовах, в їх зв’язках з довкіллям, з якого їх не можна виривати без шкоди для вивчення їх в єдності з умовами життя.

Кожен вчитель біології повинен перш за все пам’ятати про ті важливі питання, які йому необхідно вирішувати під час екскурсій – дати можливість учням ознайомитись з самим життям, з його найрізноманітнішими проявами, розкрити закони, за якими розвивається життя рослинного і тваринного світу, навчити бачити і розуміти складні життєві явища, що нас оточують.

Екскурсії мають величезне виховне значення. На них учні не тільки вивчають природу, а й дізнаються про те, як розв’язуються завдання охорони рослинного і тваринного світу, дальшого піднесення сільського господарства. Це виховує в учнів глибоку повагу до праці людини, любов до Батьківщини, викликає прагнення запозичити кращі приклади і зразки роботи, щоб успішніше вирощувати культурні рослини, вести серйозну, корисну роботу в напрямі зміни природи рослин на користь людини.

На екскурсіях, в ліс, на луки, до водойм учні самостійно вивчають зібрані рослини і тварини і цим поглиблюють уже набуті в класі знання про їх будову. На екскурсіях на сільськогосподарські підприємства, на дослідні станції, в плодово-декоративні розсадники тощо школярі дізнаються про те, як людина поліпшує умови життя рослин, як спрямовано перетворює природу рослин з метою отримання більших врожаїв, як вирощує нові сорти рослин, породи тварин.

Таким чином, екскурсія сприяє розвиткові в учнів не тільки художнього смаку, ал й виховує бережливе ставлення до природи, до суспільної власності і зміцнює дисципліну.

Завдання вчителя біології в цьому питанні:

Виконувати передбачений програмою мінімум екскурсій в природу.

Правильно визначити місце екскурсії при вивченні програмового матеріалу.

Намагатись вивчати на екскурсіях новий матеріал, а не повторювати пройдений.

Зібраний під час екскурсії навчальний матеріал повинен оброблятись і використовуватись на уроках.

Підсумки екскурсій проводити на місці екскурсій, а не в класі, щоб мати можливість виправити недоліки в спостереженнях учнів.

Особливе місце серед всіх екскурсій займають екскурсії в природу. В результаті проведення цих екскурсій діти повинні не лише ознайомитись з найважливішими видами, формами і органами деяких типових рослин даної місцевості, їх розвитком, умовами життя, а й проводити спостереження за квітучими рослинами. За утворенням плодів, за способами розповсюдження плодів і насіння, за сезонними ознаками наступаючої осені.

Учні вчаться гербаризувати рослини, виготовляти колекції та фіксовані матеріали квітів, плодів і насіння різних рослин.

Особливий інтерес становить заключна екскурсія “Осінні явища в житті рослин” надворі стоїть рання осінь, вчитель з учнями має можливість слухати шелест опадаючого листя, визначити причини листопаду безпосередньо в лісі, під час екскурсії. Безумовно, що такий підхід дозволяє поглибити знання учнів про явище листопаду, зрозуміти всю красу осінньої пори, повторити матеріал про будову рослин і їх органів, з» ясувати питання довголіття рослин.

Велике значення для ефективності даної екскурсії має вдалий вибір місця екскурсії. Це може бути мальовнича галявина, обрамлена зі всіх сторін мішаним лісом. Чи алея міського парку, де зустрічаються різноманітні породи листяних і хвойних дерев.

Серед краси осіннього лісу так неповторно для серця кожної дитини звучать слова вчителя про золоту осінь, прочитані ним рядки з вірша і прози.

Зворушені діти з готовністю розглядають золотисті і червоні листки клена, ясена, берези, тополі. Вчитель ставить проблемне питання:”Чому ж листки жовкнуть або червоніють і так легко опадають?” Різні відповіді учнів, різні міркування.

Вчитель повинен звернути увагу дітей на черешок листка, на те місце, де він прикріплюється до стебла. Тут не важко помітити маленьке потовщення. Це так звана листкова подушечка. Зовні вона має однаковий вигляд у зеленого і пожовклого листка. Всі помічають різницю – у пожовклого листка цей кінець буде рівний, гладенький та блискучий. На ньому не видно пошкоджень.

Шляхом порівняння і дослідження при допомозі вчителя учні дізнаються про дійсні причини листопаду.

В лісі чути запах гниття, сумно. Наче все, що недавно росло, вмирає. Чи так це насправді? Ні, тут треба показати учням, що тільки однорічні рослини вмирають, але й вони утворили плоди та насіння, яке проросте навесні знову. А багаторічні трав’янисті рослини, дерева й кущі не вмирають. Вони тільки готуються до нових зимових умов. І такою підготовкою є скидання листя.

Практичним результатом екскурсії може бути виготовлення учнями гербарію “Осінній ліс”, організація виставки картин “Мистецтво пензля і пера про осінь”, проведення шкільного вечора “Осінь, друже, зустрічай”.

Взимку, під час вивчення теми “Пагін”, програма рекомендує проведення екскурсії в природу для ознайомлення з деревами, кущами і травами в зимовий час. Тут під час екскурсії над приспаною землею, повною тимчасової покірності пониклих рослин, приспаних заметами, можна зробити чимало відкриттів – навіть у січневий холод:

Чому у лося взимку вуха настовбурчені врозліт: (Щоб і на м’якому сніговому пухові і він міг почути ворожі кроки).

Чому птахів зараз більше у хвойних лісах? (Тому, що тут важче розгулятися лиходію, а крони сосон і ялин надійно вкривають крилатих від негоди).

Чому на дятлову морзянку злітаються повзики, пищухи та інші пернаті: (Бо від його стукання дзьобом по корі починають виповзати зі щілин комахи, тож буде чим підгодуватися, відновити сили).

Чому під ялиною насипані гілочки. Ніби їх хтось настриг? (це білка брунькувала сніг зробив неприступними схованки-коморки і звірятко змушене гризти бруньки).

До цієї екскурсії варто підготувати для кожного учня картки з силуетами крон дерев і кущів (без назв). Після виходу на місце екскурсії, діти дають характеристику зимового лісу. Декламують вірші відомих поетів про зиму, прислухаються до зимової тиші.

Потім вони приступають до самостійної роботи. Кожен учень відшукує дерево чи кущ за силуетом крони і дає йому характеристику за тими пунктами, що вказані в картці. Наприклад. За силуетом крони учень визначив, що перед ним дуб. Потім він самостійно визначає назву загального контуру крони (розлога, грибоподібна, плакуча чи пірамідальна), розташування бруньок. Листкоскладання в бруньці, вивчає характер поверхні кори, колір кори та інші додаткові ознаки дерева чи куща.