Сторінка
21
Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроку. Як правило, структура таких занять складається з п'яти елементів: а) мотивація (не більш як 5 % часу заняття); б) оголошення, виклад теми та очікуваних навчальних результатів (не більш як 5 % часу заняття); в) надання необхідної інформації (10-15 % часу); г) інтерактивна вправа —, центральна частина заняття (45— 60 % часу на уроці); д) підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку (до 20 % часу) (рис. 2.2 ) .
Рис. 2.2. Структура уроку із застосуванням інтерактивних технологій
Розгляньмо кожен із цих елементів ґрунтовніше, аналізуючи дидактичні складові його відтворення. в рамках уроку.
Мета етапу мотивації — сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація є своєрідною психологічною паузою, яка допомагає учням насамперед усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати інший (після попереднього уроку) предмет, що перед ними інший учитель і зовсім інші завдання. Крім того, кожну тему, яку ми засвоюємо з учнями, відповідно до фундаментальних положень теорії психолого-філософського пізнання, можна реально вважати засвоєною, якщо вона (тема) стала основою для розвитку в особистості суб'єкта пізнання особистих новоутворень: у його свідомості, в емоційно-ціннісній сфері тощо. Отже, суб'єкт навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, бути в ньому особисто зацікавленим. Усвідомлювати, що і навіщо він зараз робитиме. Без появи цих внутрішніх підвалин – мотивів учіння й мотивації навчальної діяльності – не може бути ефективного пізнання. З цією метою можна використовувати прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, подив, інтерес до змісту знань та процесу їх здобування, підкреслюють парадоксальність явищ та подій. Це може бути і стисла розповідь учителя, і бесіда, і демонстрація наочності, й нескладна інтерактивна технологія ("мозковий штурм", "мікрофон", "криголам" тощо). Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до сприйняття теми, налаштовує їх на розв'язання певних проблем. Як правило, матеріал, вербалізований (словесно оформлений) учнями під час мотивації,наприкінці підсумований, і стає "місточком" для викладу теми уроку.
Мета наступного етапу — оголошення, подання теми та очікуваних навчальних результатів – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони мають досягти в результаті уроку і чого від них чекає вчитель. Часто буває доцільно долучити до визначення очікуваних результатів усіх учнів.
Щоб визначити для себе майбутні результати уроку, учні інколи мають озвучити своє особисте ставлення до суті та структури вибраних способів навчальної діяльності та спланувати свої дії щодо засвоєння та застосування знань, передбачених темою. Без чіткого і конкретного визначення і усвідомлення навчальних результатів своєї пізнавальної діяльності, особливо на уроках з використанням інтерактивних технологій, учні можуть сприйняти навчальний процес як ігрову форму діяльності, не пов'язану з навчальним предметом. Формулювання очікуваних результатів уроку (які по суті є тим, що ми традиційно називаємо дидактичною метою уроку) в іншим, аніж ми можемо побачити це в значній кількості наявних методичних або дидактичних посібників. Оскільки це. — принциповий момент інтерактивного навчання, розгляньмо його ґрунтовніше.
Формулювання результатів інтерактивного уроку, щоб сприяти успішності навчання учнів, має відповідати таким вимогам:
висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчителя, і бути сформульованим так: "Після цього уроку учні зможуть .";
чітко відбивати рівень навчальних досягнень, очікуваний в результаті уроку. Тому воно має передбачати: обсяг і рівень засвоєння знань учнів, забезпечений на уроці; обсяг і рівень розвитку навичок і вмінь, який буде досягнуто після уроку; розвиток (формування) емоційно-ціннісної сфери учня, яка забезпечує формування переконань, характеру, вплив на поведінку тощо. Останній компонент навчальних результатів, до якого можна прагнути на окремому уроці, це – визначення, усвідомлення або формування емоційно наповненого ставлення учнів до тих явищ, подій, процесів, які є предметом вивчення на уроці. Отже, результати мають бути сформульовані за допомогою відповідних дієслів. Наприклад, формування знань, умінь і навичок учнів передбачають, що вони будуть здатні: пояснювати, визначати, характеризувати, порівнювати, відрізняти, дискутувати, аргументувати думку, давати свою оцінку, аналізувати тощо. В емоційно-ціннісній сфері – формувати та висловлювати особисте ставлення до ., пояснювати своє ставлення до .;
бути сформульованим так, щоб було зрозуміло, як можна виміряти такі результати, коли вони будуть досягнуті. Наприклад: якщо після вашого уроку учні вмітимуть "пояснювати суть явища та наводити приклади подібних явищ" - це легко перевірити і виміряти в оцінних балах, врахувавши, наприклад, точність і повноту пояснення та кількість наведених прикладів;
•бути стислим, ясним і абсолютно зрозумілим для учнів, для самого вчителя, для батьків учнів, для інших учителів, для директора школи або завуча, який має перевіряти ваш урок з огляду на те, чи досягнуто на ньому очікуваних результатів.
Отже, формулювання вчителем результатів під час проектування уроку є обов'язковою процедурою. В інтерактивній моделі навчання це надзвичайно важливо, оскільки, як було сказано, побудова технології навчання неможлива без Чіткого визначення дидактичної мети. Правильно сформульовані, а потім досягнуті результати – 90 % успіху роботи вчителя.
Але досягти результатів в інтерактивній моделі ми можемо, тільки залучивши учнів до діяльності. Отже, вони теж мають розуміти, для чого прийшли на ваш урок, чого їм треба прагнути і як буде перевірено їхні досягнення. Еталонною є ситуація, коли після вашого уроку учень не тільки знає, розуміє, чого він досягнув, а й чого він хотів би, мав би досягти на наступному уроці з вашого предмета, чого він взагалі хоче від вас і вашого курсу для свого життя.
Для того щоб почати з учнями спільний процес руху до результатів навчання, в цій частині інтерактивного уроку потрібно:
назвати тему уроку або запропонувати комусь з учнів прочитати її;
якщо назва теми містить нові слова або проблемні запитання, звернути на це увагу учнів;
запропонувати комусь з учнів оголосити очікувані результати за текстом посібника або за вашим записом на дошці, зробленим заздалегідь. Пояснити необхідне, якщо мова йде про нові поняття, способи діяльності тощо;
нагадати учням, що наприкінці уроку ви перевірятимете їх відповідно до того, наскільки вони досягли таких результатів. Якщо це важливо, треба пояснити учням, як ви оцінюватимете їхні досягнення в балах.
Наступним етапом є надання необхідної інформації. Його мета – дати учням достатньо інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання шляхом інтерактивної взаємодії, але за мінімально стислий час. Це може бути мінілекція, читання роздаткового матеріалу, перевірка домашнього завдання, опанування інформації за допомогою технічних засобів навчання або наочності. Для економії часу на уроці та для досягнення максимального ефекту уроку можна давати інформацію для попереднього домашнього вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Дидактичні умови формування творчих здібностей учнів на уроках фізики
Впровадження соціально-педагогічної програми профілактики суїцидальної поведінки серед підлітків загальноосвітньої школи
Формування франкомовної лексичної компетенції на письмі у учнів 4-го класу
Дидактична розробка теми "Домашнє господарство як ланка економіки. Домашнє господарство у сучасній економіці, його ефективна діяльність"
Основи наукових досліджень