Сторінка
30
Ігрове навчання можна також запропонувати дітям під час вивчення природних країн Південної Америки. Розпочати розгляд природних країн материка необхідно з вступного слова вчителя, в якому слід визначити мету і поставити конкретні завдання групам експертів-географів. Вони обирають район дослідження, розробляють маршрут і складають "експертну оцінку". Бажано, щоб діти не обмежилися лише картографічними даними, а й обов’язково скористалися додатковими матеріалами, які підготовлені вчителем заздалегідь. Це можуть бути яскраві описи природи, дані про небезпечні явища (повені, паводки, зсуви, зливи, виверження вулканів, снігові лавини тощо), господарську діяльність людей. На експертизу учням дається 15 хв. Решту часу слід використати на доповіді.
Інший варіант розгляду природних країн може бути проведений як рольова гра. Учні класу представлятимуть письменників різних країн, які з’їхалися Південну Америку на міжнародний конкурс, присвячений 500-річчю відкриття материка. Головне їх завдання – створити оповідання про природні країни Південної Америки, скориставшись ключовими словами та типовим планом характеристики. Ключові слова для кожної природної країни вчитель готує на окремих картках. Наприклад, для Амазонії: екваторіальні широти, низовина, осадові відклади, значна вологість, сельва багатоярусні ліси, Трансамазонська магістраль, лісозаготівля нафта; для Бразильського плоскогір’я: горбиста рівнина, щит, руди, пасати, опади вологі тропічні ліси, савани, пороги, водоспади, плантації, пасовища, кар’єри; Для Пампи: низовина, тектонічний прогин, плоска рівнина, субтропіки, лісостеп, степ, напівпустеля, пампасна трава, злаки, пасовища, пшениця, кукурудза, ерозія ґрунтів; Для Анд: хребет, літосферна плита, область складчастості, снігова лінія, Тітікака, висотна поясність, лісозаготівля, гірничовидобувна техніка, пасовища.
Неабиякі можливості використання топоніміки у шкільному курсі географії відкриває історія досліджень північно-східної частини континенту в контексті уроку з теми "Географічне положення. Історія відкриття та дослідження Північної Америки". Саме тут у географічних назвах простежується історія відкриттів. На карті можна знайти імена чи не всіх відомих дослідників Північної Америки.
Учитель, використовуючи численну літературу з топоніміки, може оптимально поєднати природній інтерес школярів до різноманітних пригод і до карти з вивченням географічної номенклатури.
Зокрема, це можна зробити в ігровій формі. Наприклад провести вікторину або конкурс, суть якого полягає тому, що вчитель стисло розповідає про основні досягнення першовідкривачів якогось регіону. Назвемо для прикладу дослідників північно-східного регіону материка до ХVIII ст.: Д. Кабот, Ж. Картьє, Д. Девіс, Г. Гудзон, Т. Баттон, В. Баффін, Й. Мунк, Л. Фокс, Т. Джеймс, О. Маккензі. Учитель пропонує учням знайти їхні прізвища на карті.
При вивченні теми "Історія розвитку території та рельєф" вчитель може застосувати прийом групової роботи: одна частина класу аналізує платформені ділянки, інша – складчасті області. В результаті проведення порівняльного аналізу тематичних карт учні з допомогою вчителя мають зробити потрібні висновки.
При вивченні теми "Води суходолу", що схарактеризувати річки та озера за басейнами, вчитель може використати прийом групової роботи. Оскільки океанічних басейнів три, то груп має бути три.(один ряд парт – група). Кожна група дає загальну характеристику водної мережі одного з басейнів за картами атласу. План для всіх груп один: 1) знайти великі річки та їхні притоки; 2) знайти найбільші озера, оцінити їхні кількість і розмір;
3) схарактеризувати характер річкових долин; 4) визначити можливі джерела живлення та повноводність річок; 5) визначити режим стоку річок, особливості їх скресання. Після того як кожна група відзвітувала, вчитель доповнює і підсумовує сказане.
Розглянемо кілька методичних прийомів вивчення теми "Природні країни":
1. Вчитель у бесіді детально за планом розглядає одну рівнинну і одну гірську природну країну. він попереджає клас, що такий розгляд – зразок для подальшої самостійної роботи. Після цього учні розділяються на групи, кожній з яких дається одна чи дві природні країни для характеристики.
2. Після спільної з учнями характеристики (як і в першому випадку) двох країн учитель ділить клас на бригади "спеціалістів": геоморфологи, кліматологи, гідрологи, ґрунтознавці тощо. Бригадам дається завдання: вивчити (за своєю спеціальністю) країни і знайти в кожній три-чотири "особливі прикмети", що підкреслюють своєрідність природної країни. Потім бригади доповідають про результати. При цьому оцінюється не тільки точність, а й стислість і чіткість повідомлень. Бажано, щоб інші учні встигли законспектувати головні риси природи країн (можливо, в табличній формі).
3. Ігровий варіант проведення уроку (про це треба попередити за тиждень). Школярам пропонується позмагатись у рекламній справі. Клас ділиться на стільки груп, скільки вивчається природних країн. Назва гри може бути різною - "Візитна картка країни", "Рекламний ролик" тощо. Але мета в кожної групи одна – створити яскравий і незабутній образ природи країни, щоб кожному стало зрозуміло, що цікавого можна побачити, побувавши в тих краях.
4. Вікторина "Най-най" також може варіюватись. Мета – знайти в кожній із природних країн якісь рекордні показники – найвище дерево, найсолоніше озеро, найбрудніша вода, найкоротший день тощо. Оцінюється і кількість знайдених рекордів, їхня екзотичність. Ця вікторина потребує небагато часу і викликає неабиякий інтерес в учнів.
Висновки до розділу 2. Одним з способів раціональної організації навчального процесу є застосування інтерактивних та взагалі активних методів навчання. За інтерактивного навчання спостерігається постійна, активна, позитивна взаємодія всіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання у співпраці, коли вчитель і учні – рівноправні суб'єкти навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, створення проблемних ситуацій. Це навчання, занурене у спілкування, діалогове навчання. Деякі дослідники вважають, що інтерактивне навчання є сукупністю технологій. Для уроків, на яких застосовується комплекс інтерактивних і аудіовізуальних засобів важливим є оптимізація підбору учбово-демонстраційного матеріалу. Можливий є варіант, коли на інтерактивному уроці використовуються елементи дискусії. Існує багато методик, що застосовуються в інтерактивному навчанні (робота в малих групах, дискусії, турніри, диспути, дебати, "міні-уроки", навчання як систематичне дослідження, "синектика", ділові ігри, імітаційні ігри, ситуаційні вправи, задачі. Ці методики можна застосовувати як для викладання, засвоєння нового матеріалу, так і для перевірки знань учнів. Всі вони підходять і при вивченні фізичної географії Південної та Північної Америк. Крім того, ми дійшли висновку про високу продуктивність пізнавальної діяльності учнів під час нетрадиційних форм викладання. Найбільшою популярністю в учителів-практиків користуються уроки з елементами гри та уроки в яких наявна групова робота учнів. Але при впровадженні вище перелічених способів організації навчальної діяльності в навчальний процес необхідна ретельна методична підготовка.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Оновлення системи підготовки майбутнього вчителя початкової школи у процесі викладання освітньої галузі "Математика"
Професійна освіта у вищих навчальних закладах
Квадратні рівняння. Теорема Вієта. Розв’язування задач за допомогою складання рівнянь, що зводяться до квадратних
Розвиток інтересу до читання казок у молодших школярів
Використання демонстраційного досліду як засобу вивчення функціонування рослинного організму в розділі "Рослини"