Сторінка
23

Організація пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення географії

Критерії оцінки (0 — потребує вдосконалення; 1 — задовільно; 2 — дуже добре, чудово) відображені в таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Критерії оцінки вміння висловлюватися

в)запропонувати підсумкові формули незакінченого речення (може бути усним, письмовим), наприклад: "Для мене сьогодні важливим було .", "Сьогодні я навчився .", "Мені хотілося в майбутньому навчитись .";

г)писати невеличке есе з чітким викладом особистої позиції;

д) провести невелику дискусію, що відбиває тему уроку.

Очевидно, що ключовою функцією підсумків уроку буде повернення до результатів навчання й можливість переконатися, що учні їх досягли.

Стадіями підсумкового етапу уроку будуть: 1) встановлення фактів (що відбулося?); 2) аналіз причин (чому це відбулося?); 3) планування дій (що нам робити далі?).

На першій стадії вчитель має: використовувати відкриті запитання: як? чому? що?; запрошувати учнів до вираження почуттів; наполягати на описовому, а не оцінному характері коментарів; запрошувати їх говорити про зроблене, а не про те, що могло бути зроблене.

На другій стадії вчитель має: запитувати про причини: чому? як? хто? чому цього немає? що було б, якщо?; стимулювати учнів до пошуку альтернативних теорій чи є інша можливість?; запрошувати їх наводити приклади: де ще відбувалося щось подібне?; наводити думки незалежних експертів.

На третій стадії вчитель має домогтися від учнів, щоб вони взяли на себе зобов'язання стосовно подальших дій.

На інтерактивному уроці можна використовувати елементи дискусії і це на нашу думкує досить ефективно і сприятиме як пожвавленню навчального процесу, так і підвищенню пізнавальної діяльності.

Під дискусією розуміють колективне обговорення суперечливого питання з метою глибшого розуміння проблеми, різних точок зору та визначення власного ставлення та ставлення інших до неї.

Умінням дискутувати важливо оволодіти кожному, оскільки воно пов'язане з природою демократичного суспільства – люди повинні спілкуватися й розуміти одне одного, незважаючи на розбіжності в думках. Дискусії є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. За визначенням науковців, дискусія – це публічне обговорення якогось спірного питання. Вона значною мірою сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу визначити власну позицію, формує навички обстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми. Все це повною мірою, відповідає завданням сучасної школи. У дидактиці дехто з фахівців відносить дискусію як до методів навчання (способів роботи зі змістом навчального матеріалу), так і до форм організації навчання. Окремі науковці вважають дискусію різновидом ігрових форм занять співпраці, коли стосовно обговорюваної, проблеми за власним бажанням висловлюються всі учасники спільної діяльності.

У педагогічній літературі існують різні погляди щодо функцій дискусії у навчанні. Вона може виступати як метод засвоєння знань, їх закріплення і вироблення вмінь і навичок, як метод розвитку психічних функцій, творчих здібностей та особистісних якостей учнів, а також як метод стимулювання і мотивації навчання.

Сучасна дидактика визнає велику освітню і виховну цінність дискусій, адже вони сприяють глибокому розумінню проблеми, формуванню і самостійної позиції, оперуванню аргументами, розвитку критичного мислення, вмінню зважати на думки інших, визнавати доречні аргументи, краще розуміти іншого, а також уточненню власних переконань і формуванню власного погляду на світ.

У світовій практиці використання дискусії у навчанні набули поширення різні варіанти організації обміну думок між учасниками, різні технології проведення дискусії, опрацювання дискусійних питань.

Хоча зовні деякі технології опрацювання дискусійних питань можуть справляти враження учнівських експромтів, що не вимагають групової підготовки ані з боку вчителя, а ні з боку учнів, проте це враження хибне: за зовнішньою легкістю приховується ґрунтовна підготовча робота вчителя.

При плануванні дискусії учитель зважає на кілька важливих моментів: час, необхідний для проведення дискусії, його узгодженість з іншими видами роботи під час навчального заняття; достатній простір, аби здійснювати необхідні пересування учнів і створювати оптимальні умови для обговорення ними проблеми і стеження за його перебігом рештою учнів; матеріали, необхідні для роботи учнів, та наочне подання результатів дискусії; письмові інструкції щодо способу виконання завдання; вміння учнів працювати в групі. Упродовж усієї роботи груп учитель тримає в полі зору три основні моменти: мета, від якої під час дискусії не слід відхилятися; час, якого слід дотримуватися, щоб встигнути досягти визначеної мети; підсумки, які треба підбити, аби не втратити сенс самої дискусії.

Суттєвим елементом будь-якої технології навчання в дискусії є її вступна частина, оскільки саме в ній створюється емоційний та інтелектуальний настрій подальшої дискусії. Це своєрідне запрошення до жвавого обговорення певної проблеми, що може мати вигляд викладу проблеми, опису конкретного випадку, невеличкої рольової гри, демонстрації фільму або ілюстративного матеріалу, запрошення експертів, використання останніх новин, інсценування будь-якого епізоду, стимулювання серією питань на зразок: "Чому? Що сталося, якщо б .?".

Запорукою успішності дискусії є чітка організація її, що досягається завдяки дотриманню таких умов. По перше, це ретельне планування дискусії. Складання плану дає змогу організувати як збирання учням необхідної інформації, так і проведення власне дискусії. По-друге, чітке дотримання правил ведення дискусії всіма її учасниками. По-третє, обов'язкове дотримання регламенту. Краще, коли час залишиться, ніж його бракуватиме на колективне обговорення і підбиття підсумків. По-четверте, добре продумане й ефективно здійснене керівництво перебігом дискусії з боку вчителя: надання учням часу на обмірковування питань; утримання від невизначених питань і питань подвійного сенсу; зміна напряму думок учнів у разі відхилення їх від основної теми і мети дискусії; пояснення висловів дітей системою уточнюючих питань; попередження надмірних узагальнень; заохочення учнів до поглиблення думок тощо.

Сучасне вивчення географії тепер уже важко уявити без нових інформаційних технологій з якими пов'язані такі активні методи навчання як креативне навчання, метод проектів та навчання у співробітництві.