Сторінка
1
Література — базова навчальна дисципліна, покликана формувати у молоді, яка вчиться, художньо-естетичні смаки, уподобання і на цій основі прищеплювати їй духовні, моральні цінності. Слід зазначити, що література впливає на весь спектр почуттів, думок людини. І в цьому її унікальність. Якщо, скажімо, мораль формує лише етичні норми, наука — спеціаліста, політика — суспільні погляди, то література впливає на людину комплексно , не залишаючи поза увагою жодну сферу її духовної діяльності. Особливо це стосується української літератури, адже тут зібрані найдовершеніші, найдосконаліші художні шедеври — від стародавньої української міфології до сучасності. Вони не можуть не торкнути всіх струн душі людини, а це означає, що вона, людина, збагачується новим змістом. Передусім у неї розвиваються образне мислення, любов до художнього слова, усвідомлення його безмежних можливостей в самопізнанні, самовдосконаленні, самореалізації. А ще — підвищується культура почуттів.
Література шліфує ці почуття, не дає заснути, зачерствіти людській душі, облагороджує її, вселяє неспокій, стимулює думати, шукати, прагнути ідеалу — Краси та Гармонії. Тонкі ж, відточені почуття потрібні людині не менше, ніж допитливий розум. Особливо сьогодні, коли світ такий мінливий і орієнтуватись у ньому стало непросто.
Особливої актуальності в сучасності набула проблема формування в учнів досвіду творчої самостійної діяльності. Творчiстю називається дiяльнiсть, метою якої є вихiд за межi усталеного, звичного, стандартного, стереотипного, орієнтація на позитивнi цiнностi i реалiзацiя свого потенцiалу, що сприяє долученню до iсторичного процесу. Творчiсть дає людинi змогу вiдчути всю повноту, динамiзм, напруженiсть життя, мобiлiзувати i спрямувати свою життєву енергiю на вдосконалення свого оточення i самого себе. Cаме тому проблема творчостi - це цілком закономірна соціальна потреба, оскільки суспільству необхідна інтелектуальна, 3компетентна особистість, здатна критично мислити, творчо діяти, застосовувати набуті знання в нестандартних ситуаціях, неординарно розв’язувати проблеми чи створювати щось нове.
Завдання формування творчої, всебічно розвиненої особистості є одним із провідних серед поставлених перед середньою загальноосвітньою школою у зв’язку з модернізацією змісту освіти. У "Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа)" наголошено на потребі розвитку учня "як життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях"та вказано на значущість вироблення умінь практичного і творчого застосування набутих знань школярами.
Актуальність теми: Вирішення цієї проблеми потребує принципової зміни підходів до організації навчально- виховного процесу: школа має бути зорієнтована на використання розроблених освітніх технологій та методичних систем (комплексів методів і прийомів навчання, завдань і вправ), які спонукали б учнів до активної творчої діяльності. На нашу думку,однією із методик, шо розвиває творчу особистість , є асоціативний шлях аналiзу художнього твору. Тому вважаємо актуальним проаналізувати і зробити свої власні спостереження над тим, як і яким чином впроваджується методика асоціативного аналізу на уроках української літератури.
Об’єкт дослідження: асоціативний аналіз як метод вивчення української літератури.
Предмет дослідження: зміст, форми, методи і прийоми вивчення поезії М.Воробйова за допомогою асоціативного аналізу
Мета роботи: осмислення ролі і місця методики асоціативного аналізу на уроках української літератури на основі творчого доробку представника Київської школи поезії Миколи Воробйова; висвітлення на образотворчих та асоціативних рівнях особливості його поетики, а також особливості реалізації методу асоціативного аналізу на практиці.
Задля цього було порушено коло питань, що позначилися на логічній структурі наукового дослідження та зумовило основні його завдання:
- з’ясувати сутність, історичні та літературно-мистецькі передумови виникнення методу асоціативного аналізу ліричних творів; визначивши його специфічні риси та окресливши основні художні прийоми.
- довести важливість впровадження та дієвість методики асоціативного аналізу художніх творів на уроках української літератури
- дослідити та проаналізувати образну палітру творів Миколи Воробйова на основі методики асоціативного аналізу;
Методологічна основа роботи: Використовувані в дослідженні методи зумовлені специфікою обраного завдання і матеріалу, а також станом теоретичного та практичного осмислення проблеми. Основними методами, якими послуговувалися для досягнення поставленої мети, були історико-літературний, теоретичний, порівняльно-історичний, зіставно-типологічний, метод герменевтики, метод асоціативного аналізу. Методологічно. Основою роботи стали дослідження, критичні статті, рецензії, присвячені розробкам методики асоціативного аналізу. Це роботи М.Кудряшова, К.Н. Баліна, О.Орлової та інших дослідників.
Наукова новизна роботи: Автором узагальнено і систематизовано представлені у літературознавчому дискурсі погляди на методику асоціативного аналізу ліричних творів; зроблено спробу проаналізувати творчий добуток Миколи Воробйова вдаючись до застосування методики асоціативного аналізу; подано власну інтерпретацію образів та ряд асоціацій.
Практичне значення: Матеріали наукового дослідження можуть зацікавити вчителів – методистів, та усіх, хто небайдужий до розвитку сучасних методик вивчення української літератури, а також цікавиться модерністською поезією. Матеріали можуть бути використані при підготовці й проведенні спецкурсів та факультативів, уроків позакласного читання.
Опис основних використаних джерел : Основні теоретичні обґрунтування головних принципів роботи методики асоціативного аналізу літератури виконано на основі досліджень і критичних статей, зокрема посібника Орлової О. «Теорія та методика художнього сприйняття літератури»; Особливості використання методики на уроках української літератури у школі проаналізовано, спираючись на роботи О. Потебні, П. Якобсона, О.Орлової та інших; вірші проаналізовано за збірками «Слуга півонії»; було використано Інтернет-ресурси.
Струтура роботи: Структура наукового дослідження зумовлена логікою його побудови відповідно до мети й основних завдань. Воно складається зі вступу, двох розділів (перший розділ не містить підпунктів, другий – має два), висновків. Обсяг основного тексту - 28 сторінки машинопису. Додається список використаних джерел (25 позицій).
Асоціативний аналіз ліричних творів
Літературний твір – це завжди відображення та перетворення реальності, яке відбувається на різних рівнях художнього тексту: від образно-мотивного рівня до власно літературної реальності з її традиціями й протиставленнями.
Світ літератури – це не «перша», а «друга» реальність, створена уявою автора-творця. Французький філософ і літературознавець Г. Башляр так підсумував відношення літератури із дійсністю: «Найкращий доказ своєрідності книги полягає в тому, що вона водночас є реальністю віртуального і віртуальністю реального».