Сторінка
6

Асоціативний аналіз на уроках української літератури за матеріалами творів М. Воробйова

Для Миколи Воробйова ключовими є саме зорові образи. Він не стіьки пише поезію, як малює її. А малювати, вочевидь, можна не лише пензлями чи олівцем, але й словами. Все, що описано в його віршах, відбувається перед очима і вловлюється насамперед зором, а вже через зір – душею. Тут вельми симптоматичний текст «Їздив до матері .», герой якого завважує «такий, як і всюди, город / і садок горбатий, / повен хто зна яких дерев», а відтак:

що вам казати ./Ходив, придивлявся /хату шукав /і не міг знайти.

Поезія Миколи Воробйова показує яким має бути символізм.

Саме тому ми обрали творчий доробок пост шістдесятника для проведення асоціативного аналізу

1.Підготовка до сприйняття твору

Поету дана чутлива душа й відкрите серце, які сприймають найнепомітніші рухи живої природи та людських почуттів. За словами видатного німецького романтика минулого століття Генріха Гейне, поет бачить “діброви, які ще дрімають в оболонці жолудя”, – бачить сам і прагне, щоб це побачив і відчув його читач.

Український поет XX століття Микола Воробйов майстерно використовує візії, що зацікавлюють читача та спонукають його шляхом аналізу кожного образу дістатися істини.

2. Асоціативний аналіз вірша Миколи Воробйова «Ліс»

ЛІС

Ходив ліс золотий до міста.

Підійде до скляної стіни,

підструже золотого олівця,

малює на скляній стіні.

А вчора ліс не прийшов.

Лежить золотий олівець у яру.

Забрав у місто чорний ліс.

Вважаємо, що головний образ вірша – ліс; Характерно, що автор обирає саме золотавий колір, а він асоціюється із осінню. Тому, рядок «ходив ліс золотавий до міста» на нашу думку, символізує прихід осені.

Скляна стіна, можливо, символізує прозорість і щирість авторського сприйняття реальності, та, знаючи про те, що поезії Миколи Воробйова характерна своєрідна герметичність, стіна, на наш погляд, асоціюється із людським непорозумінням.

Осінній період особливо барвистий: листя грає усіма відтінками червоних і помаранчевих кольорів, тому, малювання – символ створення зорових візій.

У роботі над віршем звертаємо увагу на просторову перспективу кожної строфи. Перша строфа – це звичний для ліричного героя пейзаж довкілля, у першу чергу ліс, який нагадує про свободу, свіже повітря, безмежжя. У другій строфі простір обмежується, проте: скляна стіна, але, обмежений лише фізичний простір; уява та думки – безмежні і вільні, про ще свідчить прозорість стіни.

Третя частина вірша вже не сповнена оптимізмом. У ній немає світла, кольорів. Останній погляд, спрямований до своєї власної душі, пояснює жахливий стан живої природи навкруги. Ліричний герой розчарований і засмучений: ліс не прийшов, а разом із ним не прийшла і його снага до яскравого життя.

Четверта частина, у якій змальовано самотній олівець є, на нашу думку, прообразом ліричного героя, який стає самотнім без своєї музи, свого натхнення – лісу. Але він все ж таки золотий, що дає надію на оживлення.

Забрав у місто чорний ліс – п’ята і заключна частина вірша, сповнена відчаю та смутку. Вважаємо, що разом із «золотим олівцем» - символом створення краси осінньої природи, пішло і натхнення автора. Місто ж – образ урбанізації, людей, що живуть розумом, а не почуттями, а тому у ньому немає місця творчості і яскравим барвам.

Ліричний герой вірша відвертий і щирий у своїх почуттях, а тому і душа його вразлива та ніжна. Трагедію творчості він сприймає як особисту поразку. Всі образи, що пов’язані з красою природи, асоціюються в уявленні поета зі свободою. Автор поступово зображує зміни, які відбулися у природі, всесвіті, душі ліричного героя. Ліс у вірші символізує авторське натхнення, творчість і свободу думок.

Знаходження зв’язків між твором, який вивчається, і іншими творами мистецтва

Цей етап уроку мають проводити учні, що напередодні отримали індивідуальні завдання. Один з методичних прийомів, а саме – концентрація уваги учнів на одному з образів вірша – лісі, дозволить розширити можливості образного бачення та мислення.

У вірші М. Воробова, як ми побачили, ліс став образом-символом, що увібрав цілу низку смислів. Ліс як багатогранний символ виступає як образ свободи творчоті, муза.

До цього образу неодноразово зверталася О. Кобилянська у поезіях в прозі “Акорди”, “Мої лілеї”, “Там звізди пробивались”, однак в авторській уяві він поставав по-різному: слугував для вираження як спокою, затишку, так і байдужості, недалекоглядності

У пригодницькому романі І.Багряного «Тигролови» - ліс виступав і притулком для біженців, і свободою, і місцем, сповненим випробувань.

Робота зі схемою «Багатогранність душі»

Душа кожної людини – багатогранна, безкрая, наче ліс : можна насолоджуватись красою, а можна загубитись.

Отже, у результаті наших досліджень ми дійшли таких висновків:

1. Особливої актуальності в сучасності набула проблема формування в учнів досвіду творчої самостійної діяльності. Проблема творчостi - це цілком закономірна соціальна потреба, а завдання формування творчої, всебічно розвиненої особистості є одним із провідних серед поставлених перед середньою загальноосвітньою школою у зв’язку з модернізацією змісту освіти.

2. Літературний твір – це завжди відображення та перетворення реальності, яке відбувається на різних рівнях художнього тексту: від образно-мотивного рівня до власно літературної реальності з її традиціями й протиставленнями

3. Асоціативно – образне сприйняття - невід’ємна складова аналізу тексту, необхідна умова його повноцінного осягнення

4. Школа має бути зорієнтована на використання розроблених освітніх технологій та методичних систем (комплексів методів і прийомів навчання, завдань і вправ), які спонукали б учнів до активної творчої діяльності. Дійшли висновку, що однією із методик, шо розвиває творчу особистість , є асоціативний шлях аналiзу художнього твору.

5. Дійшли висновку, що творче сприйняття та потрактування прочитанного неможливе без усвідомлення читачем місця та ролі автора. Діалогічна природа літератури проявляється у взаємопов’язаній діяльності читача та автора, коли читач як естетичний адресат реагує на усі авторські лакуни, асоціації, натяки, доповнюючи їх силою власної уяви.

6. Визначили, що вiдмiннiсть асоціативного аналiзу вiд традицiйного полягає передусiм у свiдомому збагаченнi учнiвських асоцiацiй: не тільки видiлити образ, а й помiтити подiбнi в iнших творах, не тiльки зiставити з iншими, а й перетворити на власнi асоцiацii

7. Методика асоціативного аналізу ліричних творів є важливою складовою уроків української літератури, що стає основою для формування 3 компонентної особистості

8. На основі творчого доробку представника Київської школи поезії Миколи Воробйова на образотворчих та асоціативних рівнях висвітлили особливості його поетики, а також простежили на практиці особливості реалізації методу асоціативного аналізу.

9. Проаналізувавши образну палітру творів Миколи Воробйова на основі методики асоціативного аналізу, визначили, що у творах переважають золотисто-багряні кольори, які свідчать про бажання автора бачити життя яскравим, світлим і вільним