Сторінка
22

Організація пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення географії

Основним етапом уроку є його інтерактивна частина, яка передбачає застосування вчителем 1-3-х інтерактивних технологій, відібраних залежно від очікуваних результатів. Саме вони мають забезпечити досягнення мети уроку. Інтерактивна частина має займати близько 50-60 % часу на уроці. Кожна з послідовно застосовуваних технологій може бути названа інтерактивною вправою. Порядок і регламент її проведення містять: 1) інструктування – вчитель розповідає учасникам про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує чи все зрозуміло учасникам (2—3 хв.); 2) об'єднання в групи, розподіл ролей (1-2 хв.), інші технічні дії учнів (розташування меблів, підготовка обладнання тощо); 3) виконання завдання. На цьому етапі вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці (5-15 хв.); 4) презентація результатів виконання вправи (3-15 хв.); 5) рефлексія результатів: усвідомлення учнями отриманих результатів, досягнуте шляхом спеціального колективного їх обговорення або за допомогою інших прийомів (5—15 хв.).

Рефлексія є природним невід'ємним і найважливішим компонентом інтерактивного навчання на уроці. Вона дає учням і вчителю змогу: усвідомити, чого вони навчилися, пригадати деталі свого досвіду й отримати реальні життєві уявлення про те, що вони думали і що відчували, коли вперше зіткнулися з тією чи іншою навчальною технологією. Це допомагає їм чіткіше планувати свою подальшу діяльність уже на рівні застосування технологій у своїй подальшій пізнавальній діяльності та в житті; оцінити особистий рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу і спланувати чіткі реальні кроки його подальшого опрацювання; порівняти своє сприйняття з думками, поглядами, почуттями інших та інколи скорегувати певні позиції. Як постійний елемент навчання рефлексія привчає людину усвідомлено діяти в реальному житті, прогнозуючи подальші кроки. Вчителям ця складова інтерактивного навчання дає,змогу, крім усього іншого, побачити реакцію учнів на навчання та внести необхідні корективи.

Рефлексія здійснюється в різних формах: у вигляді індивідуальної роботи, роботи в парах, групах, у вигляді дискусії, в письмовій та усній формі. Вона завжди містить декілька елементів: фіксація того, що відбулося, визначення міркувань та почуттів щодо отриманого досвіду, плани на майбутній розвиток. Рефлексія застосовується після найважливіших інтерактивних вправ, після уроку, після закінчення певного етапу навчання. Для цього етапу слід застосувати спеціальні прийоми, мова про які піде нижче. Кожна інтерактивна вправа обов'язково має завершується рефлексією. Якщо цю складову не виконано, говорити про інтерактивне навчання взагалі не можна.

Подібні завдання ставить і останній елемент структури уроку підбиття підсумків – рефлексія уроку. Часто буває, що коли урок добігає кінця, багато вчителів схильні розслабитися й провести стисле, нечітке структуроване обговорення; всі погоджуються, що все було цікаво (наприклад, рольова гра вдалася, вправу виконали просто чудово тощо), і цим справа закінчується. Вчитель іде з почуттям виконаного обов'язку, учні – з почуттям, що спробували щось новеньке.

На жаль, вони не врахували, що підсумки – найважливіша частина інтерактивного уроку. Під підсумками уроку ми маємо на увазі процес, зворотний, інструктажу. Іншим терміном для цього етапу є також "рефлексія"; в даному разі підкреслено можливість для учасників навчально-виховного процесу озирнутися на події, що відбувалися; третій термін — "дискусія", що означає розгляд або обговорення спірних питань. Його позитивом є також підкреслений зв'язок первісної мети з оглядом остаточних результатів. Саме тут прояснюється зміст зробленого; підводиться риса під знаннями, що мають бути, засвоєні, і встановлюється зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що знадобиться їм у майбутньому. Функції цього етапу уроку: прояснити зміст опрацьованого; співвіднести реальні результати з очікуваними; проаналізувати, чому відбулося так чи інакше; зробити, висновки; закріпити чи відкоригувати засвоєне; намітити нові теми для обдумування; встановити зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що необхідно буде засвоїти, навчитись у майбутньому; скласти план подальших дій.

Навчання в рамках традиційного уроку не потребує, переосмислення ні від учителя, ні від учнів, у ньому немає місця рефлексійним видам діяльності. Замість цього застосовують так зване закріплення та узагальнення отриманих знань, яке майже не передбачає наступного коригування вчителем мети та змісту навчання.

Технологізація навчання передбачає обов'язкову рефлексію, під якою в педагогіці розуміють здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати свої дії, вчинки, мотиви й зіставляти їх із суспільно значущими цінностями, а також діями та вчинками інших людей. Мета рефлексії: згадати, виявити та усвідомити основні компоненти діяльності – її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх розв'язання, отримані результати тощо.

Проведення рефлексії на уроці містить наступні етапи:

зупинка дорефлексійної діяльності. Будь-яка попередня діяльність має бути завершена чи призупинена. Якщо виникли труднощі в розв'язанні проблеми, то після рефлексії її розв'язання може бути продовжене;

відновлення послідовності виконаних дій. Усно чи письмово відтворюється все, що зроблено, зокрема й те, що, на перший погляд, здається дріб'язковим;

вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору її ефективності, продуктивності, відповідності поставленим завданням тощо. Параметри для аналізу рефлексійного матеріалу вибирають із запропонованих учителем;

виявлення й формулювання результатів рефлексії. Таких результатів може бути виявлено декілька видів: предметна продукція діяльності – ідеї, пропозиції, закономірності, відповіді на запитання тощо; способи використані або створені в процесі діяльності; гіпотези стосовно майбутньої діяльності.

Важливим чинником, що впливає на ефективність рефлексії в навчанні, є різноманітність її форм і прийомів, їх відповідність віковим та іншим особливостям дітей. Рефлексія не повинна бути лише вербальною – це можуть бути малюнки, схеми, графіки тощо.

Рефлексія тісно пов'язана з іншою важливою для технологічного уроку дією – постановкою мети. Формулювання учнем мети свого навчання передбачає її досягнення й наступну рефлексію – усвідомлення способів досягнення мети. В цьому випадку рефлексія не лише підсумок, а й старт для нової освітньої діяльності та її нової мети.

Можлива рефлексія стосовно самої рефлексії, спрямована на вдосконалення процесу самопізнання.

Після окремих вправ, фрагментів уроку можна:

а)проводити усне обговорення за запитаннями: з якою метою ми робили цю вправу? Які думки вона у вас викликала? Які почуття? Чого ви особисто навчилися? Чого хотіли б навчитись у подальшому?

б)оформити аркуш оцінювання вміння висловлюватися, наприклад за такою формою:

Ім'я, прізвище