Сторінка
9
(1)
де - незалежна змінна, - функція від , яка підлягає визначенню, - її похідні.
Означення 3. Якщо невідома функція, яка входить у диференціальне рівняння, є функцією двох і більшого числа незалежних змінних, то таке диференціальне рівняння називається рівнянням у частинних похідних.
Рівняння 1), 2) і 4) є звичайними диференціальними рівняннями, а 3) – рівняння в частинних похідних.
Означення 4. Порядком диференціального рівняння називається максимальний порядок похідної (або диференціала), що входить у нього.
Рівняння 1) і 4) є рівняннями першого порядку. Рівняння (1) – звичайне диференціальне рівняння ого порядку.
Означення 5. Якщо ліва частина рівняння (1) є многочленом відносно похідної максимального порядку від невідомої функції, то степінь цього многочлена називається степенем даного диференціального рівняння. Наприклад, рівняння
п’ятого степеня другого порядку, а рівняння
другого степеня третього порядку.
У диференціальному рівнянню (1) ого порядку незалежна змінна , шукана функція і її похідні до ого порядку включно в явному вигляді можуть бути, але можуть окремо або всі разом бути відсутніми. Наявність же в явному вигляді похідної ого порядку необхідна, щоб це рівняння було диференціальним. Наприклад, є диференціальним рівнянням третього порядку, хоча в ньому в явному вигляді й відсутні і .
Означення 6. Розв’язком диференціального рівняння (1) називається разів диференційована функція в інтервалі , яка, будучи підставленою в це рівняння, перетворює його в інтервалі в тотожність
.
Наприклад, функція є розв’язком рівняння
оскільки для всіх вона перетворює це рівняння в тотожність.
Справді, знайшовши похідні і підставивши функцію її похідні в рівняння, дістанемо тотожність
,
правильну для .
Розв’язати диференціальне рівняння – означає знайти всі його розв'язки. Ці розв'язки найчастіше приводять до обчислення невизначених інтегралів. Тому операція знаходження розв’язків диференціального рівняння називається інтегруванням цього рівняння. Задача інтегрування диференціального рівняння вважається розв’язаною, якщо цю задачу звести до більш простої і вже вивченої в курсі інтегрального числення задачі обчислення невизначених інтегралів.
Приклади задач, які приводять до диференціального рівняння.
Задача 1. Знайти криві, які мають ту властивість, що відрізок дотичної (проведеної в будь-якій її точці), який міститься між осями координат, ділиться точкою дотику навпіл.
Розв’язання. Нехай - довільна точка шуканої кривої (мал. 1). Тоді . Оскільки , то маємо співвідношення
(2)
Мал. 1 Мал. 2
яке зв’язує незалежну змінну , шукану функцію і її похідну , тобто дістали звичайне диференціальне рівняння першого порядку. Переписавши (2) у вигляді , а це останнє – у вигляді , маємо рівність . Звідси , і, отже,
,(3)
де . Шукані криві (3) є сім'єю гіпербол, для яких осі координат виконають роль асимптот.
Задача 2. Відомо, що швидкість розпаду радію пропорційна наявній його кількості.
Знайти закон, який виражає зміну кількості радію протягом часу, якщо відомо, що через 1600 років залишиться половина кількості радію.
Розв’язання. Нехай - кількість радію в момент часу (час у роках). Оскільки швидкість зміни є похідною від за часом , то, згідно з умовою задачі,
. (4)
Тут задача привела до звичайного диференціального рівняння першого порядку.
Переписавши (4) у вигляді . А останнє у вигляді , маємо рівність
, (5)
де - стала.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Стан і розвиток пізнавальних процесів дітей молодшого шкільного віку
Міжпредметні зв'язки та їх роль у викладанні географії
Формування мовленнєвої комунікації молодших школярів на уроках розвитку зв’язного мовлення
Педагогічний досвід роботи по проведенню і підготовці свят в спеціальних установах для дітей з порушеним слухом
Значення дидактичної гри в середній школі