Сторінка
9

Розвиток академічних компетенцій студентів вищого навчального закладу

Для оцінки рівня сформованості компетенцій застосовувалися когнітивний, мотиваційно-ціннісний, операціонально-діяльнісний критерії.

Когнітивний (сформованість знань) - обсяг знань, глибина знань, міцність знань, різнобічність знань.

Мотиваційно-ціннісний - інтерес до процесу й результатів навчання, характер відношення до освіти, навчання, наукової праці як до цінності.

Операціонально-діяльнісний - володіння інтелектуальними операціями, учбово-дослідницька робота, участь у науковій роботі.

Для вивчення ступеня сформованості академічних компетенцій використовувалися: анкети, опитування, тестування, вивчення результатів діяльності студентів (конспекти, реферати, творчі роботи, дипломні роботи, проекти, курсові).

Для дослідження когнітивного компонента були використані: анкетування, індивідуальні бесіди зі студентами, аналіз контрольних робіт.

На першому етапі дослідження вивчалися ступінь сформованості інформаційних компетенцій, мовних компетенцій і готовність до наукової діяльності.

Вибір саме цих академічних компетенцій з ряду інших пояснюється тим, що саме вони мають структуроутворюючі функції, визначають характер сформованості всіх інших компетенцій. Кількісні результати представлені в таблицях і малюнках.

Аналіз дозволив виявити ряд недоліків. Найбільш слабкими ланками є:

пошук інформації,

її оцінка;

уміння раціонального читання;

конспектування (Див. Табл.2.1):

Таблиця 2.1.

Рівні сформованості інформаційних компетенцій (у відсотках)

Ці дані наявно представлено у гістограмі 2.1.

Гістограма 2.1 Рівні сформованості інформаційних компетенцій

Дослідження показало, що значна частина студентів (37%) зазнають труднощів уже на етапі пошуку, оцінки й відбору інформації: не можуть раціонально користуватися бібліотечними каталогами, довідково - інформаційними виданнями (особливо це стосується каталогів журнальних статей). Більше половини опитаних (53%) не вміють користуватися локальними мережами, можливостями Інтернету для пошуку наукової інформації. Перевірка показала, що деякі студенти (у тому числі й 3-го курсу) погано володіють навичками конспектування лекцій та наукової літератури.

Найпоширенішим недоліком, наприклад, при конспектуванні є невміння виділяти головне в тексті, складати план змісту, розрізняти загальне, особливе й одиничне. Реферування студенти розуміють, як спосіб переписування окремих цитат, частин тексту з різних джерел.

Недоліки, пов'язані з поданням інформації, виражаються у відсутності вмінь дотримувати логіки у викладі змісту, формулювати тези, підтверджувати їхньою необхідною аргументацією, робити достатні висновки. Недоліки в класифікації фактів виражаються в утрудненнях у встановленні загальної підстави, у точному дотриманні цієї підстави. Самими значними труднощами для студентів є оцінка інформації: оцінка ступеня її корисності, достатності, відповідності тому, що було потрібно, розуміння доцільного співвідношення теоретичних й емпіричних знань.

Наступна група компетенцій, - мовні компетенції.

Якісний аналіз результатів дослідження дозволив прийти до наступних висновків.

По-перше, виявлено, що з кожним роком знижується рівень підготовленості студентів не тільки в області оволодіння іноземною мовою, але й в області рідної мови. Наприклад, 21% опитаних не має достатню швидкість читання тексту, 9% читають із утрудненнями. У результаті ще більші труднощі випробовують ці й інші студенти в розумінні змісту тексту, у глибині його засвоєння.

Не можна не помітити кореляції між читанням і говорінням: ті, хто погано читає, як правило, погано говорить. І навпаки, студенти, що володіють високим рівнем розвитку вмінь і навичок читання й говоріння, показують відповідні успіхи в розумінні змісту тексту, швидше, глибше засвоюють зміст тексту. Це проявляється в готовності пояснити зміст тексту, привести власні приклади для його ілюстрації.

Ще більші труднощі зазнають студенти (особливо молодших курсів) у володінні стилями мовлення. Значна частина цих студентів (51%) не мають уявлення про наявність стилів, і про їхні розходження. Ось чому нерідкі випадки, коли, наприклад, у науковому стилі в них з'являються слова, словосполучення з інших (як правило, з побутового) стилів мовлення. Далеко не всі зі студентів здатні помічати й виправляти свої мовні недоліки. Ще менша частина готова (або хоча б виявляє бажання) братися за виправлення помилок у роботах своїх товаришів.

Найбільш типовими помилками є наступні:

включення побутової лексики в науковий текст;

помилки в узгодженні, примиканні, управлінні;

логічні помилки;

порушення композиції, домірності частин тексту.

Кількісні результати оцінки ступеня сформованості мовних компетенцій, отримані при обстеженні, показані в таблиці 2.2 Ступінь сформованості мовних компетенцій, отриманих на основі середніх величин, представлені на гістограмі 2.2 Особливо помітні недоліки за четвертим параметром ("Володіння засобами формулювання думки"). Більше 80% обстежуваних мають низький ступінь готовності у використанні таких прийомів, як зв'язування, укрупнення, структурування, комплексування інформації.

Таблиця 2.2.

Рівні сформованості мовних компетенцій (у відсотках)