Сторінка
16

Розвиток академічних компетенцій студентів вищого навчального закладу

Проаналізувавши все вищевикладене, можна зробити висновок про те, що при використанні у виховно-освітньому процесі інформаційних технологій зростає обсяг і розширюються організаційні форми самостійної роботи студентів. Реально саме збільшення частки самостійної роботи студентів приводить до зменшення навантаження викладача.

Безумовно, при організації й контролі самостійної роботи студентів комп'ютер - ефективний і надійний помічник. Він дозволяє скоротити час пошуку потрібної інформації, внести в навчання елемент гри, прищепити смак до самостійних занять, розвити образне мислення й т.д. У кожному конкретному випадку потрібно виявити ті ділянки навчального процесу, де застосування нових інформаційних технологій дає нову якість.

Заходи підтримки розвитку академічних компетенцій

Виявлені на етапі дослідження недоліки, їхній аналіз дозволили визначити заходи для їхнього подолання. Заходи ці можна класифікувати на організаційно-педагогічні, методичні й психологічні.

Організаційно-педагогічні заходи розвитку академічних компетенцій

У групу організаційно-педагогічних заходів входять:

зміна характеру діяльності бібліотечно-справочних служб із метою формування в студентів інформаційних компетенцій, досвіду роботи в інформаційних мережах;

організація самостійної роботи студентів у контексті компетентнісного підходу;

застосування інформаційних технологій у ході самостійної роботи.

Роль бібліотечно-справочних служб у формуванні в студентів інформаційних компетенцій.

Для рішення поставлених завдань структура сучасної вузівської бібліотеки повинна бути наступною: ми вважаємо, що необхідно створення інформаційно-аналітичного, маркетингового підрозділів бібліотеки, а також комп'ютерного центру.

Згідно даним нашого опитування, ряд найпоширеніших форм і послуг, які студенти хотіли б одержати в бібліотеках (залежно від частоти згадування тієї або іншої послуги) виглядає в такий спосіб (див. Табл.3.1):

Таблиця 3.1.

Форми та послуги, які студенти хотіли б дістати в бібліотеках (за даними опитування)

Навчання студентів розвідці літературних джерел повинно проводитися в бібліотеці з метою вивчення правил роботи в ній, методики пошуку інформації, навчання студентів роботі з каталогом, картотекою. Особлива увага повинна приділятися навчанню техніці роботи з довідниками, словниками, енциклопедіями, а також оформленню бібліографічних карток, добору й складанню списку літератури з теми дослідження.

Читання наукової літератури - це поглиблене читання. Воно вимагає підвищеної уваги й засвоєння прочитаного. Тому в цьому випадку важливо робити записи .

Записи при читанні взагалі дисциплінують читача. Позначки при вивченні якого-небудь матеріалу полегшують розумову працю, слугують своєрідним контролем сприйнятого. Записане краще засвоюється, краще відкладається в пам'яті. При записі прочитаного формуються навички згортання інформації. Чергування читання й записування зменшує утому, підвищує працездатність, продуктивність праці.

Найбільш досконалим видом запису прочитаного є конспект. Конспект включає тези, які складають основу його змісту. Тези містять концептуальний матеріал, що приводиться у книзі або творі. Можна сказати, що конспект - це тези в трохи розширеному вигляді, а головне - доповнені міркуваннями й доказами автора.

Отже, щоб студент умів добре конспектувати, потрібно навчити його правильно складати тези. Нарешті, у конспект входять і виписки: окремі витримки, факти, приклади, цифри, таблиці й схеми, взяті книги, яку конспектує студент.

Студент повинен уміти розрізняти запис лекції й конспектування книги. Відмінність полягає в тому, що при конспектуванні ми працюємо із друкованим текстом, темп читання залежить від читача; можна зупинитися, прочитати ще раз і подумати, - але цього не можна зробити при записі лекції.

Розрізняють два види конспекту - простий і складний. Простий конспект являє собою суцільний запис без особливого аналізу й оцінки тексту. Складання складного конспекту вимагає більш високого рівня вміння роботи із книгою. Тут необхідні навички розчленовування тексту, критичного розгляду й узагальнення прочитаного. Складний конспект містить у собі, як уже говорилося вище, план, тези, цитати.

Часто зміст теми відбивається в декількох джерелах. У цьому випадку конспект містить у собі найбільш істотний зміст відібраних джерел, що відображають вузлові питання теми. Такий конспект називається тематичним, він наближається до реферату.

Складання конспекту - значна праця, що вимагає вдумливої, цілеспрямованої роботи, що дозволяє надати завершальний, підсумовуючий характер самостійній роботі із книгою.

Вищезгадані вміння й навички роботи з інформацією мають обов'язковий характер й є основою для оволодіння більш складними способами освітньої діяльності.

Застосування інформаційних технологій пов'язано не тільки із прямим формуванням інформаційних компетенцій, але й з розвитком інформаційних потреб.

На базі інформаційних потреб й установок формується система вмінь і розвинених, на їхній основі здібностей, складається технологічний рівень інформаційної культури, що реалізується в інформаційній діяльності.

Процес інформаційної діяльності, пов'язаної з умінням особистості використати інформаційні ресурси суспільства, можна представити в наступній послідовності:

постановка мети;

формування предметної області інтересів;