Сторінка
21

Розвиток академічних компетенцій студентів вищого навчального закладу

Причини введення в професійну освіту (крім знань, умінь і навичок) нових освітніх конструктів - компетентностей, компетенцій та ключових кваліфікацій - науково обґрунтовані вченими країн Європейського Союзу в середині 80-х рр. минулого сторіччя.

Перелік ключових освітніх компетенцій ми визначаємо на основі головних цілей загальної освіти, структурного уявлення соціального досвіду й досвіду особистості, а також основних видів діяльності студента, що дозволяють йому опановувати соціальним досвідом, одержувати навички життя й практичної діяльності в суспільстві.

Згідно другому завданню ми проаналізували умови стимулювання розвитку академічних компетенцій.

Базою дослідження став Сумський державний педагогічний університет. Усього дослідженням було охоплено 80 студентів інституту психології. Дослідження проводилося з листопада 2011 р (І етап дослідження) по березень 2013 р (ІІ етап дослідження).

Для оцінки рівня сформованості компетенцій застосовувалися когнітивний, мотиваційно-ціннісний, операціонально-діяльнісний критерії.

Когнітивний (сформованість знань) - обсяг знань, глибина знань, міцність знань, різнобічність знань.

Мотиваційно-ціннісний - інтерес до процесу й результатів навчання, характер відношення до освіти, навчання, наукової праці як до цінності.

Операціонально-діяльнісний - володіння інтелектуальними операціями, учбово-дослідницька робота, участь у науковій роботі.

Для вивчення ступеня сформованості академічних компетенцій використовувалися: анкети, опитування, тестування, вивчення результатів діяльності студентів (конспекти, реферати, творчі роботи, дипломні роботи, проекти, курсові).

Для дослідження когнітивного компонента були використані: анкетування, індивідуальні бесіди зі студентами, аналіз контрольних робіт.

На першому етапі дослідження вивчалися ступінь сформованості інформаційних компетенцій, мовних компетенцій і готовність до наукової діяльності.

Вибір саме цих академічних компетенцій з ряду інших пояснюється тим, що саме вони мають структуроутворюючі функції, визначають характер сформованості всіх інших компетенцій. Кількісні результати представлені в таблицях і малюнках.

Дослідження показало, що значна частина студентів (37%) зазнають труднощів уже на етапі пошуку, оцінки й відбору інформації: не можуть раціонально користуватися бібліотечними каталогами, довідково-інформаційними виданнями (особливо це стосується каталогів журнальних статей). Більше половини опитаних (53%) не вміють користуватися локальними мережами, можливостями Інтернету для пошуку наукової інформації. Перевірка показала, що деякі студенти (у тому числі й 3-го курсу) погано володіють навичками конспектування лекцій та наукової літератури.

Якісний аналіз результатів дослідження дозволив прийти до наступних висновків.

По-перше, виявлено, що з кожним роком знижується рівень підготовленості студентів не тільки в області оволодіння іноземною мовою, але й в області рідної мови. Наприклад, 21% опитаних не має достатню швидкість читання тексту, 9% читають із утрудненнями. У результаті ще більші труднощі випробовують ці й інші студенти в розумінні змісту тексту, у глибині його засвоєння.

Якісний аналіз результатів свідчить про низький ступінь сформованості в студентів академічних компетенцій. Знання мають переважно абстрактний характер, недостатньо пов'язані з реальними проблемами, які прийдеться вирішувати в майбутній професійній діяльності. Недостатній рівень готовності студентів до професійної діяльності багато в чому порозумівається несформованістю уявлень про професію. Чимала частина студентів уважають навчання несуттєвою справою, зацікавлені в одержанні диплома як результату, а не самих знань, умінь.

Згідно третьому завданню ми визначили заходи підтримки розвитку академічних компетенцій. Заходи ці можна класифікувати на організаційно-педагогічні, методичні й психологічні.

У групу організаційно-педагогічних заходів входять: організація самостійної роботи студентів у контексті компетентнісного підходу; застосування інформаційних технологій у ході самостійної роботи.

У групу методичних заходів забезпечення ефективності розвитку в студентів академічних компетенцій входять: цілеспрямована робота в ході навчальних занять (на лекціях, семінарах, у ході практики, підготовки дипломних проектів); методичне забезпечення самостійної роботи; розробка сучасних контролюючих методик.

У систему психологічних заходів входять моделювання ситуації успіху, постановка перспектив (ознайомлення з моделями кар'єрного зростання), виявлення самообмежень, що стають психологічними бар'єрами в оволодінні компетенціями.

Згідно четвертому завданню ми проаналізували результати роботи з розвитку академічних компетенцій у студентів вищого навчального закладу.

Діагностика операціонально-діяльнісного компонента

академічної навченості (компетентності) студентів здійснювалася за наступними параметрами: інформаційні компетенції (уміння пошуку, обробки інформації); мовні компетенції (уміння аналізувати текст, усувати мовні помилки, формулювати тези, висновки, визначення); готовність до самостійної роботи, інтелектуально-евристичні компетенції.

Кількісні результати дослідження відображені в таблицях та гістограмах дослідження.

Дані результати отримані за допомогою таких діагностичних методів, як тестування, аналіз результатів навчальної й учбово-дослідницької діяльності.

Проведена дослідна робота, кількісний і якісний аналіз її результатів дозволили зробити наступні висновки.

При розробці педагогічного забезпечення освітнього процесу увагу слід приділяти не тільки питанням удосконалювання методики викладання, але й методики організації, психолого-педагогічної підтримки самостійної роботи студентів.

Успіх в організації самостійної роботи як головного засобу формування академічних компетенцій багато в чому залежить від того, наскільки сам викладач володіє сучасними навчальними технологіями, у тому числі й в області самоосвіти.

Завдання формування академічних компетенцій не можуть бути вирішені в рамках однієї дисципліни, зусиллями одного або декількох викладачів: необхідний системний підхід усіх викладачів.

Найбільші труднощі випробовують студенти у формуванні мовленнєвих компетенцій, база яких значною мірою закладається ще в середній школі. Для подолання труднощів, для розвитку даних компетенцій доцільно активізувати застосування діалогових прийомів навчання, ширше залучати студентів для участі в опануванні своїх товаришів, у рецензуванні, залучати студентів для усних виступів з доповідями, оглядами, для підготовки тез, статей, а також інших форм вистави результатів науково-дослідної роботи (наприклад, участь у телеконференціях, підготовка та представлення комп'ютерних презентацій).