Сторінка
20

Розвиток академічних компетенцій студентів вищого навчального закладу

Аналіз отриманих результатів показав, що на І етапі дослідження чимала частина студентів була недостатньо, поверхово інформована про можливості Інтернет, способи пошуку, оцінки необхідної інформації, недостатньо ясно усвідомлювала свої інформаційні потреби.

Завдяки проробленій роботі (навчання користуванню комп'ютером, розробці завдань для виконання самостійної роботи з комп'ютером, демонстрація позитивних прикладів успішного пошуку інформації), удалося підвищити рівень комп'ютерної компетентності студентів.

Діагностика операціонально-діяльнісного компонента

академічної навченості (компетентності) студентів здійснювалася за наступними параметрами:

інформаційні компетенції (уміння пошуку, обробки інформації);

мовні компетенції (уміння аналізувати текст, усувати мовні помилки, формулювати тези, висновки, визначення);

готовність до самостійної роботи,

інтелектуально-евристичні компетенції.

Кількісні результати дослідження відображені в таблиці 3.3 та гістограмах 3.1 - 3.4.

Дані результати отримані за допомогою таких діагностичних методів, як тестування, аналіз результатів навчальної й учбово-дослідницької діяльності.

У ході дослідження була адаптована до завдань нашого дослідженні Діагностична тестова карта " чи Вмію я вчитися" [122, с.98-104] (додатки А, Б, В). Дана діагностична карта служила не тільки засобом одержання наукових даних, але й програмою для саморозвитку й самоосвіти студентів.

Таблиця 3.3.

Рівень сформованості академічних компетенцій у студентів (у відсотках)

Гістограма 3.1 Рівень сформованості інформаційних академічних компетенцій (у відсотках)

Гістограма 3.2 Рівень сформованості мовних академічних компетенцій (у відсотках)

Гістограма 3.3 Рівень сформованості готовності до самостійної роботи (у відсотках)

Гістограма 3.4 Рівень сформованості інтелектуальних компетенцій (у відсотках)

У ході дослідження була виявлена одна з негативних причин, що впливає на динаміку росту академічних компетенцій. Причина ця пов'язана, насамперед, з недоліками комп'ютеризації навчального процесу: відсутністю достатнього методичного забезпечення роботи з комп'ютерними програмами навчального призначення.

Проведена дослідна робота, кількісний і якісний аналіз її результатів дозволили зробити наступні проміжні висновки:

При розробці педагогічного забезпечення освітнього процесу увагу слід приділяти не тільки питанням удосконалювання методики викладання, але й методики організації, психолого-педагогічної підтримки самостійної роботи студентів.

Успіх в організації самостійної роботи як головного засобу формування академічних компетенцій багато в чому залежить від того, наскільки сам викладач володіє сучасними навчальними технологіями, у тому числі й в області самоосвіти.

Завдання формування академічних компетенцій не можуть бути вирішені в рамках однієї дисципліни, зусиллями одного або декількох викладачів: необхідний системний підхід усіх викладачів.

Найбільші труднощі випробовують студенти у формуванні мовленнєвих компетенцій, база яких значною мірою закладається ще в середній школі. Для подолання труднощів, для розвитку даних компетенцій доцільно активізувати застосування діалогових прийомів навчання, ширше залучати студентів для участі в опануванні своїх товаришів, у рецензуванні, залучати студентів для усних виступів з доповідями, оглядами, для підготовки тез, статей, а також інших форм вистави результатів науково-дослідної роботи (наприклад, участь у телеконференціях, підготовка та представлення комп'ютерних презентацій).

Метою нашого дослідження стала мета обґрунтувати педагогічні умови підвищення ефективності розвитку в студентів академічних компетенцій в процесі навчально-пізнавальної діяльності. Згідно цій меті ми вирішували завдання магістерської роботи.

Згідно першому завданню ми висвітлили теоретичні основи організації навчально-пізнавальної діяльності у вищому навчальному закладі.

Ми визначили, що студент повинен володіти академічною культурою. Академічна культура - це оволодіння різними видами й способами навчально-пізнавальної й навчально-дослідницької діяльності, готовність до переходу від теоретичного до практичного навчання, уміння раціонального читання, підготовка до занять, різних форм атестації, до досягнення успіху в професійних конкурсах, змаганнях.

Академічна культура як складне особистісне утворення містить у собі: комплекси практичних умінь, навичок, що забезпечують успішність навчальної праці; інтелектуальних здібностей; особистісних властивостей й якостей; готовність (досвід) до навчальної діяльності, до досягнення високих результатів.

Введення поняття "компетентність", "компетентності" дозволило нам представити модель академічної культури як комплекс освітніх компетентностей. Ключові компетенції - це не просто система знань, умінь і навичок, а здатність застосувати знання, уміння, навички в конкретній ситуації для ефективного вирішення задач (проблем).