Сторінка
15

Розвиток академічних компетенцій студентів вищого навчального закладу

Неоціненну допомогу викладачам можуть зробити інформаційні технології . В основі сучасних інформаційних технологій навчання лежить поняття гіпертексту. Термін "гіпертекст" означає "інформаційний масив, на якому задані й автоматично підтримуються асоціативні й значеннєві зв'язки між виділеними елементами, поняттями, термінами або розділами".

Інформація, при використанні комп'ютерних засобів, представляється у формі посилань. У тексті підсвічуванням виділяються певні слова, які при бажанні можна "розкрити" й одержати додаткову інформацію. Відносини й зв'язки понять один з одним утворюють так називану семантичну мережу, що описує структуру й змив певного фрагмента знань. Але це не тільки текст. Документи можуть містити ілюстрації, анімацію, аудіофрагменти й відеофрагменти.

У порівнянні з лекцією або семінаром, інформаційні технології більш демократичні. Вони дозволяють охопити більшу кількість студентів. Викладачі знають, що часто на лекціях студенти відволікаються, не все встигають записати. Багато хто погано сприймають на слух. Часто студент боїться зізнатися, що не зрозумів або не знає якогось матеріалу. Інформаційні технології дозволяють індивідуалізувати навчання й керувати процесом засвоєння знань. Можна підібрати індивідуальний темп із урахуванням підготовки, специфіки сприйняття, потреб кожного студента. Студент має можливість повернутися до будь-якого місця тексту, програти заново ситуацію, переглянути результати тестів і проаналізувати їх. До того ж по відтворених ефектах комп'ютерні технології порівнянні з радіо й телебаченням.

У рамках інформаційно-технологічного забезпечення технологія навчання розглядається не тільки як процес або результат його проектування (опис, модель), але і як специфічний засіб, своєрідний "інструмент" у руках педагога, що дозволяє йому організувати навчальний процес на технологічному рівні.

Таким чином, у цьому випадку технологія навчання виконує сполучну функцію, тобто є стрижнем, навколо якого формується необхідне інформаційне середовище, що сприяє активній педагогічній взаємодії викладача й що навчаються.

Все це говорить про те, що комп'ютерні технології й, насамперед, Інтернет, - не просто ще один технічний засіб навчання, а якісно нова технологія навчання. Комп'ютерні технології є засобом, що дозволяє істотно розширити творчий потенціал, підвищити продуктивність у самому широкому змісті слова й при цьому вийти за рамки традиційної моделі вивчення навчальної дисципліни. Здобувається вміння вчитися самому. Відбувається осмислення знань у новому ракурсі, з'являється нове бачення відомих фактів й явищ. Так, для того щоб знайти необхідний матеріал в Інтернеті, необхідно осмислити поняття й визначити предметну область, без чого неможливо грамотно скласти запит на пошук інформації.

В усім світі зростає розуміння того, що на наших очах виникає нова інформаційна культура. Важливе місце в цьому процесі належить і викладачам соціально-гуманітарних дисциплін. Однак для цього потрібні нові нестандартні підходи, відмова від старих схем організації навчального процесу, готовність освоювати нові області знання.

Відповідно до нової освітньої парадигми незалежно від спеціалізації й характеру роботи будь-який починаючий фахівець повинен мати фундаментальні знання, професійними вміннями й навичками діяльності свого профілю, досвідом творчої й дослідницької діяльності, мати свою позицію й уміти раціонально організовувати самостійну пізнавальну діяльність.

Самостійна робота завершує завдання всіх видів навчальної роботи. Ніякі знання, не підкріплені самостійною діяльністю, не можуть стати справжнім надбанням людини. Крім того, самостійна робота має виховне значення: вона формує самостійність не тільки як сукупність умінь і навичок, але і як складові характеру, що грає істотну роль у структурі особистості сучасного фахівця вищої кваліфікації. Тому в кожному вузі, на кожному курсі ретельно відбирається матеріал для самостійної роботи студентів під керівництвом викладачів .

Впровадження в навчальний процес інформаційних технологій супроводжується збільшенням обсягів самостійної роботи студентів. Це, у свою чергу, вимагає організації постійної підтримки навчального процесу з боку викладачів. Важливе місце в системі підтримки займає проведення консультацій, які тепер ускладнюються з погляду дидактичних цілей: вони зберігаються як самостійні форми організації навчального процесу, і, разом з тим, виявляються включеними в інші форми навчальної діяльності (лекції, практики, семінари, лабораторні практикуми й т.д.).

У традиційній педагогіці при очному навчанні самостійна робота студентів містить у собі найчастіше лише самостійну роботу з літературою. З використанням інформаційних технологій можливості організації самостійної роботи студентів розширюються.

Самостійна робота з дослідницькою й навчальною літературою, яка видана на паперових носіях, зберігається як важлива ланка самостійної роботи студентів у цілому, але її основу тепер складає самостійна робота з навчальними програмами, з системами тестування, з інформаційними базами даних. Власне кажучи, всі відомі види електронних видань можуть бути основою для організації самостійної роботи студентів, найбільш ефективними з них є мультимедійні видання.

Ефективність використання засобів інформаційних технологій у навчальному процесі багато в чому залежить від успішності розв'язання завдань методичного характеру, пов'язаних з інформаційним змістом і способом використання автоматизованих систем навчання в навчальному процесі. У зв'язку із цим доцільно розглядати автоматизовані системи навчання, використовувані в конкретній навчальній програмі (обумовленій предметним змістом, цілями й завданнями навчання), як програмно-методичні комплекси. У цьому випадку під програмно-методичним комплексом розуміється сукупність програмно-технічних засобів і реалізованих з їхнім використанням методів (методик) навчання, призначених для вирішення конкретних завдань навчального процесу.

Використання інформаційних технологій у навчальному процесі дозволяє змінити характер учбово-пізнавальної діяльності студентів, активізувати самостійну роботу студентів з різними електронними засобами навчального призначення. Найбільш ефективне застосування інформаційних технологій для відпрацьовування навичок й умінь, необхідних для професійної підготовки.

Застосування в навчальному процесі інформаційних технологій приводить до скорочення обсягів й одночасному ускладненню діяльності викладача по супроводу навчального процесу. Так, наприклад, для засвоєння теоретичного лекційного матеріалу використовуються не тільки аудиторні заняття, але й створена система педагогічної підтримки, що включає консультування, здійснення поточного контролю, проведення комп'ютерного тестування, роботу з учбово-методичними матеріалами. Ускладнюється структура й такі форми навчальної діяльності, як контроль, консультації й самостійна робота студентів. При цьому змінюються цілі консультацій: вони тепер більш предметно орієнтовані на те, щоб допомогти студентам засвоїти теоретичний матеріал курсу, придбати практичні навички, здійснити лабораторний практикум і т.д.