Сторінка
1

Особливості проведення уроків "Я і Україна" в 1 класі

Знань про природу першокласники набувають при вивченні ряду предметів. У курсі «Я і Україна. Навколишній світ» вони дізнаються про природу найближчого оточення. Тема «Природа навколо нас» включає такі підтеми: «Пори року», «Рослини», «Тварини», «Охорона природи», «Правила поведінки дітей у природі». У процесі сільськогосподарської праці у дітей виробляються практичні уміння і навички по вирощуванню рослин і догляду за ними, підгодівлі зимуючих птахів. На уроках образотворчого мистецтва і музики першокласники вчаться розуміти естетичну цінність природи. Отже, лише на міжпредметній основі вчитель зможе забезпечити виконання накреслених програмою завдань по ознайомленню дітей з природою.

У процесі дослідницького навчання дітей встановлено, що у них найвища пізнавальна активність проявляється під час спостереження об’єктів навколишньої дійсності, дій із конкретними предметами, розв’язання навчальних завдань в ігровій формі та в навчальних ситуаціях, коли життєвий досвід застосовується у процесі продуктивної діяльності.

Психологи наголошують: якщо змалку привчати дитину спостерігати предмети і явища навколо, ті або інші аспекти життя, то в неї розвинеться така риса особистості, як спостережливість, тобто здатність помічати в об’єктах малопомітне, але важливе для розуміння їх суті. Ставши в молодших класах одним із видів навчальної діяльності, спостереження пізніше перетворюється в один із найважливіших методів наукового пізнання світу.

Мета роботи – охарактеризувати методику навчання курсу «Я і Україна» в 1 класі.

Відповідно до мети сформульовані наступні завдання:

1.Проаналізувати дидактичну та методичну літературу з проблеми.

2.Виокремити методичні вказівки та особливості навчання першокласників природознавству.

3.Підсумувати методичну діяльність з проблеми на сторінках курсової роботи.

Об’єкт роботи – навчання 6-річних першокласників природознавству.

Предмет – методика навчання курсу «Я і Україна».

Джерелом знань про зміни в природі по сезонах є спостереження, що їх проводять шестилітні діти на екскурсіях, цільових прогулянках, а пізніше – і самостійно.

У процесі безпосереднього спілкування з природою розв’язуються освітні, розвивальні та виховні завдання: формуються уявлення про навколишню природу; діти оволодівають загально пізнавальними уміннями і навичками (виділяти в предметах їхні ознаки, порівнювати групи предметів за однією ознакою, помічати зміни у спостережуваних об’єктах, робити висновки за допомогою учителя); здійснюється екологічне виховання учнів. Відповідно до програми першокласники щоденно повинні спостерігати за станом неба, опадами, вітром; епізодично – за рослинами, тваринами, працею людей. Як засвідчує практика, часто учні одержують завдання для самостійних спостережень, ще не володіючи відповідними навичками цієї діяльності. Тому спочатку слід організувати спостереження під безпосереднім керівництвом учителя на уроках-екскурсіях, цільових прогулянках, які проводяться під час динамічної паузи між уроками та у другу половину дня. Цільові прогулянки можна віднести до фрагментарних навчальних занять, під час яких організовуються короткочасні спостереження, що поєднуються з відпочинком дітей на свіжому повітрі. Продумуючи цільові прогулянки, перші екскурсії, учитель повинен пам’ятати, що діти шестилітнього віку швидко стомлюються від одноманітних спостережень, тривалих бесід і розповідей. Тому в спостереження слід включати пізнавальні завдання, супроводжувати їх іграми, виконанням практичних завдань.

Цільову прогулянку для ознайомлення з ознаками ранньої осені слід провести теплого осіннього дня. Учитель звертає увагу дітей на Сонце: яке воно за формою? за кольором? чи так само гріє, як влітку? тепліше чи холодніше стало надворі порівняно з літом? Діти одержують завдання визначити, якого кольору небо. Щоб допомогти їм, учитель послідовно показує один за одним квадрати з кольорового паперу. Діти порівнюють їх із кольором неба і вибирають відповідний квадрат. «Чи є на небі хмари?» – наступне запитання учителя. Діти також спостерігають, чи є вітер, дають його словесний опис (теплий, лагідний). Для узагальнення спостережуваних явищ дітям пропонується завдання на логічне мислення: «Коли це буває?». Учитель говорить: «Ще яскраво світить Сонце. Надворі тепло, але не жарко. Дме легенький вітерець. Небо голубе, безхмарне. Коли це буває?»

Наступне завдання учителя: намалювати Сонце за допомогою палички на землі (чи крейдою на асфальті – залежно від умов). Діти малюють коло з променями. «Ось так ми будемо відтепер позначати сонячні дні у нашому «Календарику», – говорить учитель (див. Мал. 1).

Для створення уявлення про хмарний день слід дочекатися відповідної погоди. Під час прогулянки вчитель дає завдання провести спостереження: куди дівається Сонце у хмарний день? чи часто воно виглядає з-за хмар? якого вони кольору? що нагадують за своїми обрисами? рухаються, чи стоять на місці? чи є вітер? який він? яке за кольором небо? тепло чи холодно надворі? Учням пропонується уявити, як би вони намалювали сьогоднішній день, і передати це словами. Учитель підкреслює, що у хмарні дні часто йде дощ. Діти одержують завдання систематично спостерігати за станом неба, опадами, вітром.

Мал. 1. Календар спостережень для учнів 1 класу (всі ілюстрації розміщують в кишеньках)

Набуті знання закріплюються у процесі виконання завдань програми з – образотворчого мистецтва: діти придумують казку «На що схожі хмари», малюють композиції «Світить сонечко на небі», «Сонечко виглянуло Із-за хмар», «Хмари і дощик» та ін.

Наслідки спостережень фіксують раз на тиждень у «Календарику», вміщеному в підручнику, за допомогою умовних знаків, що намальовані поряд (роботу цю проводити у день, коли є заняття з предмета «Ознайомлення із навколишнім світом»).

На одній із прогулянок слід навчити дітей спостерігати за птахами за таким планом: як називається птах? який він за розмірами (великий, малий, середніх розмірів)? чим вкрите тіло? яке забарвлення оперення? який дзьоб? як пересувається по землі? чим живиться? які видає звуки? чи боїться людей?

Знання, набуті внаслідок безпосереднього спілкування дітей з природою, узагальнюються на уроці «Ознаки осені». Працюючи з підручником, учні виділяють характерні ознаки осені у неживій та живій природі, праці людей.

Проте цим уроком робота по ознайомленню дітей з ознаками осені не закінчується. Вони продовжують вести спостереження у природі, фіксують їх раз на тиждень у «Календарику». Більшість учителів веде і класні календарі природи та праці людей. Зверху наклеюють ілюстрацію із зображенням пори року. Нижче прикріплюються великі за розміром кишені, у які діти вставляють щоденно відповідно до змін у погоді картки з тим чи іншим умовним знаком («сонячно», «хмарно», «дощ», «сніг»), а також ілюстрації, власні малюнки рослин, тварин, картинки із зображенням праці людей.

Для формування цілісного уявлення про осінь слід провести екскурсію на тему «Пізня осінь». Екскурсія проводиться на те ж місце, де діти спостерігали золоту осінь.