Сторінка
5
Розпізнавальне спостереження пов’язане з вивченням нових для дітей об’єктів навколишнього світу або у зв’язку з виконанням практичної діяльності. У процесі його здійснення застосовуються різні способи цілеспрямованого обстеження об’єктів: виявлення їх частин, ознак, властивостей, розміщення у просторі. Психологи вважають доцільним дотримуватися такої послідовності обстеження предмета:
– цілісне сприймання предмета, формування загального враження про нього;
– виділення основних частин предмета, виявлення його особливостей (форма, розмір, колір);
– визначення просторового розміщення одних частин предмета відносно інших (вище, нижче, зліва, справа);
– виділення додаткових і дрібних частин, визначення їх просторового розміщення відносно основної частини;
– повторне цілісне сприймання предмета, закріплення враження про нього, виділення основної частини.
У розпізнавальному спостереженні при домінуванні сенсорних дій сприймання контролюється мисленням. Завдяки мисленню добираються способи дій, дотримується планомірність сприймання, здійснюється аналіз, синтез, узагальнення сприйнятого. В результаті розпізнавального спостереження у школярів формуються уявлення (образи) про предмети і явища навколишнього світу. Вони оволодівають сенсорними еталонами, уміннями застосовувати різні способи сприймання.
Розпізнавальні спостереження бувають різні за складністю. Так, наприклад, на уроках «Я і Україна» розрізняють такі види:
1. Спостереження ведеться за конкретним об’єктом. Мета – сприйняти окрему ознаку, властивість, частину. Спосіб обстеження визначається особливостями об’єкта і поставленою метою. У висновках такого спостереження відображається усвідомлена належність частини до цілого.
2. Спостереження ведеться за конкретним об’єктом. Мета – сприйняти сукупність ознак, які його характеризують. У висновку відображається зміст одиничного уявлення про цей об’єкт відповідно до поставленої мети. Щоб його сформулювати, необхідно проаналізувати сприйняті ознаки, виділити випадкові і характерні. Перші пропускаються, а другі складають опис – визначення об’єкта.
3. Спостереження ведеться за групою подібних предметів або явищ. Мета – сприйняти і виділити їх характерні ознаки. Результатом є загальне уявлення про них. Щоб зробити висновок стосовно групи об’єктів, спочатку ведуться спостереження за окремими об’єктами цієї групи. У кожному з них сприймаються якості, передбачені цілями спостереження. Далі об’єкти порівнюються і визначаються подібні ознаки. Вони і складають зміст висновку.
Для створення у свідомості дітей правильного образу предмета чи явища і його запам’ятовування використовуються спеціальні прийоми. Вони допомагають затримувати увагу дітей на об’єктах, перевіряти і коригувати засвоєні знання та уміння. Наприклад, після розгляду предмета школярам пропонується заплющити очі, уявити його і розповісти про нього. Якщо допускаються помилки, організовується повторне сприймання, але тих частин образу, які нечіткі, розпливчасті або неправильні.
Одним із прийомів організації запам’ятовування образу сприйнятого є розфарбовування чорно-білих малюнків у зошитах з друкованою основою. Можна практикувати виконання елементарних зображень з пам’яті. Вони малюються переважно вдома, а використовуються на уроках. Ефективним прийомом є імітація звуків, рухів предметів і явищ навколишнього світу. Застосування його може відбуватися в ігровій формі: одні учні зображають, а інші – відгадують.
Успішність оволодіння молодшими школярами спостереженням забезпечується цілеспрямованим залученням їх до цього виду навчально-пізнавальної діяльності під час вивчення всіх навчальних предметів та позаурочної і позакласної роботи, починаючи з 1 класу.
У навчальному плані на в інваріантній частині виділено курс «Я і Україна. Навколишній світ», який може реалізуватися варіативно – через предметний зміст або шляхом його інтеграції. Зауважимо, що в зв’язку з прийняттям Державного стандарту початкової освіти цей предмет набуває виняткового значення для досягнення кінцевих результатів початкової освіти.
Останніми роками спостерігається різке зменшення кількості дітей, що відвідують дошкільні заклади, а відтак багато шестирічних першокласників прийдуть до школи непідготовленими.
На уроках з курсу «Я і Україна. Навколишній світ» долаються організаційно-педагогічні бар’єри, що значно полегшує період адаптації першокласників до нових умов (знижується тривожність дітей), впливає на емоційний стан дитини, її працездатність, здоров’я тощо.
Вивчення цього курсу допоможе розвантажити інші дисципліни від питань, які не мають до них безпосереднього відношення (формування культури поведінки, бережливого ставлення до природи, предметного світу та ін.), дадуть можливість учителю сконцентруватись на специфічних завданнях кожного предмета (формування обчислювальних навичок, оволодіння технікою читання, письма та ін.).
Провідна ідея курсу «Я і Україна. Навколишній світ» – сформувати в учнів уявлення про цілісність світу; природне і соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, її належність і до природи, і до суспільства.
Крім того, у процесі реалізації програми треба мати на увазі й інші важливі завдання, виконання яких має свідчити про успішність навчання:
– накопичувати і використовувати знання для того, щоб розрізняти те, що належить до природи і те, що зроблене людьми;
– розрізняти і встановлювати найпростіші взаємозв’язки в природі й суспільстві;
– вести спостереження, виконувати елементарні досліди, практичні роботи для перевірки своїх ідей;
– застосовувати;, навчально-пізнавальні вміння, сформовані під час вивчення курсу, в подібних, змінених, нових навчальних ситуаціях;
– використовувати знання, вміння і навички в своїй життєвій практиці.
Велика увага має приділятися формуванню загально-навчальних умінь і навичок, як-от: спостерігати, аналізувати, порівнювати, групувати, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки тощо.
Тому в змісті курсу знайшли відображення актуальні проблеми, які інтегрують елементи знань з різних галузей.
Суспільствознавчий напрям курсу охоплює знання про людину як складноорганізовану моральну і самооцінну істоту; знання про українське суспільство; довкілля, в якому живе дитина; способи пізнання й орієнтації у навколишньому житті; сприяє поетапному усвідомленню єдності компонентів: «Я – сім’я – школа – рідний край – Україна»; розкриває взаємодію людей у сім’ї, колективі, суспільстві; передбачає активне спілкування дітей з соціальним і природним оточенням; накопичення досвіду особистісного ставлення до системи цінностей українського суспільства, зокрема, етнічних, загальнонаціональних, загальнолюдських.
Природознавчий напрям охоплює систему знань (емпіричні факти, уявлення, поняття) про об’єкти неживої та живої природи, взаємозв’язки і залежності між ними; поглиблює і розширює уявлення, елементарні поняття та закономірні зв’язки і залежності між ними; ознайомлює учнів з різноманітністю природи, господарською діяльністю населення, охороною і збереженням природи рідного краю, України; з системою цінностей у ставленні до природи, до людей, до самого себе; спрямовує практичну діяльність учнів, пов’язану з охороною природи та свого здоров’я.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Впровадження міжпредметних зв’язків при підготовці трактористів-машиністів
Засоби зорової наочності при вивченні іноземної мови
Музичне виховання дошкільнят
Формування готовності до оволодіння самостійним писемним мовленням у молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення
Способи організації самостійної роботи в малокомплектній початковій школі