Сторінка
3
Отже, за сутністю моніторинг – це інформаційна система (збір, обробка, збереження та використання інформації про стан керованого об’єкта), яка постійно поповнюється і вказує на безперервність спостереження; за процесом: моніторинг – це циклічний процес оцінювання порівняння, зіставляння, існуючого стану об’єкта із запланованим та прийняття на цій основі управлінського рішення щодо поточного корегування; за технологією: моніторинг – це технологія замірювання існуючого стану об’єкта.
Організація системи моніторингу підпорядковується таким принципам, як об’єктивність замірів, порівнянність, адекватність та прогностичність отриманих даних. У зв’язку з цим важливим етапом при його проведенні є процес оцінювання реального стану об’єкта та порівняння його з бажаним.
У „Сучасному словнику іншомовних слів ” моніторинг визначається як 1) постійний контроль за будь-яким процесом з метою виявити, чи відповідає він бажаному результату або початковим прогнозам; 2) спостереження за довкіллям, оцінка й прогноз його стану у зв’язку з господарською діяльністю людини; 3) збір інформації для вивчення громадської думки стосовно якогось питання.
За повідомленням Л.В. Куликової, моніторинг – це процес безупинного науково-обґрунтованого діагностико-прогностичного спостереження за станом розвитку педагогічного процесу з метою оптимального вибору освітніх цілей, завдань і засобів їх вирішення.
Ми поділяємо думку Г. Єльнікової, яка розглядає моніторинг як „комплекс процедур спостереження, поточного оцінювання, перетворень керованого об’єкта і спрямування цих перетворень на досягнення заданих параметрів його розвитку”.
Сутність моніторингу полягає у синхронності процесів спостереження, замірювання, отримання на цій основі нових знань про стан об'єкта з подальшим моделюванням, прогнозуванням та прийняттям відповідного управлінського рішення. У навчально-виховному процесі він покликаний виконувати функції:
1. Інформаційну - оцінка дає можливість з'ясувати результативність педагогічного процесу, отримати відомості про стан об'єкта, забезпечити зворотний зв'язок. На цій основі відбувається участь в управлінні педагогічним процесом, аналізується ефективність виховання і навчання. При дослідженні навчального процесу фіксуються не лише показники знань, умінь, навичок, основна увага спрямовується насамперед на особливості протікання, розвитку власне освітнього процесу.
2. Пошуково-дослідницьку - передбачає участь у моніторингу різних суб'єктів освітнього процесу. Вона сприяє підвищенню професійної культури, аналізу педагогічної управлінської діяльності. Дослідницька настанова є основою педагогічної творчості.
3. Формуючу - впровадження моніторингу в практику роботи навчального закладу дозволить більш ефективно здійснювати процес формування особистості. Спираючись на результати моніторингової оцінки, можна підібрати методи й прийоми індивідуального впливу, завдяки чому проблемні аспекти у формуванні особистості студента постійно перебуватимуть у зоні уваги педагогів.
4. Корекційну - тісно пов'язана із попередньою функцією. Спрямованість моніторингу на особливості поточних процесів передбачає виявлення і фіксацію не прогнозованих, несподіваних результатів реалізації освітньої роботи. Корекційна функція допоможе усунути негативні моменти у професійному становленні педагога.
5. Системоутворюючу - вимоги науковості будь-якого моніторингу передбачають перш за все організацію і його проведення на основі системного підходу. Освітній моніторинг виступає як складна система, завданням якої є стеження за станом розвитку педагогічного процесу з метою найбільш оптимального вибору цілей і задач, а також засобів і методів їх вирішення.
6. Прогностичну - моніторинг не лише фіксує поточний стан освітнього процесу на заданому часовому проміжку, але й сприяє прогнозуванню подальших тенденцій його розвитку і внесенню відповідних коректив, що створює передумови удосконалення.
Здійснення діагностики стану науково-методичної роботи викладачів відповідно до встановлених критеріїв проводиться за допомогою експертних комісій, до складу яких залучаються заступники директора, методист, голови циклових комісій, провідні фахівці і викладачі.
Структура моніторингу
Формування компетентності педагога процес поетапний, тому у структурі моніторингу професійної педагогічної компетентності можна виділити окремі етапи:
Рисунок 1 – Етапи моніторингу [10, с.8]
Прогнозовані очікувані результати:
1.Підвишення загального рівня професійної майстерності викладача.
1.1. Підвищення рівня професійної підготовки.
1.2. Покрашення усіх видів педагогічної компетентності.
1.3.Моделювання перспективного досвіду роботи вчителів, які мають потенційні здібності
2. Розвиток творчої ініціативи педколективу;
2.1.Збільшення кількості вчителів, які цілеспрямовано займаються самоосвітою;
2.2.Підвищення активності роботи викладачів на всіх рівнях підпорядкування (внутрітехнікумівському, міському, регіональному, всеукраїнському та міжнародному).
3. Підвищення рівня організації навчально-виховного процесу.
3.1. Вдосконалення методики викладання.
3.2. Підвищення якості знань студентів.
3.3. Підвищення вихованості студентів.
Шляхи впровадження:
Методику МППКВ можна використовувати:
як засіб вивчення професійної компетентності викладача, який тільки прийшов до нового колективу;
на період вивчення стану викладання;
на період атестації.
Діагностичний етап (констатуючий)
На діагностичному етапі проводиться комплексна експертна педагогічна діагностика. Педагогічна діагностика – це процес і результат творчої професійної діяльності, інтегрований показник особистісно-діяльнісної сутності викладача, зумовлений рівнем реалізації його гуманістичної спрямованості.(Є. Барбіна) Педагогічна діагностика як система методів та засобів вивчення професійного рівня викладача будує основу для виявлення утруднень кожного педагога у його праці, сприяє осмисленню та пошуку оптимальних шляхів їх подолання. Вона дозволяє виявити і сильні сторони викладача, накреслити шляхи та конкретні засоби їх закріплення та розвитку в індивідуальному стилі педагогічної діяльності.
Педагогічна діагностика забезпечує науковий підхід до організації роботи з педагогічними кадрами. У авторів багатьох методик підхід до виявлення рівня професійної майстерності різноманітний, наприклад: ”Модель педагогічної діяльності ” В. Сластеніна. Він виділяє такі діагностичні напрямки:
Особистісні якості.
Професійні якості.
Психолого-педагогічна підготовка.
Методична підготовка за спеціальністю.
5. Спеціальна підготовка
Завдяки педагогічної діагностики формується уява про педагогічну компетентність вчителя, яка складається протягом тривалого періоду діяльності педагога завдяки ряду зв’язаних між собою факторів.
Освіта України поступово перебудовується і приводиться у відповідність до світових стандартів. Інтеграція вищої школи у Європейський освітянський простір, потреба у конкурентоспроможних спеціалістах призводить до істотних змін у технологіях підготовки фахівців. Тому найбільше актуальною проблемою сьогодення є вдосконалення практики управління системою науково-методичної роботи у вищих навчальних закладах, та підготовка висококваліфікованих педагогічних кадрів здатних здійснювати якісну підготовку фахівців.