Сторінка
21
г) вимова правильна.
4. Демонстрація володіння навчальним матеріалом:
а) демонстрація матеріалу (інформація) точна, своєчасна;
б) коментарі й реакції на запитання студентів точні, адекватні;
в) зміст матеріалу поданий у логічній послідовності;
г) надається можливість для різних рівнів засвоєння матеріалу.
ІІІ. Організація часу уроку, простору аудиторії, навчальних посібників, ТСН з метою навчання
5. Приділення часу несуттєвим завданням:
а) стимулюється уважність учнів перед поясненням матеріалу;
б) вихідні вказівки за планом уроку зрозумілі, повні;
в) навчальні посібники і засоби навчання легкодоступні студентам;
г) ефективність роботи групи стимулюється передачею студентам функцій викладача.
6. Ефективне використання часу уроку:
а) навчання починається з початку уроку;
б) немає непотрібних затримок на уроці;
в) немає небажаних відступів на уроці;
г) навчання продовжується до кінця уроку.
7. Створення сприятливих зовнішніх умов для навчання:
а) аудиторія приведена до ладу;
б) навчальна активність сумісна з навколишніми умовами;
в) стенди (полиці) сприятливі для навчання;
г) навчальні посібники розташовані упорядковано.
ІV. Спілкування, взаємодія викладача зі студентами
8. Пояснення, пов’язані зі змістом уроку:
а)пояснення змісту зрозумілі і даються з використанням потрібних термінів;
б) спілкування адекватне;
в) використані прийоми ілюструють зміст;
г) основні найскладніші моменти матеріалу виділені.
9. Роз’яснення при нерозумінні матеріалу студентами:
а) визначення матеріалу, який студентам незрозумілий і повторне його пояснення;
б) прагнення до усунення нерозуміння матеріалу;
в) використання різних слів, прийомів;
г) роз’яснення додаються індивідуально або для невеликих груп чи студентів.
10. Використання реакцій, запитань студентів при викладення змісту матеріалу викладачем:
а) пояснення (запитання) ставляться до студентів;
б) з’ясовуються студенти, які бажають дати пояснення;
в) реакції й ідеї студентів приймаються з вдячністю;
г) ідея студентів використовуються на уроці.
V. Демонстрація викладачем відповідних методів навчання
11. Подання інформації студентам про їхній прогрес:
а) результати студентів повідомляються одразу ж;
б) особливий зворотній зв’язок надається студентам при адекватному виконанні навчальної роботи;
в) особливий зворотній зв’язок надається студентам при неадекватному виконанні навчальної роботи;
г) студентам надаються пропозиції щодо поліпшення виконання навчальної роботи, якщо це потрібно.
12. Прийнятне використання методів навчання:
а) кожен метод навчання відповідає меті навчання;
б) один з методів використовується прийнятно;
в) два чи більше методів використовуються прийнятно;
г) кожен метод використовується прийнятно.
13. Адаптація навчання до студентів:
а) навчання відповідає особливостям студентів;
б) усі студенти мають можливість брати участь у двох чи більше видах навчальної діяльності;
в) відповідний час приділяється для досягнення навчальних цілей;
г) студенти та викладач взаємодіють як дві групи.
14. Використання засобів навчання і навчальних матеріалів
а) засоби навчання відповідають особливостям студентів і цілям навчання;
б) засоби навчання використовуються без будь-яких труднощів;
в) навчальні матеріали відповідають особливостям студентів і цілям навчання;
г) навчальні матеріали використовуються без відволікання уваги студентів і відповідають меті уроку.
15. Здійснення активності в логічній послідовності:
а) урок починається зі стимулюючого вступу;
б) встановлюється необхідний зв’язок із пройденим матеріалом;
в) навчальна активність проходить в логічному порядку;
г) урок закінчується логічно.
VI. Підтримка творчої (креативної) атмосфери на уроці
16. Передача особистого ентузіазму %
а) ентузіазм передається за допомогою зорового контакту, міміки;
б) ентузіазм передається за допомогою голосових інтонацій і модуляцій;
в) ентузіазм передається енергійною позою;
г) ентузіазм передається жестами.
17. Стимуляція інтересів студентів:
а) визначається важливість теми уроку стосовно змісту навчального предмета;
б) використовуються цікаві, необхідні аспекти теми;
в) інтерес стимулюється за допомогою запитань, гумору;
г) урок персоналізується за допомогою використання досвіду студентів.
18. Демонстрація теплоти і дружелюбності:
а) приємний тон голосу, зоровий контакт;
б) імена студентів використовуються в теплій, дружній манері;
в) теплота, дружелюбність демонструється за допомогою посмішок, гумору;
г) теплота, дружність демонструються шляхом перебування поруч зі студентами.
19. Допомога студентам у виробленні позитивної самооцінки:
а) мова викладача вільна від сарказму і глузувань;
б) викладач поводиться зі студентами поштиво, чемно, шанобливо;
в) персоналізоване заохочення за гарну роботу;
г) персоналізоване підбадьорення, підтримка при зіткненні з труднощами в роботі.
VІІ. Підтримка викладачем на уроці прийнятної поведінки студентів
20. Підтримка включення студентів до уроку:
а) варіювання стимуляції шляхом зміни голосу, руху викладача;
б) пошук активного включення в роботу пасивних студентів;
в) заохочення участі студентів до роботи;
г) 85% чи більше студентів проводять для розв’язання різного роду завдань.
21. Керівництво студентами, не включеними до навчальної роботи:
а) використання невербальних засобів впливу з метою залучення цих студентів у навчальну роботу;
б) використання вербальних засобів впливу з метою залучення цих студентів у навчальну роботу;
в) використання засобів підтримки уваги цих студентів на навчальній роботі чи відсутність навчальної поведінки.
22. Дотримання студентами визначальних очікувань щодо їх поведінки:
а) очікування поведінки зрозумілі студентами;
б) підтримка постійних очікувань щодо поведінки студентів;
в) студентам надається вербальний (невербальний) зв’язок щодо неприйнятної поведінки.
23. Вплив на порушення дисципліни:
а) керування дисципліною усієї групи під час уроку;
б) студенти рідко порушують план уроку;
в) студенти, що порушують урок, стикаються зі швидкою реакцією викладача;
г) студенти, що порушують урок, залишаються без уваги.
Процедура оцінювання роботи викладача за допомогою МОРУ
1. Кількість індикаторів кожної компетентності приймаються за 100%
2. Кількість індикаторів у кожній окремій компетентності, отриманих при діагностуванні роботи певного викладача зі знаком «+», приймається за «Х».
3. Будується пропорція 
де К – відсоткове вираження даної компетентності, n – мінімальна кількість індикаторів для даної компетентності.
Наприклад, викладач отримав 10 індикаторів зі знаком «+». Загальна кількість індикаторів для даної педагогічної компетентності - 16, відповідно, обчислення відсоткового вираження цієї компетентності буде вирахуване за формулою: 16=100%; Х=10, звідси 
%