Сторінка
14
Зображено П. Ф. Харінчука в національному одязі перед входом до своєї оселі.
«На виставці в Коломийському музеї…» [рис.70]
На виставці в коломийському музеї Гуцульщини та Покуття справа наліво : майстер-мосяжник Харінчук П. Ф. , історик Грабовецький, майстер Потяк Іван з села Голови.
Виконання графічних творів: екслібрисів, філателістичних знаків, графічних карпатських пейзажів, акварелі також вимагає добрі знання та відчуття композиції. Переглянувши графічні твори Миколи Івановича в який раз пересвідчуємося у надзвичайному таланті митця, оскільки кожен із графічних малюнків є особливим, неповторним, чи то виконаної в техніці ліногравюри, чи пером, чи пензлем, які неможливо повторити.
Знання всіх цих вимог у кінцевому результаті проявляється в естетичному сприйнятті твору. Це стосується і різьби , і графіки, і живопису та невеличких дерев’яних скульптурок.
РОЗДІЛ 4
ВИСТАВКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ МИТЦЯ
1956 рік є початком творчої праці та участі у вже перших виставках Миколи Івановича Грепиняка.
§ Це засвідчується тим, що майстер згадує у своїй «Автобіографії »: «Обласна газета «Прикарпатська правда» за поданням Ірини Матясяк вперше «заговорила», що «молодий різьбяр з с. Брустури Микола Грепиняк виготовляє тарілку з інкрустованим вінчиком, в центрі якої буде портрет І. Франка». Мій «Великий Каменяр» експонувався в Коломийському музеї на ювілейній виставці з нагоди 100- річчя від дня народження І. Франка.» [3.2]
§ До 40-річчя Великого Жовтня майстер виготовив дві тематичні шкатулки – «Визволителі» та «На полонині», що користувались успіхом на обласній, республіканській та всесоюзній виставках.
§ На виставці приуроченій Першому творчому зльоту молоді Станіславщини 2 грудня 1959 року великий успіх мали твори: шкатулка «Сопілка грає» та добірка графічних малюнків тушшю, на яких були зображені краєвиди Гуцульщини та побут гуцулів.
§ Сумлінно готувався різьбяр до Декади української літератури і мистецтва в Москві (1960). Він виконав ряд високохудожніх творів, серед яких найбільш оригінальною була тематично-декоративна шкатулка «На високій полонині».
§ На ознаменування 100-річчя від дня смерті Кобзаря Микола Грепиняк виконав рахву і тарілку з силуетним зображенням профілю поета, а також орнаментально-тематичну тарілку «Шевченко над Дніпром». Ці твори експонувались на шевченківських творчих вернісажах в Косові, Коломиї та Києві. [3.3]
§ В наступні роки в різьбярському мистецтві були виготовлені твори на шевченківську тематику.
§ 1964 року присвяченій 150-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка на ювілейній виставці були представлені плакетка-панно «Перебендя» та три брошки із профільним силуетом поета.
§ Листопад 1965 року ознаменувався відкриттям першої персональної виставки в Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини. Тут було представлено близько 150 творів. Виставка мала великий успіх – його мистецтво подобалось людям. Коломийська районна 15 грудня 1965 року писала: «Художник поєднує в собі талант живописця та різьбяра. На виставці експонується стенд, де зібрано велику кількість його рисунків. Він закоханий в природу свого рідного села Брустури і з-під його руки виходять радісні картинки-мініатюри, де зображені гірські пейзажі в різних порах року …» [27.2]
§ В одному із путівників для туристів 1967 року написано що : «Знайомство з селом розпочніть з відвідування музейної кімнати при клубі. Серед багатьох зібраних тут творів вашу увагу зацікавлять вироби Миколи Грепиняка. Декоративно-монументальна шкатулка «Партизанський рейд», та дерев’яні вироби: «Плотогони», «Доярки», «Визволення», «Гуцульський танок» принесли Миколі Грепиняку славу. [40.90]
§ 1972 рік відзначений першою виставкою екслібрисів у Вільнюсі. Слава про нього поширилась за межі Союзу.
§ Також 1972 року у путівнику «Косів-Верховина» сказано що : «У Брустурові живе і працює відомий гуцульський різьбяр, член спілки художників УРСР М. Грепиняк. Його роботи можна побачити у сільській кімнаті-музеї. [31.20]
§ Із колекції екслібрисів розгорнув першу виставку екслібрису в Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини.
§ З нагоди 40-річчя Миколи Грепиняка Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей організував виставку творів разом з вишивками дружини Марусі. З його творчого доробку була представлена різьба та акварелі. Успіх був величезний. Відвідувачі були у захопленні творами подружжя Грепиняків. Канадська україномовна газета «Життя і слово» від 30 квітня 1973 року під заголовком «Сімейний вернісаж» писала : «…Уже третю книгу відгуків заповнюють хвилюючі рядки доброзичливих записів, зроблених у Івано-Франківському історико-краєзнавчому музеї, де нещодавно розгорнуто першу сімейну виставку творів талановитого подружжя з Брустурів на Косівщині – члена спілки художників УРСР різьбяра, графіка і живописця Миколи Грепиняка та його дружини Марії, що захоплюється вишиванням мережок. У залах представлено понад 100 робіт – різьба по дереву і дерев’яні скульптури, живопис і графіка, народна вишивка». Це написав Георгій Поліщук [33] Проте українська газета «Прикарпатська правда» обійшлася коротенькою інформацією Р. Зорича «Різцем і пензлем», проти обіцяної «великої» статті. [24]
§ З обласного краєзнавчого музею виставку відразу взяли до Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини., де були представлені лише твори майстра і два рушники дружини.
§ Пам’ятною зосталася весна 1983 року. Дирекція Косівського музею народного мистецтва та побуту під керівництвом Лариси Березки організувала в приміщенні Брустурівського сільського будинку культури ювілейний вечір трьох митців-ювілярів – Василя Ігнатюка, Івана Миклащука та Миколи Грепиняка, яким виповнилося по 50 років. Про вагомий внесок брустурівських митців у розвиток народного мистецтва говорив директор Косівського ХВК В. Боринський. Від імені старшого покоління митців своїх колег привітав відомий митець, член СХУ, В. Гуз. [3.5]
§ Відзначення ювілею продовжувалося персональними виставками в Коломийському музеї Гуцульщини та Івано-Франківському художньому музеї. Каталоги обидвох виставок були опубліковані в облполіграфвидаві 1984 року під авторством К. Каркадим та Р. Дреботюка. В яких була надрукована тарілка з портретом І. Франка з написом «Я син народу, що вгору йде».
§ У 1980 роках в м. Сторожинці з колекції книжкових знаків була розгорнута виставка малої графіки…»
§ На честь річниці незалежності України виконав різьблену тематичну тарілку з тризубом. Прийняв участь у двох державних виставках у Києві та місцевих виставках у Косові, організованих регіональним відділенням національної спілки художників України.
Завантажити реферат