Сторінка
8

Микола Іванович Грепиняк – митець та дослідник народного мистецтва Гуцульщини

Для тематики своїх творів використовує сюжети стародавніх переказів, коломийок, народних пісень, сучасний літературний і фольклорний доробок. [38.16]

В даний час Микола Грепиняк створює нові орнаментовані декоративні тарілки, настільні плакетки, шкатулки. Для церкви Вознесіння Христового села Вижний Березів виготовив інкрустовані трійці, патериці [рис.14], хрести, тетрапод з побічними рамами на образи.

Художня різьба по дереву не є тільки основною працею Миколи Івановича. Кожного року майстер виконує десятки різьблених творів: декоративні тарілки, шкатулки, рахви, свічники, плакетки, палиці та багато інших. І кожний твір відрізняється один від одного за композиційним і художнім рішенням, а також технікою виконання, чи то суха різьба, чи інкрустація бісером, кольоровим деревом, перламутром, мосяжним дротиком, виконує невисокі рельєфи, створює сюжетно-тематичні зображення інтарсією різнокольоровим деревом.

2.2. Графічні композиції: екслібриси, пейзажі

Чорне та біле. Тільки два кольори. Як, якими засобами відтворити цією скупою палітрою всю дивовижну райдугу навколишнього світу, багатобарвність реального життя. Так, це складно. Але якщо в руках справжнього митця гострий різець та штихель, якщо перед ним гладенька дошка твердого дерева чи лінолеум, відбувається чудо. Одне з чудес мистецтва. З-під важкого преса в широкий світ виходять аркуші паперу з чітко відтисненої гравюри. Кожен такий аркуш – це оригінальний твір образотворчого мистецтва, не копія, не репродукція, а власне оригінал, справжній, автентичний, і в цьому ще одне чудо мистецтва. [26.5]

На території Західної України мистецтво графіки досягло свого розквіту на початку XX ст. Для цього ряду майстрів книжкової, станкової графіки були притаманні теми українського села, поетичні легенди Карпат, рідна природа, зображення постатей видатних діячів мистецтва.[28.98]

Оцінюючи графіку Миколи Грепиняка, який працював в техніці ліногравюри, малюнку, ми побачимо вираження тих самих тем – життя і побут горян, зацікавленість відомими на Україні особистостями.

1970 рік – початок творчості у малій графіці, виготовлення гравюри на дереві – екслібрису. Першим книжковим знаком був екслібрис «Шевченкіана М. Грепиняка» з образом Шевченка. Творам популярності не бракувало. Починаючи від першої участі у виставці екслібрисів у Вільнюсі (1972 рік), слава про нього, як про майстра екслібрисів полинула за межами Союзу. [3.4]

Переїхавши жити до Косова Микола Іванович вперше побачив як працюють гравером, коли відвідували разом із київським художником-графіком Володимиром Масиком Косівських майстрів 1965 року. І уже під впливом відомого екслібриста Івана Пантелюка почав займатися екслібрисом з 1970 року.

У виставочному залі Івано-Франківського Будинку художника – тиша. Відвідувачі мовчки переглядають експонати пересувної виставки української радянської графіки… Визначні імена , назви творів, різноманітна манера письма, віртуозна техніка… Що не ім’я – то значна індивідуальність. То людина, яка, так би мовити. Робить у графіці погоду. Серед маститих графіків – і ім’я М. І. Грепиняка. Можливо. Це помилка? Можливо, це не той Грепиняк ? Адже той, якого ми знаємо, відомий, перш за все, як різьбяр. Треба пильніше придивитись до експонованих робіт.

Краєвиди гір, гуцульські оселі, характерні штрихи верховинського лісового краю, старої і нової Гуцульщини… Чимось знайомим дихають невеличкі чорно-білі аркуші. Щось подібне до різьблених «малюнків» знайомого нам Грепиняка прозирає з графічних зображень. Його графіка проста, виразна, вона зберігає грепиняківський характер. [42. 126]

Екслібриси Миколи Івановича, починаючи з 1972 року експонувались на виставках у Москві, Вільнюсі, Мінську, Києві, Одесі, Львові та Івано-Франківську. [25.5]

Переписувався та обмінювався книжковими знаками з багатьма авторами екслібрисів. А найбільше кореспонденції приходило в Брустури від колекціонерів екслібрису Литви, Білорусії, Росії та й наших, українських колекціонерів. Завдяки цьому у мене назбиралась велика колекція книжкових знаків, з яких розгорнув першу виставку екслібрису в Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини.

Відомий поет Косівщини Богдан Радиш зосередив свою увагу на екслібрисах, що експонували в Косівському технікумі НХП та редакції районної газети. Цитує : «На них експонувалось близько ста п’ятдесяти екслібрисів, виготовлених у різні періоди творчості майстра. Він не кінчав учбового закладу, ні вищого, ні навіть середнього, а самотужки зміг оволодіти рисунком, композицією. Композиції з людських фігур, анімалістика, символіка, геральдика – все це владно звучить на кожній графічній мініатюрі ». [34.3]

Микола Грепиняк – видатний майстер екслібрису. Його книжкові знаки, в яких гармонійно поєднується портретна графіка і орнамент гуцульської різьби, дуже часто присвячується Шевченкові. [30.2]

Крім того до виду творчості майстра, як графіка входять не лише екслібриси, графічні пейзажі, геральдика, а й акварелі. Малюнок аквареллю можливо є першим кроком Миколи Івановича, як художника. Про що ми дізнаємося із книжки «Срібна пряжка» Яновського М. В. , в якій згадується про те, що після закінчення війни Грепиняк Микола продовжує навчання в школі. На одному із перших уроків малювання вчитель дає учням класу, в якому були майже всі переростки (навчання в школі яких перервала війна), завдання намалювати будь-що. На цьому уроці Микола Іванович намалював лісову галявину з смереками, а на ній олень із гіллястими рогами. На наступний день вчитель подарував учневі коробку фарб, які здавалися Миколі Грепиняку дорожчим від усього. З того часу він потягнувся до малювання ще сильніше, як випадала вільна хвилина, виходить на околиці села і малював чудові Карпати.

Під час знайомства із Євгеном Сагайдачним Микола Іванович приносив на його осуд свої роботи і педагог-митець надавав консультації щодо рисунку та живопису та знайомив з історією мистецтв

Велика кількість акварелі була представлена в 1965 році на своїй першій персональній виставці в Коломийському музеї - картини-мініатюри з гірськими пейзажами в різних порах року.

Потрібно зазначити, ще один факт із творчості митця. Від своєї матері Микола Грепиняк навчився розписувати писанки. У виконанні яких потрібно вміти писати рівні і правильні лінії, кривульки з яких складати орнамент, тобто утворювати композицію, але не тільки лінійно, а й розфарбувати у різні кольори фарб, можливо, ось ця мамина наука допомогла засвоїти Миколі Івановичу ази графіки і живопису.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19 


Інші реферати на тему «Народознавство»: