Сторінка
5

Формування музично-інтелектуальних умінь учнів молодших класів

3. Подальший процес формування вміння (його закріплення й поглиблення) здійснюється у всіх видах музичної діяльності учнів. При цьому усе більше широкий характер здобуває самостійне орієнтування школярів у музиці з позиції досліджуваної тими (як на уроці, так і поза ним).

В цілому формування провідних музичних умінь відбиває рівень розвитку сприйняття музики школярами й здатність застосування знань як у практиці музичного навчання, так і поза школою.

Поряд із провідними музичними вміннями в змісті навчання виділяються приватні музичні вміння, які так само, як і ведучі, формуються в конкретних формах діяльності (слуханні музики, співі й т.д.)

Серед приватних умінь варто виділити групу вмінь, зв'язану зі знаннями про окремі елементи музичної мови (звуковисотності, ритмі, тембрі й т.д.). Ці вміння формуються в школярів у різних видах музичної діяльності. Даний процес здійснюється в наступної

послідовності:

1) нагромадження музизично-слухового досвіду, необхідного для оволодіння тим або іншому вмінню, у процесі сприйняття добутків (їхнє виконання й слухання);

2) усвідомлення учнями подань про ті або інші елементи музичної мови у формі відповідних музичних термінів. Цей етап в особливій мері пов'язаний із засвоєнням певного ключового знання;

3) закріплення й поглиблення вмінь, їх усе більше самостійне застосування учнями на основі сприйняття нового музичного матеріалу й у різноманітних видах діяльності.

Формування вмінь цієї групи забезпечує більше чуйне слухання музики, підвищує слуховий контроль, сприяє більшій свідомості виконання добутків. Уміння цієї групи виділяються особливою значимістю стосовно провідних умінь. Це пояснюється тим, що серед ключових знань і відповідних умінь широко представлені такі, які відбивають закономірності музичної мови.

Інша група приватних умінь пов'язана із застосуванням музичних знань, що включають у себе відомості про композиторів, знання про інструменти й т.ін.

Знайомство із творчістю різних композиторів повинне привести школярів до розуміння (поки ще інтуїтивному) деяких особливостей музичної мови цих композиторів. Як ми вже відзначали, у програмі початкової школи виділене коло авторів, на яких звертається особлива увага й добутки яких повинні скласти до закінчення III класу так званий золотий фонд. Це - М. Глінка, П. Чайковський, Л. Бетховен, Ф. Шопен, 3. Гріг, С. Прокоф'єв, И. Дунаєвський, А. Хачатурян, Д. Кабалевский. В III класі починається знайомство з музикою В. Моцарта, С. Рахманінова, Д. Шостаковича.

У процесі знайомства з виконавцями, музичними інструментами залучається як можна ширше слухацький досвід уміння визначати склад виконавців, міркувати про необхідність вибору тих або інших інструментів (або голосів) для передачі образного змісту добутків. До кінця початкової школи учні, як правило, здатні досить вільно розрізняти на слух різні типи хорів (дитячий, жіночий, чоловічий, змішаний), голосу солістів (сопрано, альт, тенор, бас), звучання різних типів оркестрів (народних інструментів, духового, симфонічного) і окремих груп інструментів, що входять у його склад (струнних, духових, ударних). У процесі вивчення музики різних народів слуховий досвід школярів збагачуються завдяки знайомству з такими народними інструментами, як балалайка, бандура, цимбали, скудучай та ін.

Особливе місце серед приватних умінь займає група вмінь, пов'язаних зі знанням нотної грамоти. Знання нотної грамоти, якщо воно реалізується в практиці співу по нотах, стає вмінням.

Принципова новизна в підході до формування цієї групи вмінь полягає в тім, що вони включаються в процес засвоєння тематичного змісту програми. Вивчення тим «Про що говорить музика», «Що таке музична мова» збігається з підготовчим етапом навчання співу по нотах, у ході якого школярі вчаться розрізняти напрямок руху мелодії, відчувати співвідношення звуків по тривалості, силі й т.д.

Властиво нотний період починається, як правило, в II класі при вивченні тими «Інтонація», коли встає завдання розвитку сприйняття музичної інтонації, її виразної й образотворчої сторін.

При формуванні вміння співати по нотах можуть бути використані різні шляхи, зокрема вибір як відносної, так і абсолютної сольмізації.

При орієнтації на відносну сольмізацію послідовність формування цих умінь може бути наступної:

I клас - підготовчий етап навчання співу по нотах;

II клас - спів по нотах фраз із попівок і пісень, що включають у себе мажорний трихорд (І-II-III) з поступовим рухом мелодій і зі стрибком III -І, мотиви на III - V - VI щаблях;

III клас - спів по нотах фраз із попівок і пісень, що включають у себе мажорний пентахорд (І - II - III - IV -V) і VI ступінь (зі стрибками на стійкі щаблі).

В обсязі початкової школи ритмічні сполучення містять у собі восьмої, четвертні й половинні тривалості із четвертною й восьмою паузами; двох і тридольні розміри.

При орієнтації на абсолютну сольмізацію обсяг цієї групи вмінь може містити в собі: усвідомлений спів фраз із попівок і пісень (а також мелодій з інструментальних добутків) з поступовим мелодійним рухом і зі стрибками на стійкі щаблі тональностей. Ритмічні сполучення - у тім же обсязі, що передбачений при співі по нотах по відносній сольмізації: розмір двох і тридольний.

Поряд із цими видами співу по нотах може застосовуватися й так називаний спів «тоновими іменами», тобто спів по нотах уже відомих фраз і мелодій. Цей спосіб дозволяє включати в процес співу по нотах більше складні (у порівнянні із завданнями, що передбачають читання з аркуша) звуковисотні, ладові й ритмічні сполучення. Може застосовуватися «комбінований» варіант, де нескладні фрази хлопці виконують по нотах з аркуша, а більше важкі - слідом за вчителем. Досвід показав, що даний підхід сприяє вирівнюванню унісону в хоровому співі, освоєнню навичок двоголосного виконання добутків, формуванню правильного вокального звучання й у цілому - розвитку вокально-хорової культури школярів.

Завершуючи розгляд ведучих і часток умінь, варто вказати, по-перше, на їхню співвіднесеність із ключовими й приватними знаннями про музику; по-друге, на співвіднесеність із різними формами музичної навчальної діяльності, де вони виступають у якості їхньої пізнавальної основи.

Так само як і вміння, музичні навички перебувають у безпосередньому зв'язку з навчальною музичною діяльністю школярів і виступають у певних прийомах виконання музики.

Розглянемо, які функції різних видів виконавської навчальної діяльності у зв'язку з тематичною побудовою програми.

Функції хорового співу розширені в порівнянні з попередніми програмами. Це не тільки правильний спів, не тільки емоційне й виразне виконання добутку, але й одночасно активне засвоєння закономірностей музичного мистецтва в опорі на сприйняття музики.

Хоровий спів - це прекрасне мистецтво. І весь процес навчання співу повинен сприяти більше активному, зацікавленому, творчому відношенню учнів до музики. У вступній статті до програми Д.Б. Кабалевский підкреслює важливість, хорового співу на уроці музики, що розвиває національні хорові традиції. «Кожний клас - хор!» - такий ідеал, до якого прагне нова програма.