Сторінка
20
"Кргг і Жайворонок"
У пшениці помостив гніздо Жайворонок. Знайшов ямку, наносив м'якеньких стеблинок, знайшов кілька пір'їнок - оце й хатка. Знявся в синє небо й заспівав радісно:
- У мене хатка! У мене хатка!
А поруч із Жайворонковою хатою вирив собі нору Кріт. Рідко показувався він із нори - тільки ввечері та вранці вилазив. Одного разу говорить Кріт співчутливо Жайворонкові:
- Жалко мені тебе, друже. Немає в тебе справжньої хатки. Давай я вирию тобі нору. Тепла, затишна буде в тебе хата.
Засміявся Жайворонок, злетів у небо, заспівав: -У мене дітки маленькі в хатці! У мене дітки маленькі в хатці!
Слухав Кріт Жайворонкову пісню, і так стало йому боляче й жалко, що тільки й мовив: - Бідний Жайворонок .
•Чому Жайворонок полюбляє політ у небо, а Кріт ховається до нірки в землі?
•Що подарувала Кроту природа, а що - Жайворонку?
Так, красиву хутряну шубку - Кроту, а пісню - Жайворонку.
Дивіться, як цікаво: хоч Жайворонок дуже полюбляє небо й Сонечко, та своє гніздечко в'є на землі, виводячи й виховуючи на ній пташенят.
Чому ми кажемо, що кожному - своє?
Невже Жайворонок і справді бідний?
Наприкінці нашого заняття, після творчої праці подумайте і скажіть, який музичний твір ви б хотіли послухати ще раз.
Сприймання: музика за вибором учнів. Учитель. Плекаймо разом у своєму серці добро, любов до краси, до природи, до рідної землі.
2 клас 1 чверть 7-й урок
Тема чверті: „Три типи музики - пісня, танець, марш.”
Тема уроку: „Характерні ознаки різних видів танцю на прикладі вальсу П.І. Чайковського та польки С. Рахманінова.”
Тип уроку: Поглиблення в тему.
Мета уроку: Збагатити уявлення учнів про відмінності різних видів танцю.
Завдання уроку: 1. Прослухавши вальс П.І. Чайковського з балету „Спляча красуня” та польку С. Рахманінова, виявити їх характерні ознаки та зробити висновки про відмінності між вальсом та полькою.
2. Вивчити 2-й і 3-й куплети пісні А. Філіпенко „Веселий музикант”. Створити виконавський план: наспівний 1-й куплет, 2-й з танцювальною легкістю, 3-й навчитися співати напівно при маршовому чіткому русі. Розвивати музичну пам'ять, музичне мислення, уяву.
Обладнання: Музичний інструмент, магнітофон, аудіо касета, картинки із зображенням танцюристів (вальс, полька), портрети композиторів П.І. Чайковського та С. Рахманінова.
Музичний матеріал: П.І. Чайковський Вальс з балету „Спляча красуня”. С. Рахманінов Полька. Українська народна пісня „Вгору, сонінко”. А. Філіпенко „Веселий музикант”.
Хід уроку:
1. Учні заходять в клас під музику вальсу П.І. Чайковського з балету „Спляча красуня”.
Вітання з учнями:
Вчитель: Знов музика прийшла до нас,
Учні: І знов радіє другий клас.
2. Актуалізація знань.
Вчитель: Діти, скажіть мені будь ласка, які твори ми слухали на попередньому уроці?
Діти: Українські народні танці „Казачок” та „Шумка”
Вчитель: Молодці, згадали. Тоді ви, мабуть, пам’ятаєте, що танець є невід’ємною частиною нашого життя. А які види танцю ми вчили, чи про які ви десь чули?
Діти: Гопак, козачок, вальс.
Вчитель: Добре. А тепер я відкрию вам таємницю. Музика, під яку ви заходили, теж чудовий танець. Як ви гадаєте, який: гопак?
Діти: Вальс.
Вчитель: А чому ви так вирішили?
Діти: Бо музика м’яка, плавна.
Вчитель: А вам цікаво, хто написав цей чудовий вальс? Цей вальс написав вже відомий вам російський композитор, який написав дуже багато творів для дітей: „Хвороба ляльки” з „Дитячого альбому”, „Танець феї драже” з балету „Лускунчик”. Як же звуть цього відомого композитора?
Вчитель вішає на дошку портрет П.І. Чайковського.
Діти: Петро Ілліч Чайковський.
Вчитель: Так. У своїй творчості П.І. Чайковський любив звертатись до стихії танцю. Доказом цього є три його балети, які полонили світ - „Лускунчик”, „Лебедине озеро” та „Спляча красуня”. Саме з балету „Спляча красуня” наш вальс. Прослухайте тепер його з початку і до кінця дуже уважно. Бо потім ви відповісте на питання: „Що ж відрізняє вальс від інших видів танцю?”
Звучить фонограма вальсу.
Вчитель: Так чим же відрізняється вальс? Який його характер, які почуття він викликає у вас, який настрій створює?
Діти: Вальс має плавний рух, м’яке звучання. Він романтичний, надихає, хочеться танцювати, мріяти.
Вчитель: На попередніх уроках ми з’ясували, що кожен танець має своє місце у житті народу. Коли виконували гопак, козачок наші предки?
Діти: На святах, гуляннях.
Вчитель: А як ви вважаєте, де повинен звучати вальс?
Діти: На балу, весіллі, випускних вечорах.
Вчитель: Так, вальс живе навіть в наші часи. Мабуть ви чули про вечори віденського вальсу у Відні, весільний, шкільний вальс. Вальс це європейський, 3-х дольний танець, який танцюють парами. А тепер давайте трохи потанцюємо. Сильну долю будемо підкреслювати спокійним і плавним погойдуванням корпусу. Встаньте всі. А руки ваші хай відтворюють у русі мелодію.
Фонограма вальсу звучить ще раз, діти пластично відтворюють пульс та рух танцю.
Вчитель: Усі ви молодці, я ніби опинилась на справжньому балу. А тепер прослухайте ще один вид танцю - польку, ще одного відомого російського композитора С. Рахманінова.
Вчитель ставить портрет С. Рахманінова та включає фонограму.
Вчитель: Сподобалось? Чи відрізняється полька від вальсу? Чим?
Діти: Так. Полька жвава, весела, звучить уривчасто, легко.
Вчитель: Який настрій викликає у вас цей танець?
Діти: Веселий, життєрадісний. Хочеться танцювати, плескати у долоні.
Вчитель: Чудово. Зараз ми і потанцюємо і поплескаємо у долоні. Але спочатку давайте поплескаємо долонями пульс і ритм польки.
Вчитель малює на дошці ритмічну формулу:
Спочатку діти під музику відтворюють пульс, а потім і ритм. Потім вчитель та учні хлопають разом (вчитель ритм, учні - пульс; потім навпаки).
Вчитель: Бачу вам сподобалось танцювати польку. Так, це веселий запальний народний танець з дводольним ритмом, який танцювали на свята. Танцюють польку багато людей.
3. Розспівування.
Вчитель: Ми цілий тиждень не співали, від музики відпочивали. Щоб добре проспівати пісеньку, ми повинні поспівати наші розспіви. Сядьте рівно, руки покладіть на коліна. Будьте уважні.
Вчитель показує першу розспівку:
При розспіву ванні треба формувати вокально-хорові навички дітей, доцільні у цьому віці. На цій розспівці треба слідкувати за чітким промовлянням тексту, м’якою атакою звуку.
Вчитель: Деякі діти співають дуже голосно, бо вважають, що гучний спів красивий. Але ж ми знаємо, що це не так. Ось прослухайте розспівку, яку ми проспіваємо для цих дітей.
На цій розспівці діти вчаться співати легато та стаккато, правильно розподіляти дихання.
Вчитель: А зараз ми згадаємо поспів ку про дівчинку, яка захворіла, бо співала на морозі. Поспівчуваємо їй.
Ця розспівка формує відчуття ладу (мажор, мінор). Діти вчаться доносити зміст тексту, через використання мажору та мінору. Треба слідкувати за красивим округленим звуком.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Стосунки між учителем та учнями в процесі фізичного виховання
Інформатизація та комп’ютеризація на початковому етапі вивчення іноземної мови
Аудіювання (слухання, розуміння прослуханого)
Методика підготовки та проведення лекційних занять у вищій школі
Використання ідей інтеграції філологічних дисциплін у практиці сучасного заняття