Сторінка
14
3. В галузі творчості необхідно нагадати, що діти цього віку легко відкликаються на різноманітні творчі завдання. Вони можуть імпровізувати на заданий чи придуманий словесний образ, можуть створювати ритмічні та мелодичні імпровізації на дитячих музичних інструментах, інсценувати знайому пісню чи інструментальну п’єсу зображального характеру.
Музичний розвиток другокласників в значній мірі залежить від якості музичних занять в першому класі. Організовані, цілеспрямовані, захопливі уроки навчать дітей слухати музику, виражати своє ставлення до неї, свої враження від музики, співати в хорі, слухаючи друг друга. В порівнянні з першим класом другокласники вже на являють собою «строкату» картину у своєму ставленні до музики, знаннях про неї, в музичних навичках. Задача вчителя виявляти особливу турботу про обдарованих дітей і, в той же час, не нівелювати дітей зі звичайними та середніми музичними даними.
Учні другого класу вміють визначати зміну основних засобів музичної виразності, динаміку, темп, регістр, ладове забарвлення, сталі та несталі звучності, зміну частин у дво та три частинних творах. Головне в роботі з другокласниками – турбота, щоб навички буди змістовними, щоб вони сприяли більш глибокому сприйняттю та переживанню музичного змісту твору, його емоційності. Поступове збагачення знань другокласників в галузі музичної грамоти сприяє й якості сприйняття та виконання ними музики. Застосування на уроках музики при розучуванні пісень їх графічного (нотного) зображення доповнює слухові уявлення зоровими, робить їх більш конкретними, наглядними. Процес розучування стає емоційно усвідомленим, як і процес слухання.
Учні третього – четвертого класів – типові школярі. Якщо раніше вони більше копіювати вчителя, то тепер намагаються більше показати себе. Це бажання необхідно підтримати і вірно направити: надавати можливість виявляти свою самостійність, ініціативність. За збереженням основної мети музичного виховання – засобами музики розвивати та формувати особистість - особливо важливу задачу складає усесторонній музично-слуховий розвиток. Музичний матеріал ускладнюється і для його сприйняття все більшу роль мають гармонічний, тембровий слух, ритмічне та ладове почуття. Вже знайомі дітям засоби музичної виразності розглядають в процесі передачі ними більш складного змісту музичних творів. Йде розвиток і їх власної музичної діяльності: спів, гра на дитячих музичних інструментах, слухання музики.
Таким чином, аби вірно побудувати свою роботу, вчитель музики повинен знати особливості кожного дитячого віку і враховувати їх в своїй діяльності.
Експериментальне дослідження проходило у загальноосвітній школі №122 на уроках музичного мистецтва у молодших класах. Нами було проведено 9 уроків музичного мистецтва.
2 клас 2 чверть Тема чверті: Про що говорить музика.
Тема уроку: Відображення образного змісту твору Л. Бетховена ( «Весела», «Сумна»).
Тип уроку: Поглиблення в тему.
Мета: Підкреслити роль засобів музичної виразності у відображенні характерів.
Завдання: Навчальні – дати поняття про різноманітність образів музичних творів та роль засобів музичної виразності у створенні образу. Розвивати музичну пам'ять, уяву, музичне мислення.
Розвиваючі – уміння виразно співати та передавати музичний образ за допомогою характеру твору
Виховні - виховувати любов до народних пісень
Музичний матеріал: П. Чайковський «Танець з кубками» з балету «Спляча красуня», Л. ван Бетховен «Весела. Сумна», у. н. п. «Дударик». Б .н. п. «Перепілонька»
Обладнання: ТЗН (музичний центр), таблиці (виразні характеристики музики), роздатковий матеріал, картки з веселим та сумним настроєм, ілюстрації до прослуханої музики, портрет Бетховена.
Хід уроку.
Організаційний момент – вхід дітей до класу під музику Чайковського.
Актуалізація опорних знань, вмінь, навичок:
Вчитель: Сьогодні ми потрапимо до музичної країни. Як вигадаєте, якою мовою ми будемо там розмовляти?
Діти: музичною.
В. З чого складається музична мова?
Д. Із звуків, ритму.
В. Давайте уявимо себе композиторами і спробуємо розповісти музичною мовою про маленьку пташку. Які засоби музичної виразності ми використаємо, щоб у нашій уяві з’явилась маленька пташка?
Учні пропонують різні засоби музичної виразності.
В. Чи хотіли б ви, щоб музику, яку ви створили, змальовуючи пташку, могли б виконати інші діти.
Д. Так, хотіли.
В. Ми з вами уявили себе композиторами. Як ви вважаєте, які ще знання потрібні справжньому композитору?
Д. Знання нотної грамоти.
В. Давайте перевіримо, чи добре ми знаємо ноти.
Проводиться гра «Вгадай ноти».
В. Молодці, багато нот ви вгадали. А тепер скажіть, скільки ми маємо знати нот?
Д. Ми знаємо 7 нот.
В. Зараз ці ноти оживуть і розкажуть про себе щось дуже цікаве. Але спочатку давайте скажемо чарівні слова «Нумо ноти, станьте в ряд, хочем мати звукоряд». Тож давайте проспіваємо цей чарівний звукоряд.
Діти співають звукоряд.
Розкриття теми уроку:
В. Тепер ми можемо відкрити двері в музичній країні, можемо прослухати музику, яку написали справжні композитори. Який зараз у вас настрій?
Д. Веселий.
В. А буває сумний?
Д. так.
В. У кожної людини бувають різні настрої. Скажіть, а музика може відобразити настрій?
Д. Так.
В. Послухайте, як це вийшло у німецького композитора Л. Бетховена (показ портрету композитора).
Слухання «Весела. Сумна». Л. ван Бетховена.
В. Який настрій цього твору?
Д. Спочатку радісний, потім сумний.
В. Скільки частин має твір?
Д. Дві.
В. Чи зміниться характер твору, якщо зіграти лише 1 частину?
Д. Ні, не зміниться.
В. Якими засобами музичної виразності створюється настрій кожної частини?
Д. Динамікою, темпом, ладом.
В. Якби ви назвали цей твір?
Д. Печаль, радість, метелики.
В. Людвіг ван Бетховен назвав свій твір «Весела. Сумна». Прослухайте його ще раз і за допомогою карток з різним настроєм покажіть, коли звучить весела, а коли сумна музика? Як ви гадаєте, яку думку бажав виразити композитор, повторюючи після сумної музики веселу.
Д. Після веселощів настає сум, а після нього – знову радість.
В. Що нам хочеться роботи, коли нам весело?
Д. Танцювати.
В. давайте відкриємо другі дверцята.
(звучить «Танок маленьких каченят»)
Музично-ритмічні рухи під музику.
В. А що ще хочеться роботи, слухаючи музику?
Д. Співати.
В. Але перед тим, як заспівати пісню, нам необхідно розігріти наші голоси.
Виконання розспівок («Торопижка», «Зимушка-зима», «Печу хлібчик»)
Тепер, коли ми з вами гарно розігріли голосочки, можна і співати. Прослухайте, будь ласка, цю пісню і скажіть, відома вам вона чи ні? Хто її написав?
Д. Так, відомо. Але це народна пісня. Її склав народ.
В. Так, дійсно, це білоруська народна пісня. Який характер вона має?
Д. наспівний, лагідний.
В. Прослухайте ще раз і подумайте, за допомогою чого склався у вашій уяві лагідний образ.
Д. За допомогою того, що вона співається тихо, мелодія наспівна.