Сторінка
21

Формування музично-інтелектуальних умінь учнів молодших класів

4. Вивчення нової пісні. (1-й етап).

Вчитель: Пісня як і танець є невід’ємною частиною культури нашого народу. Пісня завжди поруч і в веселі, і в тяжкі часи життя людей. Зараз осінь, що в цей час робили наші предки?

Діти: Збирали врожай, готувались до зими.

Вчитель: Тобто займались тяжкою працею. Що ж допомагало їм в цей час?

Діти: Пісні.

Вчитель: Так. Вони співали так звані землеробські пісні. Зараз я вам проспіваю пісню „Вставай, сонінко”. Послухайте уважно, та скажіть, про що розповідає пісня.

Вчитель співає виразно, чітко промовляючи слова.

Вчитель: Сподобалась вам пісня? Про що вона? Який має характер, які відчуття викликає?

Діти: Пісня розповідає про тяжку працю людей, вона лірична.

Діти вивчають 1-й куплет, чітко промовляють окремо текст. Окремо відпрацьовуються стрибки.

Окремо відпрацьовуються кінцівки фраз.

5. Робота над піснею А. Філіпенко „Веселий музикант” (2-й етап).

Повторюється 1-й куплет. Діти виконують його наспівно.

Вчитель: Тепер ми вивчимо 2-й і 3-й куплети цієї чудової пісеньки.

Діти чітко проговорюють текст 2-го куплету.

Вчитель: У цьому куплеті наш веселий музикант грає на балалайці, зазиваючи всіх до танцю. Як, на вашу думку, ми повинні заспівати цей куплет?

Діти: Весело, легко.

Вчитель: Вірно, щоб оточуючим захотілось пританцьовувати. Тому співаємо світло, легко, чітко промовляючи текст.

Таким же чином вивчається і 3-й куплет, який виконується чітко, маршово, при збереженні кантилени.

6. Вчитель: Ми сьогодні дуже плідно попрацювали. Чи сподобався вам урок?

Діти: Так.

Вчитель: Так з якими новими видами танцю ми познайомились на уроці?

Діти: Вальс та полька.

Вчитель: А яка ж між ними різниця?

Діти: Вальс має плавний рух, м’яке звучання, 3-х дольний ритм. Він виконується парами. А полька звучить уривчасто, весело, має дводольний ритм.

Вчитель: А чи потрібні танець та пісня нам?

Діти: Так, через пісню та танець ми передаємо наші почуття, настрій.

Вчитель: А в які моменти життя виконується вальс, полька, землеробські пісні?

Діти: Вальс - на балу, урочистому святі. Полька - на святі. А землеробські пісні у час збирання врожаю, щоб полегшити життя народу.

Вчитель: Тобто вони є невід’ємною частиною нашого життя, нашої культури.

А тепер я задам вам таке домашнє завдання: намалюйте будь ласка нашого веселого музиканта, який грає на музичному інструменті ,який подобається саме вам. Придумайте мелодію вальсу, чи ритмічний малюнок для польки (на ваш вибір).

Загальні висновки

Формування та розвиток музично-інтелектуальних вмінь молодших школярів є важливою проблемою музичної педагогіки й одним з її головних пріоритетів, то відображено у найвагоміших здобутках педагогічної науки і практики ХХ століття. Сучасний стан вивчення музично-інтелектуальних вмінь можна охарактеризувати як етап пошуку таких шляхів і методів, які б давали змогу: розкривати і розвивати здібності кожної дитини.

Дослідження підтвердило ефективність цілісного формування музично-інтелектуальних вмінь школярів молодшої школи, основаного на педагогічних впливах, які забезпечують динамічний розвиток усіх структурних компонентів музично-слухових, музично-естетичних здібностей та здібностей до музичної діяльності; інднвідуально-типологічному та особистісно-зорієнтованому підходах; організації змістовної музично-творчої діяльності дітей, схваленні їх найменших досягнень; створенні умов для творчої самореалізації1 особистості.

На основі аналізу й узагальнення ідей основних концепцій музичної освіти щодо розвитку музично-інтелектуальних умінь, проведеного експериментального і дослідження доведено, що формування музично-інтелектуальних умінь дітей відбувається шляхом їх залучення до активної музично-творчої діяльності, опори на національний фольклор; розвитку художньо-образної уяви, організації різноманітної художньо-змістовної та емоційно наповненої діяльності на уроці й поєднання в єдиний комплекс основних її видів, що активізує моторику, емоційну сферу дітей, сприяє вивільненню фантазії та творчої енергії, музично-творчому самовиявленню та самоствердженню.

Процес формування музично-інтелектуальних умінь грунтується на педагогічній моделі, яка включає визначення мети (розвиток музичних здібностей як основи формування музичної культури особистості); завдань (формування музично-слухових, музично-естетичних здібностей, здібностей до музичної діяльності, як єдиного синкретичного комплексу); змісту (система музичних знань, досвід музичної діяльності та емоційно-оцінного ставлення до творів музичною мистецтва, власна музично-творча діяльність як результат задоволення потреб і бажань музично-образного самовираження); засобів (високохудожні твори та доцільний допоміжний музично-дидактичний матеріал)! педагогічних впливів (сучасні педагогічні технології, оптимально організована музично-навчальна діяльність): методів (ігрові та навчальні методи, методи активізації музичної діяльності, методи створення пошукових ситуацій тощо); форм навчання (колективна, групова, індивідуальна): критеріїв визначення рівні сформованості музичних здібностей.

Розроблені критерії та показники рівнів сформованості музично-інтелектуальних умінь молодших школярів дозволяють адекватно оцінювати ефективність процесу формування музично-інтелектуальних умінь на уроках музики. Такими критеріями є:мотиваційно-потребовий; емоційно-почуттєвий; творчо-діяльнісний; когнітивно-операційний, оцінювально-орієнтаційний.

Експериментально доведено, що ефективність процесу формування музично-інтелектуальних умінь забезпечується за таких умов: а) інформованості вчителя про стан музично-інтелектуального розвитку кожного учня зокрема і класу в цілому; б) цілісного формування музично-слухових, музично-естетичних здібностей та здібностей до музичної діяльності; в) залучення учнів до такої музичної діяльності на уроці, яка вимагає вияву означених вмінь у комплексі: і) інднвідуально-типологічного підходу до формування музичних здібностей дітей.

Наше експериментальне дослідження довело можливість успішного формування музичних здібностей молодших школярів на уроках музики в загальноосвітніх школах. Використання чинних програм і музики, в яких реалізовано концепцію музичного виховання школярів на основі української національної культури, надає широкі можливості для залучення дітей до активної музично-творчої діяльності, сприяє ефективній реалізації завдань сучасної школи щодо формування й розвитку музичних здібностей учнів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування та розвитку музично-інтелектуальних вмінь школярів молодшої школи.

Размещено на Allbest.ru