Сторінка
9

Формування музично-інтелектуальних умінь учнів молодших класів

• виконує у певній послідовності сенсорні, розумові або практичні дії, прийоми, операції;

• усвідомлює свою діяльність і прагне її удосконалити;

• володіє уміннями і навичками самоконтролю самооцінки.

Такий перелік складових характеризує розгорнуту розвинену навчальну діяльність. Як показують численні психологічні і дидактичні дослідження, зазначене утворення не набуває достатнього розвитку без цілеспрямованого поступового формування його кожного компонента.

Працюючи з підручником, учні вчаться сприймати матеріал диференційовано, бо знають, що виділені у книжці особливим шрифтом слова, визначення треба прочитати кілька разів, повторюючи вголос.

Неабияке значения в оволодінні умінням вчитися мають прийоми запам'ятовування.

У молодших школярів, якщо їх не вчать розуміти, усвідомлювати матеріал, переважає дослівне запам'ятовування і відтворення. Дитина, побоюючись, що скаже щось неправильно, неточно, прагне дослівно відтворити текст. Тому нерідко завдання вчителя "прочитати і переказати" діти сприймають як "вивчити". А це вимагає багаторазового, одноманітного повторення доти, поки текст не закріпиться в пам'яті. Що робити в таких випадках? Треба заохочувати дітей використовувати смислову пам'ять. Смислова пам'ять — це здатність до запам'ятовування і відтворення смислу, сутності матеріалу. Чим більше засвоює дитина різноманітних знань, умінь і навичок, тим важливішу роль відіграє саме смислова пам'ять. Якщо матеріал запам'ятовується осмислено, то можна запам'ятати у 4—8 разів більше і міцніше, ніж тоді, коли його механічно, неусвідомлено повторювати багато разів. Отже, найпершою умовою успішного запам'ятовування є розуміння того, що потрібно запам'ятати.

Дітей, особливо у 3—4 класах, необхідно навчати деяких прийомів смислового запам'ятовування. Це, передусім, смислове групування, користування планом, порівняння. Молодші школярі спочатку з недовір'ям застосовують ці прийоми, бо вони здаються їм зайвими. Але пересвідчившись, що це корисно, діти охоче вдаються до них.

При заучуванні віршів також доцільно спочатку визначити послідовність думок у змісті, а потім заучувати по стовпчиках, якщо вірш невеликий. Такий вірш краще прочитати 2—3 рази весь, а потім відтворювати. Психологічні досліди показують, що при дослівному запам'ятовуванні дітям легше заучувати текст не відразу, а розподіляючи цей процес у часі. Наприклад, прочитати вірш 5—6 разів, відтворити його, потім займатися іншими справами, ввечері знов прочитати вірш 2—3 рази і повторити, вранці проглянути його ще 1—2 рази.

Отже, і при смисловому і при дослівному запам'ятовуванні важливо, щоб діти чітко зрозуміли матеріал, повторювали його усвідомлено і розподіляли заучування у часі. За таких умов запам'ятовування відбувається легше, а вивчене довше зберігається у пам'яті.

Критерії та рівні сформованості музично-інтелектуальних умінь молодших школярів

Мета сучасної освіти — всебічний розвиток особистості дитини. Пошуки шляхів ефективності навчального процесу в педагогічній практиці дуже різноманітні. Проблема формування музично-інтелектуальних умінь молодших школярів вимагає спиратися на цілий ряд психологічних, педагогічних та теоретичних принципів. Тому проведенню нашого дослідження передувала розробка критеріїв та рівнів сформованості вище означених умінь у дітей молодшого шкільного віку (2 клас загальноосвітньої школи).

Для об'єктивності, на підставі вивчення наукових джерел, було визначено 5 груп критеріїв сформованості музично-інтелектуальних умінь дітей, а саме:

- мотиваційно-потребовий;

- емоційно-почуттєвий;

- творчо-діяльнісний;

- когнітивно-операційний;

- оцінювально-орієнтаційний.

Мотиваційно-потребовий критерій дає змогу зясувати ступінь готовності дітей до формування музично-інтелектуальних умінь. Основним показником означеного критерію є наявність інтересу дітей до спілкування з музичним твором та предметом “музика” взагалі.

Емоційно-почуттєвий критерій відображає безпосередність емоційних реакцій дітей на музичні твори. Показниками цього критерію є активність дітей під час сприймання музичного твору, активність в процесі обговорення вражень від сприймання музичного твору, емоційне переживання образів музичних творів, що сприймалися.

Творчо-діяльнісний критерій відображає міру прагнення дітей до музично-інтелектуальної діяльності, що передбачає активну роботу під час уроку, самостійні творчі пошуки. Основними показниками цього критерію є бажання виразити себе у різноманітних видах музично-інтелектуальної діяльності, спробі оригінального сприймання музичного твору.

Когнітивно-операційний критерій вказує на міру розвиненості музично-пізнавальних здібностей дітей, рівень набутих ними знань з музичного мистецтва. Показниками цього критерію є знайомство з яскравими прикладами музичного мистецтва, початкові вміння аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення.

Оцінювально-орієнтаційний критерій допомагає визначити рівень здатності учнів до естетичної оцінки цінностей, окремих музичних творів. Основними показниками цього критерію є самостійність оцінних суджень, здатність вербалізувати власні почуття та особисте ставлення до музичних творів.

В процесі дослідження нами були встановлені такі рівні сформованості музично-інтелектуальних умінь молодших школярів:

- низький;

- середній;

- високий.

Низький рівень сформованості музично-інтнлектуальних умінь присутній у дітей з ситуативним, пасивним інтересом до музичних творів, обмеженим музичним світоглядом, труднощами у вираженні самостійного ставлення до прослуханого твору, нерозвинуте чи слабо розвинуте музичне мислення та уява, фантазія. Такі діти потребують постійної допомоги з боку вчителя при слуханні музики, не мають своєї точки зору щодо того, що відбувається навкруги, проявляють пасивне ставлення до музичної діяльності.

Середній рівень сформованості музично-інтелектуальних умінь виявили учні, які мають інтерес до музичного мистецтва, достатній музичний світогляд, але не мають ще достатньої ініціативи у процесі набування нових знань та вмінь. За допомогою вчителя спроможні творчо мислити, вони мають слабо розвинену уяву та фантазію. Такі учні виявляють певний емоційний відгук на прослухані твори, проявляють зацікавленість ними, включаються до співпраці.

Високий рівень сформованості музично-інтелектуальних умінь спостерігається у дітей зі стійким інтересом до музичного мистецтва, гарним музичним світоглядом, вмінням слухати та аналізувати музичні твори, висловлювати своє судження про прослухані твори. Вони яскраво та емоційно бурхливо відгукуються на музичні твори, можуть самостійно прйняти творчі рішення, здатні систематизувати свої знання та виявляють інтерес до творчої діяльності, володіють творчим мисленням.

Проблема формування умінь і навичок учнів у процесі навчанняпосідає одне з центральних місць у психолого-педагогічних дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вчених. Формування умінь і навичок є однією з найважливіших задач навчання, оскільки вони, з одного боку, «являють собою використання знань і відображуються на якості цих знань», а з другого — «є основою для засвоєння процедур творчої діяльності людини». Уміння і навички являють собою складне явище, багатогранні й надзвичайно місткі поняття.