Сторінка
3

Формування музично-інтелектуальних умінь учнів молодших класів

Так під умінням розуміють: «підготовленість до дій», «можливість ефективно виконувати дію», «етап оволодіння новим способом дії», «умілу дію», «діяльність, спрямована на застосування знань», «здатність виконувати певні дії», «набута здатність користуватися своїми знаннями і навичками»

Під навичками розуміють: «дію, окремі компоненти якої стали автоматизованими», «дію, складові частини якої стають автоматичними».

Класифікуючи уміння й навички за характером навчальної діяльності, автор аналізуючи загальнонавчальні навички й уміння, Кулько В.А. і Цехмістрова Т.Д. у роботі виділяють три їх види:

• уміння сприймати й осмислювати знання в готовому вигляді (поділяти матеріал на смислові частини, виділяти головне, складати тези, робити виписки, вести конспект за прямою вказівкою вчителя);

• уміння закріплювати й застосовувати знання (уміння відбирати й вивчати матеріал своїми словами й напам'ять, будувати розповідь за вказівками й інструкціями, уміння виконувати вправи, проводити досліди за готовими зразками й алгоритмами в готовій ситуації);

• організаційні вміння (дотримуватися режиму дня, наводити порядок на робочому місці, оцінювати результати своїх дій, що виконуються за прямими вказівками й інструкціями в знайомій ситуації).

Тализіна Н.Ф. у роботі, розподіливши всі види умінь і навичок на загальні й специфічні, до загальних відносить такі прийоми логічного мислення: порівняння, підведення під поняття, виведення наслідків, прийоми доказу, класифікації, уміння планувати свою діяльність, уміння планувати її виконання тощо.

Бистрова Т.В. у роботі вказує, що інтелектуальні уміння засновані на мислиннєвих операціях і виділяє уміння раціонально планувати свою діяльність, вирішувати навчальні задачі, використовуючи наявні знання й уміння в нових умовах, тобто здійснювати перенесення.

Щукіна Г.І. у роботі до складу інтелектуальних умінь і навичок включає такі: уміння слухати, працювати з книгою, писати твори, складати план, планувати свою роботу, раціонально її організовувати.

Способи, етапи й умови ефективного формування інтелектуальних умінь ї навичок.

У психолого-педагогічній літературі проблема формування інтелектуальних умінь у школярів займає одне з перших місць. Сьогодні ця проблема стає особливо актуальною у зв'язку з необхідністю адаптуватися до сучасного стрімкого темпу оновлення знань, що вимагає особливої підготовки учнів до навчальної діяльності, а в подальшому й до самостійного набуття знань. Така підготовка в своїй основі спирається на фундамент інтелектуальних умінь учнів.

Багатьма вченими відзначається, що найбільш чутливий період для розвитку інтелектуальних умінь приходиться на віковий інтервал від 6 до 10 років. При цьому підкреслюється той факт, що інтелектуальні вміння й навички активно розвиваються в процесі навчальної діяльності, яка є основною в цей період розвитку дитини.

У педагогічних дослідженнях не заперечується можливість попутного не передбачуваного формування загальноосвітніх знань, умінь і навичок у

процесі навчальної, трудової, ігрової діяльності. У працях Зінченко П.І., Леонт'єва А.Н, Смірнова А.А., Ітельсона Л.Б. зустрічаються твердження про те, що частину свого досвіду, знань, умінь і навичок учень здобуває шляхом попутного навчання. При цьому вивчається краще той навчальний матеріал, який пов'язаний з активною діяльністю учнів, з тим, що необхідно для цієї діяльності, на що вона направлена й за допомогою чого здійснюється. У працях сучасних психологів і педагогів міститься також важливий для теорії й практики висновок про те, що випадкове, непередбачуване навчання малопродуктивне, воно менш ефективне, аніж організоване, цілеспрямоване.

Розглядаючи принципи формування загальнонавчальних умінь і навичок, Лазаревський С.В. у своєму дослідженні виділяє такі:

• «принцип зворотного зв'язку», який враховує закономірності передачі інформації в системі «об'єкт-суб'єкт». Цей принцип відображає вимоги до якості інформації, яка функціонує в системі навчання, а також до способів передачі цієї інформації. У кінцевому результаті будь-яке навчальне вміння повинно стати, на думку автора, набутком учня, й поступово домінуюча роль учителя в процесі навчання поступиться місцем самоосвіті, саморозвитку учня;

• принцип систематичності й цілеспрямованості процесу формування інтелектуальних умінь, який указує на необхідність регулярного здійснення роботи в цьому напрямку;

• використання двох шляхів процесу формування інтелектуальних умінь: прямого й непрямого, - при цьому перевага надається прямому шляху.

У психолого-педагогічній літературі нерідко вказується, що формування умінь і навичок у навчальній діяльності слід розглядати в єдності з процесом оволодіння учнями навчальним матеріалом. Ряд дослідників Кузнецов А.А. , Підкасістий П.І. Кулько В.А., ІДехмістрова Т.Д. виділяють ступені оволодіння навчальним матеріалом, які ними позначаються як рівні навчальної діяльності, рівні засвоєння.

У роботі Кузнецовим А.А. виділяються чотири рівні засвоєння: «сприйняття, осмислення й запам'ятовування; застосування знань у подібних ситуаціях, тобто за зразком; використання знань у новій ситуації, яка вимагає прояву тих або інших характеристик творчої діяльності; самостійне здобуття нових знань».

Підкасістий П.І. у роботі виділяє такі рівні засвоєння: «дії на впізнавання, розпізнавання понять (об'єкта), розрізнення й установлення подібності; дії з осмислення структури матеріалу, який вивчається, з опису й аналізу дії з об'єктом вивчення; дії з варіюванням системи властивостей, ознак предмету, який вивчається, у змінених ситуаціях; дії з актуалізації знань і перенесенню засвоєних знань (способів діяльності) на розв'язання нового кола задач».

У роботі Кулько В.А. и Цехмістрової Т.Д. в основу визначення рівнів розвитку в учнів умінь учитися були покладені характеристики пізнавальних дій, кожна з яких може бути як репродуктивною, так і продуктивною.

Бабанський Ю.К. в праці виділяє п'ять етапів формування вмінь і навичок, при цьому зазначаючи, що формування будь-якого вміння й навички раціональної діяльності має деякі спільні риси. Ним виділені такі етапи:

- постановка задачі з формування певних умінь;

- інструктаж про зміст і способи діяльності з оволодіння вміннями й навичками навчальної праці;

- практичні вправи для напрацювання відповідних умінь і навичок;

оперативний контроль;

- застосування здобутого вміння в різноманітних практичних ситуаціях, у тому числі й нестандартних.

Суть цих етапів в цілому співпадає з наведеними вище, крім того, що Бабанський Ю.К. означив як самостійний етап проведення оператіиного контролю й підкреслив необхідність застосування вмінь не лише в стандартних, але й нестандартних ситуаціях.

Найбільш детальну характеристику етапів формування узагальнених умінь наводять Усова А.В. та Бобров А.А. у роботі, де вони виділяють такі етапи:

- «усвідомлення учнями значення вміння виконувати певну дію (мотиваційна основа дії);

- визначення мети дії;