Сторінка
14

Організація пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів у сучасній школі

Як показало дослідження в шкільній практиці переважають бесіди, що спрямовані на репродуктивну діяльність. Найчастіше (87% уроків) учням пропонується: сформулювати правило, закон, теорему; перерахувати ознаки того чи іншого поняття, явища (наприклад, перерахувати ознаки приходу весни; розповісти про способи живлення і розмноження комах) і ін. Такий підхід ставить собі за мету виявити те, що запам’ятав учень (що, без сумніву, важливо), але не те, як він зрозумів навчальний зміст.

Для вчителів-майстрів характерна інша форма постановки тих самих запитань: порівняйте план і карту; яка суттєва відмінність у властивостях плану і карти тощо. Отже, використовуються формулювання: ”доведи”, ”порівняй”. Без сумніву, використання бесіди із запитаннями, що викликають діяльність продуктивного характеру, забезпечує вищу якість роботи.

Для формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності учнів широко використовуються і різноманітні засоби наочності, включаючи кіно- і діафільми, відеозаписи і телебачення. Однак, в масовій практиці наочність використовується головним чином як ілюстрація до розповіді вчителя. Якщо у вчителів-майстрів на кожному 2-му уроці наочні посібники, досвід, служать джерелом знань, то в масовій практиці наочність використовується з тією метою лише на 5% уроків.

Ще одна характерна особливість досвіду вчителів-майстрів полягає у широкому використанні самостійних робіт з метою розвитку пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів. Ця категорія вчителів відводить на самостійну роботу на кожному уроці в середньому до 17 хвилин. Для порівняння – у масовій школі 4,5 хвилин. Важливо, при цьому підкреслити, що на уроках досвідчених вчителів застосовується самостійна робота різного характеру (від роботи за зразком до творчих завдань) і така, що потребує різного рівня самостійності (диференціацією частки допомоги).

Ще одна особливість досвіду вчителів-майстрів пов’язана із їх прагненням виділити суттєве у матеріалі, що вивчається, чітко сформулювати мету уроку і його окремих етапів.

Необхідно вказати і на такі особливості роботи досвідчених вчителів, як використання зв’язку навчання з життям, проблемного підходу, поєднання різних джерел знань тощо.

Елементами системи засобів формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності виступають навчальний зміст, методи і методичні прийоми навчання і форми організації навчання учнів. Виберемо ті елементи системи, які виконують в ній роль стрижнів. До них відносяться цільова установка уроку і його етапів; виокремлення головного змісту, що підлягає засвоєнню на даному уроці, установка на його запам’ятовування і контроль за ходом засвоєння знань.

Одержані дані показали, що чітка ціль діяльності учнів ставилася вчителями на 75% відвіданих уроків. Вчителі-майстри проявляли високе розуміння необхідності ставити перед учнями ціль майбутньої діяльності для включення їх в процес пошукової навчально-пізнавальної діяльності. На 94% відвіданих уроків цієї категорії вчителів формувалась ціль пошукової навчально-пізнавальної діяльності.

Однак, для включення учнів у пошукову навчально-пізнавальну діяльності недостатньо сформулювати мету. Необхідно організувати дії школярів, спрямовані на усвідомлення і прийняття цієї мети, на основі чого і формується мотив пошукової діяльності. Як вже зазначалось вище, на 57% відвіданих уроків перед школярами була поставлена мета діяльності, але лише на 11% уроків педагоги організували дії учнів, спеціально спрямовані на сприйняття цієї мети. Навіть у вчителів-майстрів тут спостерігаємо великий розрив. На 94% досліджених уроків вчителі цієї категорії формулювали мету діяльності, але лише на 12% уроків вони організовували дії школярів на усвідомлення і сприйняття цієї мети.

Основний зміст засвоюваних школярами знань вчителі виокремили на 29% досліджених нами уроків (у вчителів-майстрів ця цифра становить 75%).

Установка на запам’ятовування основного змісту давалась вчителями на кожному десятому уроці із досліджених уроків, а вчителями-майстрами – на кожному третьому уроці. Контроль за ходом засвоєння знань здійснювався на кожному п’ятому уроці, вчителями-майстрами – на кожному третьому.

Таким чином, аналіз засвідчує прагнення вчителів використовувати окремі засоби формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності. Але як в досвіді педагогічних майстрів, так і в масовій школі засоби формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів не використовуються в системі повністю.

Вагомим недоліком є неувага вчителів всіх рівнів кваліфікації до навчання учнів таким навчальним вмінням, як планування пошукової навчально-пізнавальної діяльності, організація виконання плану і здійснення самоконтролю. Бо саме наявність цих умінь у школярів перетворює їх навчання у цілеспрямований самокерований процес.

Щоб виявити труднощі які відчувають вчителі при організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів було опитано 64 вчителі міських і сільських шкіл.

Наведемо зміст запитань:

1.Якими навичками і уміннями пошукової навчально-пізнавальної діяльності ви навчаєте школярів ?

2.Назвіть, які засоби формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів ви найчастіше використовуєте в навчанні:

а) на етапі підготовки до засвоєння нових знань;

б) на етапі засвоєння і осмислення;

в) на етапі застосування знань.

3. Покажіть на конкретних прикладах, як ви здійснюєте проблемність в навчанні:

а) на етапі першої зустрічі з новим навчальним матеріалом;

б) на етапі вирішення проблем;

в) на етапі застосування знань.

4. З якими труднощами ви стикаєтесь при організації формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів ?

Аналіз одержаних результатів показав наступне.

Великі труднощі викликало запитання про навчання школярів загальнонавчальних умінь. П’ята частина усіх опитаних цю графу не заповнили взагалі. Напевне, ці вчителі не знають, що саме слід відносити до загальнонавчальних умінь. Серед відповідей переважали такі: формування акуратності, наочності, наполегливості, зосередженості, уміння оформити роботу. Лише в 3% відповідей було вказано, що вчителі формують – уміння організувати себе на виконання плану, і в 5% – уміння себе контролювати. Все це ще раз підтверджує думку про те, що багато вчителів не мають уявлення про основні навчальні уміння.

Найбільш бажаним засобом організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності на всіх етапах навчального пізнання є бесіда (що відповідає і результатам уроків, які спостерігались). Іншим засобом організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності, що широко використовується, який назвали 95% опитаних вчителів, є самостійна робота. Характерним, є те, що всі без винятку вчителі відзначали: самостійна робота не застосовується ними на етапі підготовки учнів до активного засвоєння ними нових знань. 18% вчителів вказало на використання самостійної роботи, як засобу організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності на етапі сприйняття і усвідомлення знань, 87% – на етапі закріплення знань. Таким чином, одним з дієвих засобів організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів вчителі вважають самостійну роботу і можливість застосовувати її лише на етапі закріплення знань.