Сторінка
13
Сутність проектного навчання полягає у тому, що учень під час роботи над навчальним проектом осягає реальні процеси, проживає конкретні ситуації, прилучається до проникнення у суть явищ, конструювання нових об'єктів тощо.
У проектному навчанні проявляється раціональне сполучення теоретичних знань і практичних дій при вирішенні конкретної проблеми, використовується сукупність проблемних, дослідницьких, практичних методів роботи, за своєю сутністю завжди творчих.
Проектне навчання реалізується при наявності таких умов:
· актуальність значимої для учнів проблеми, потребуючої інтегрованого знання й самостійного пошуку шляхів її рішення (наприклад, вивчення проблеми історії й культури та взаємовідносин національних спільнот, що проживають у шкільному мікрорайоні);
· передбачувані результати проектної діяльності мають практичну, теоретичну, пізнавальну значимість для всіх і для кожного учасника проекту (наприклад, складання демографічної карти мікрорайону, проведення інтерв'ю, серії репортажів, випуск газет, організація фестивалю тощо);
· самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів з планування, реалізації та оцінювання проекту;
· розподіл ролей і відповідальності всіх учасників проекту, індивідуальне або колективне планування роботи;
· змістовна частина проекту чітко структурована, алгоритмічна, бажано із вказівкою поетапних результатів (наприклад, етап підбору літератури з теми проекту завершується складанням тематичної картотеки, а етап збору фактичних даних – розробкою таблиць, схем, графіків тощо);
· робота над проектом припускає використання дослідницьких методів, аналіз даних і встановлення причинно-наслідкових зв'язків, висування гіпотез і нових проблем дослідження, проведення спостережень, експериментів тощо);
· опис напрямків, методів і процедур дослідження, оформлення результатів, формулювання висновків, рекомендацій, захист-презентація роботи також проводяться в системі й відповідно до рекомендацій і прийнятих стандартів для написання, оформлення й захисту творчих робіт;
· у проекті можуть брати участь як учні одного віку (класу), так і учні декількох класів або паралелей, де передбачається різновікове, інтелектуальне спілкування й співробітництво;
· заохочується активне використання різноманітних методів роботи з інформацією ("круглі столи", "мозкові штурми", використання ресурсів Інтернету тощо);
· у процесі роботи над проектом учні можуть одержати необхідну консультацію, педагогічну, психологічну й інформаційну підтримку з боку вчителів та інших фахівців.
За змістом розрізняють такі види проектів:
· навчальні (предметні й міжпредметні);
· інформаційні;
· прикладні;
· рольові та ігрові;
· дослідницькі;
· телекомунікаційні;
· соціальні;
· соціально-педагогічні.
За тривалістю можна виділити три види навчальних проектів: короткострокові (2-6 годин), середньострокові (10-15 годин), довгострокові (потребуючі певного часу для пошуку матеріалів, аналізу й оформлення результатів).
Труднощами впровадження технології проектного навчання в традиційній школі є монопредметний уклад, сталість розкладу, завантаженість шкільної програми, автономна робота вчителів.
Сприяє організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності і групова робота: робота в парах, ротаційних трійках, технологія « Карусель», імітаційні ігри тощо.
Таким чином, застосовуючи усі перелічені прийоми, вчитель формує мотиватори навчання (потреби, нахили, інтереси, позитивне ставлення до діяльності, моральні принципи, установки, самооцінку), що сприятиме формуванню пізнавального мотиву навчання.
Організовуючи роботу на уроці, вчителеві слід розуміти, що він має не тільки вносити у навчальну діяльність елементи зовнішньої привабливості, а й шукати мотив радості у самому процесі навчання – мотиви, пов'язані зі змістом пошукової навчально-пізнавальної діяльності.
Мотиви набуття узагальнених способів дій – мотиви власного зростання – самовдосконалення (Я не вмів а тепер умію). Ці мотиви учіння навчально-пізнавальні, і відрізняються від широких пізнавальних інтересів тим, що вони спрямовані не просто на усвідомлення інформації про навколишнє, а на засвоєння способів дослідницько-пошукових дій у певному розділі навчального предмета, що вивчається, на вміння організувати власну пошукову навчально-пізнавальну діяльність.
Говорячи про необхідність подальшого удосконалення всієї загальноосвітньої системи, а в першу чергу середньої школи, К.Ушинський зазначав: „ У сучасних умовах, коли об’єм необхідних для людини знань різко і швидко росте, уже неможливо робити головну ставку на засвоєння певної суми факторів. Важливо прививати вміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися в стрімкому потоці наукової та політичної інформації . Що тут потрібно? Напевно, і поліпшення підготовки учителів, і введення самих методів навчання у відношенні до потреб життя, і забезпечення школи сучасними навчальними посібниками, в тому числі наочними". Тож К.Ушинський вбачає удосконалення всієї загальноосвітньої системи, а в першу чергу середньої школи у формуванні та розвитку пошукової навчально-пізнавальної діяльності.
Отже пошукова навчально-пізнавальна діяльність формується у руслі розвивального навчання. Для повноцінного її розвитку необхідно застосовувати систему методів, засобів та підходів, які функціонували комплексно і систематично.
Шляхи забезпечення пошукової навчально-пізнавальної діяльності у сучасній початковій школі
Щоб визначити конкретні шляхи і резерви подальшого удосконалення процесу навчання на основі більш повного застосування методів формування та розвитку пошукової навчально-пізнавальної діяльності, необхідно виявити типові особливості роботи вчителя на уроках з активізації навчання молодших школярів.
Виходячи з цього можемо сформулювати такі завдання:
1) З’ясувати особливості і тенденції, що характеризують організацію пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів в досвіді вчителів і в масовій школі.
2) Виявити недоліки організації навчання школярів на уроках в масовій школі.
3) Визначити рівень роботи найбільш досвідчених вчителів.
4) Виявити типові труднощі вчителів в організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів ?
Протягом кількох років (2008-2011) було вивчено досвід реалізації пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів в Тернопільській області. Всього було відвідано і проаналізовано більш, як 240 уроків; проведено анкетне опитування вчителів і учнів, а також бесіди з вчителями, керівниками шкіл, методистами, учнями.
Перш за все це дозволило встановити, що в шкільній практиці накопичено певний досвід використання засобів організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів. Однак широта розповсюдження того чи іншого засобу організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності ще не є показником успішності його застосування. Справа в тому, що конкретна реалізація різних засобів якісно відмінна в досвіді різних вчителів. Більше всього вчителями використовується такий прийом пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів, як бесіда; на сучасному уроці вона використовується на всіх етапах навчання (Слід, правда, відмітити, що вчитель різного рівня педагогічної майстерності використовує бесіду в різній мірі. Так, вчителі-майстри на етапі узагальнення нових знань організовують бесіди з учнями у 83 випадках із 100, а вчителі, що не досягли високого рівня майстерності лише в 4 випадках із 100).