Сторінка
16

Організація пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів у сучасній школі

Дидактично обґрунтовано оцінити можливості навчального матеріалу, а потім вибрати оптимальні методи досить складно. У цьому процесі слід враховувати можливості учнів, ретельно вивчати відповідні розділи навчальних програм у зіставленні з підручниками і не тільки глибоко розібратися в них, а й добре запам'ятати, де, що і в якому обсязі вивчати. Для цього рекомендується зробити дидактико-методичний аналіз програм у такій послідовності:

– цілі предмета;

– завдання його вивчення у кожному класі;

– основний зміст навчання;

– методичні підходи до предмета вивчення;

– знання, уміння й навички, які контролюються на кінець року.

Глибоке, всебічне знання програм та їх наочне відображення – надійні орієнтири для вчителя у правильному доборі матеріалу, з'ясуванні між предметних внутрішньо предметних зв'язків, визначенні, які саме знання, вміння і навички треба постійно контролювати в кожному класі.

Оскільки у виборі методів організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності визначальним є зміст, то в програмах з кожного предмета виділено провідні види діяльності саме для цієї дисципліни. Скажімо, робота над змістом твору у взаємозв'язку з аналізом його образних засобів – на уроках читання; різноманітні види аналізу та вправ на зв'язному тексті – на уроках мови; спостереження й пошукова навчально-пізнавальна діяльність – на уроках природознавства.

Тільки після глибокого аналізу можна дійти висновку, який матеріал доцільно опрацювати із застосуванням методів проблемного навчання, а який – шляхом пояснення вчителя; які знання засвоюються переважно через безпосереднє слухання та спостереження, а які –у процесі пошукової навчально-пізнавальної діяльності учнів.

У період початкового навчання формується система понять. Поняття – це складне узагальнення, яке відображає істотні ознаки предмета або групи об'єктів. Засвоюється воно на основі сформованих уявлень у процесі розумової діяльності, яка веде до узагальнення.

Урахування вчителем поступового нарощування обсягу і змісту понять дає можливість вмотивовано урізноманітнювати вибір методів і прийомів проблемного навчання, щоб забезпечити взаємозв'язок усіх його функцій, У формуванні умінь, способів дій, навичок провідними є практичні методи (вправи, дидактичні ігри, досліди) у поєднанні з поясненням, узагальненням. Важлива умова ефективності поєднання методів і прийомів навчання – достатній вибір засобів організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів (зошити з друкованою основою, диференційовані картки, малюнки, схеми).

Організація пошукової діяльності молодших школярів у сучасній початковій школі знаходиться на низькому рівні. Основною причиною цього є нерозуміння вчителями того, що пошукова навчально-пізнавальна діяльність має здійснюватися системно і на різних етапах уроку.

Таким чином, розв'язуючи проблему оптимального вибору і поєднання методів і підходів до організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності у системі уроків і на окремому уроці, учитель має створювати найкращі можливості для організації пошукової діяльності молодших школярів на всіх етапах опрацювання навчального матеріалу.

Формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності: інноваційні підходи

Роль пошукової навчально-пізнавальної діяльності у розвитку особистості учнів природно зумовлює постійний інтерес педагогів-практиків до цієї проблеми. «Неможливо охарактеризувати всі конкретні засоби формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності школярів у зв’язку із їх різноманітністю. Однак можна назвати ті засоби формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності, які є магістральними. До таких належать: проблемний підхід у навчанні, самостійна робота школярів, метод проектів. Виділення саме цих засобів активізації як основних зумовлене тим, що проблемність лежить в основі пошукової навчально-пізнавальної діяльності, а самостійна робота та метод проектів є формою реалізації цього підходу».

Погоджуючись з таким висновком, було запропоновано реалізувати ідею пошукової навчально-пізнавальної діяльності на всіх етапах навчання, однак найбільшу увагу було приділено процесу засвоєння нових знань, оскільки в початкових класах цей етап є найважливішим майже на кожному уроці. В учнів виразно виявляється активність у пошуковій навчально-пізнавальній діяльності. Чи можлива вона в умовах початкової школи?

Спостереження і бесіди з учителями-майстрами педагогічної праці, які досягають високої результативності, навчаючи різні контингенти дітей, переконуючись, що вони насамперед бачать особистість учня, а потім вже засіб, яким можна на нього вплинути. Щодо організації пошукової навчально-пізнавальної діяльності це зумовлює необхідність розвинути в школярів активність як особисту якість, як стійке прагнення активно міркувати під час навчання. Якщо ця якість сформована, то в дитини виникає внутрішня готовність уважно слухати, пригадувати, напружено міркувати, висловлювати свою думку, випробовувати свої сили на складнішому завданні тощо.

У процесі пояснення нового матеріалу важливо так спрямовувати роботу дітей, щоб вони робили висновки на основі цільового порівняння та порівняння нових знань з тими, що здобуті раніше, засвоювали б операцію узагальнення силою власного мислення, активізованого вчителем. Для цього необхідно правильно організовувати дидактичний матеріал, щоб учні усвідомили недосконалість раніше засвоєних знань і були психічно готові до засвоєння нових.

Результати відвідування та аналізу уроків вчителів початкових класів ЗОШ І-ІІІ ступенів та ЗОШ І-ІІ ступенів м. Тернополя та Тернопільської області: Рудик Тетяни Зіновіївни, Рогатинчук Ганни Петрівни, Сидоренко Наталії Володимирівни та ін. дозволяють зробити висновок, що в основі евристичної бесіди лежить проблемне запитання, зумовлене об’єктивною наявністю суперечності, яка є в самому навчальному матеріалі. Але евристична бесіда на відвіданих нами уроках була використана лише у 12% випадків. Як свідчать бесіди із вчителями, які проводили такі уроки, всі вони обрали такий метод навчання інтуїтивно.

Вивчення передового педагогічного досвіду свідчить, що пошукову навчально-пізнавальну діяльність зумовлює розв’язання таких завдань, які вимагають від учнів логічного розмірковування, комбінування, співвідношення даних умови і відповідей. Такі завдання дуже корисні, це основа розумової гімнастики. Разом з тим лише на 15% відвіданих нами уроків вчителів використовують подібні завдання.

Найважливішим засобом формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів є раціональне поєднання дидактичної гри і традиційних методів навчання. У структурі уроку місце гри визначається її пізнавальною метою і можливостями навчального матеріалу. Кожна дидактична гра спрямована на розвиток мислення і мовлення дітей. Однак різні види ігор мають для цього різні можливості, як відомо, розрізняють предметні, настільно-друковані й словесні ігри. Саме матеріал гри (предмет, малюнок, слово) зумовлює основний зміст розумових і практичних дій дитини.