Сторінка
1

Навчання вимови на початковому ступені оволодіння усним мовленням

Чи треба приділяти багато уваги навчанню вимови у викладанні англійської мови? Ось питання, на яке вчителі відповідають по – різному. Дехто вважає, що треба добиватися відмінної вимови учнів, не миритися з жодним відхиленням від неї, і для цього потрібно не шкодувати часу саме на початковому ступені навчання вимови. Інші вважають, що учитель може не звертати великої уваги на цей аспект навчання іноземної мови, бо у шкільних умовах важко досягти значних успіхів на цій ділянці роботи через брак часу та велику кількість учнів у класах. Правильна вимова є важливою умовою чіткого запам'ятовування, засвоєння лексичного та граматичного матеріалу, а також розвитку навичок читання та письма. А під час вивчення англійської мови це особливо важливий аспект, тому, що припущення таких помилок, як змішування довгих і коротких голосних звуків або оглушення дзвінких приголосних у закінченнях слів призводить до цілковитої зміни значення слова.

Актуальність теми полягає у тому, що навчання вимови на початковому ступені оволодіння усним мовленням є невід'ємною частиною вивчення іноземної мови, зокрема англійської. Вимова є базовою характеристикою мови, основою для розвитку і вдосконалення інших навиків іншомовного говору, отже як наслідок це питання завжди носитиме актуальний характер. Але це питання недостатньо розроблене в методиці викладання іноземної мови в середніх навчальних закладах.

Об'єкт дослідження – процес навчання правильної вимови на початковому ступені оволодіння усним мовленням і способи формування вимови у школярів початкових класів.

Предмет дослідження – система вправ для вироблення необхідної вимови на початковому етапі вивчення англійської мови.

Мета дослідження полягає в тому, щоб дослідити процес навчання і формування англійської вимови на початковому етапі оволодіння усним іншомовним мовленням, а також розробити вправи для корекції та вдосконалення нормативної вимови.

Завдання курсової роботи обумовлені її метою:

вивчити основні способи навчання вимови на початковому етапі оволодіння усним мовленням;

– визначити необхідні вимоги до формування правильної вимови;

розробити систему вправ для навчання вимови на початковому етапі оволодіння іншомовним мовленням.

Методи дослідження:

опрацювання наукових джерел з методики навчання іноземної мови та суміжних з нею наук;

лінгвометодичний аналіз матеріалу;

узагальнення досвіду застосування системи вправ для формування вимови на уроках англійської мови на початковому етапі її вивчення.

Теоретичне та практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що тут комплексно проаналізований та узагальнений матеріал про навчання вимови на початковому етапі оволодіння усним мовленням, який, до того ж, може бути використаний студентами при написанні наукових, курсових, дипломних та інших наукових робіт, пов’язаних з даною проблематикою.

Навчання вимови на початковому етапі оволодіння усним мовленням передбачає такі основні способи : імітацію, ознайомлення з артикуляцією звуків, порівняння звуків англійської і рідної мови, не менш важливим методом навчання правильної вимови є використання аудіоприладів, найчастіше вони поєднуються, що і забезпечує найкраще засвоєння фонетичного явища. Також під час навчання вимови на початковому етапі потрібно знати необхідні вимоги, які являються «точкою відштовхування» для її правильного формування.

Імітативне відтворення (імітація)

Повторення за вчителем звуків, звукосполучень, слів, речень – це найпоширеніший прийом роботи над вимовою на уроках іноземної мови. Слухання та відтворення того, що вимовляє вчитель, є одним із способів реалізації принципу наочності в навчанні. Як відомо, у викладанні іноземної мови цей принцип виявляється у застосуванні мовної наочності. Отже, демонстрування вчителем зразків фонетичних елементів мови та наступне відтворення цього матеріалу учнями є один із способів здійснення принципу наочності в навчанні.

Імітативні вправи ефективні тоді, коли учні працюють зосереджено, з вольовим напруженням. На жаль, це буває не завжди, бо учні іноді не розуміють важливості таких вправ, вони здаються їм чимсь таким, що не відповідає рівню роботи в середній школі. Отже, потрібні спеціальні зусилля вчителя, щоб переконати учнів в необхідності таких вправ. Учням треба усвідомити, що найменша недбайливість у вимові зустріне негативну реакцію вчителя. Велику роль відіграє тут авторитет учителя, прагнення учнів наслідувати його.

Імітативні вправи починаються з перших уроків. На цьому початковому етапі часто можна спостерігати виникнення деяких психологічних бар'єрів, які гальмують роботу. Так, учні, починаючи вивчати іноземну мову, часто ніяковіють, коли їм доводиться вимовляти іншомовні слова, які містять в собі важкі для вимовляння звуки. Це особливо характерно для учнів, які не можуть добре імітувати. Вони соромляться вимовляти важкі для них слова, побоюючись, що помилки у вимові викличуть сміх їх товаришів.

Вчителеві не слід наполягати, щоб учень багато разів повторював одне і те саме слово або речення, якщо він неспроможний це зробити. Така наполегливість не тільки не допомагає засвоєнню матеріалу, а навпаки, стає на заваді, бо породжує стійку негативну реакцію учня, яка може стати постійним гальмуючим фактором на уроках іноземної мови.

Якщо учень не може правильно відтворити слово або речення, треба дати йому певний час, щоб він сприймав його у вимові вчителя та інших учнів, промовляв його про себе.

Вчитель повинен якнайшвидше усунути зазначені психологічні перешкоди, оскільки внаслідок тривалих негативних вражень і емоцій може зникнути інтерес до вивчення іноземної мови, а це в свою чергу негативно позначиться на всій роботі.

Для подолання вказаних труднощів учитель може здійснювати диференційований підхід до учнів з різними здібностями до імітації, тобто з самого початку роботи вчитель з'ясовує, яким учням важче наслідувати вимову вчителя. Завдання вчителя щодо цієї групи учнів полягає в тому, щоб допомогти їм позбутися скованості, невпевненості в своїх знаннях. Для цього вчитель подає їм індивідуальну допомогу на додаткових заняттях. Треба щадити самолюбство таких учнів, не демонструвати їх невміння перед класом. Дуже важливо відзначати і стимулювати їх просування вперед.

Є конкретні прийоми для ефективної роботи над створенням потрібної вимови. Наприклад, учитель вимовляє нове слово, потім він послідовно вимовляє окремі звуки, що входять до складу цього слова. Учні роблять те саме. Сприймання вимови окремих звуків допомагає правильно вимовити слово. Або ж учитель вимовляє слово і потім пропонує повторити його та розділити на окремі звуки.

Однією з важливих умов ефективної роботи над створенням потрібного звукового образу є надання учням можливості промовляти слова, речення, які вимовляє вчитель до того, як вони будуть відтворювати їх під контролем учителя. Учні завжди прагнуть негайно повторити те, що вони чують від учителя під час пояснень на уроці іноземної мови, що є проявом відомих психологічних закономірностей. Коли ми чуємо усну мову або читаємо, у нас виникають непомітні для самоспостереження рухи артикуляційних органів, без яких розуміння сприйнятого матеріалу неможливе. Для процесу оволодіння будь-якою новою дією характерно те, що коли ми спостерігаємо цю дію перед тим, як самостійно виконати її, у відповідних сферах нашої моторики виникають непомітні напруження і рухи.