Сторінка
1

Педагогічний аспект формування інформаційної компетентності майбутніх учителів

В умовах постіндустріального розвитку суспільства, інтенсивного збільшення обсягу інформації, особливу роль набуває підготовка випускників ВУЗу-майбутніх вчителів, які мають високий професійний рівень, здатних до самостійної і творчої роботи. Від якості підготовки майбутніх вчителів з усіх спеціальностей залежить ефективність вирішення школою навчально-виховних завдань. Це викликано тим, що вміння орієнтуватися в дедалі більшому потоці інформації, характерному для сучасного суспільства, притаманне тільки високоосвіченим фахівцям, здатним підвищити реалізацію принципу єдності навчання, виховання та розвитку особистості учня.

Кардинальні зміни в політичному, економічному, соціальному, культурному, інформаційному житті нашої країни обумовлюють нову педагогічну ситуацію, що вимагає включення інформаційної-освіти в теорію і технологію здійснення педагогічного процесу.

Відомі російські педагоги В.В. Раєвський, А.В. Хуторський вважають, що компетенції – складні узагальнені способи діяльності, які опановують під час навчання, і компетентність є результатом набуття компетенцій. Українські вчені узагальнили декілька підходів до визначення цих понять:

· обидва терміни вживаються як синоніми (Т. Гудкова, С. Дружилова, О. Зеєр, А. Миролюбов та ін.);

· компетенції вважають складниками компетентності (К. Махмурян, І. Перестороніна, В. Софронова та ін.);

· компетентність – здатність до діяльності, а компетенція – коло повноважень певної особи (С. Шишов, В. Кальней).

На основі аналізу поглядів вище названих науковців можна зробити висновок, що компетентнісний підхід у навчанні вчителів – це сукупність компетентностей, якими повинен оперувати вчитель, спрямовуючи свою діяльність на розвиток особистості учня.

У дослідженні вітчизняних науковців також подається такий перелік ключових компетентностей: уміння навчатися, соціальна, загальнокультурна, здоров’язберігальна, з інформаційних і комунікаційних технологій, громадянська, підприємницька компетентність. Та наголошується, що незалежно від підходу до класифікації ключові компетентності є багатофункціональними, над предметними, такими, що передбачають значний інтелектуальний розвиток, спираються на різні пізнавальні процеси, є змінними, мають рухливу й змінну структуру,залежать від пріоритетів суспільства, цілей освіти, особливостей і можливостей самовизначення особистості в соціумі.

Актуальність підтверджується наданням інформаційної-освіти в Україні офіційного статусу, що позначилося реєстрацією нової вузівської спеціалізації «Медіа-освіта».

Медіа-освіта дозволяє радикально підвищити ефективність і якість підготовки вчителя, здатного надалі виступати активним діячем як власного становлення та розвитку, так і своїх учнів.

Медіа-освіченість - значуща якість вчителя, який працює в умовах інформаційних технологій. Підготовка майбутніх учителів до використання засобів масової комунікації (ЗМК) в навчально-виховному процесі, це є необхідна умова успішної роботи сучасного вчителя.

Прогрес інформаційних технологій обумовлює зміни в професійній діяльності вчителя, ставить проблему готовності випускника ВУЗу до застосування нових інформаційних технологій у подальшій педагогічній діяльності. Останні два десятиріччя відзначають широке застосування комп’ютерної техніки та інформаційних технологій у різних сферах життя і діяльності особистості. Тому коли йдеться про компетентність спеціаліста, до складу знань, умінь, навичок та здатностей їх застосовувати повинні входити і здатності, що стосуються роботи з інформаційними та комп’ютерними технологіями та сучасним програмним забезпеченням.

Актуальність проблеми, її недостатнє вивчення та висвітлення у сучасному педагогічному світі, зумовили вибір теми мого дослідження: «Педагогічний аспект формування інформаційної компетентності майбутніх учителів».

Об’єкт дослідження – формування інформаційної компетентності у майбутніх учителів.

Предмет дослідження – використання педагогічних аспектів для формування інформаційної компетентності у майбутніх учителів.

Мета дослідження: полягає в теоретичному аналізі підготовки майбутніх учителів, виявлення можливостей використання інформаційних технологій у підготовці майбутнього педагога.

Відповідно до мети визначимо основні завдання дослідження:

Зробити теоретичний аналіз інформаційної підготовки студентів ВНЗ

Визначити сутність педагогічної компетентності для майбутніх педагогів.

Провести діагностику рівня інформаційної компетентності майбутніх учителів.

Надати методичні рекомендації використання інформаційних технологій для формування компетентного педагога.

У процесі дослідження нами було використано комплекс методів: теоретичні методи: аналіз інформаційної, педагогічної, метод теоретичного моделювання; емпіричні методи: анкетування, бесіда, спостереження; експеримент у ВНЗ; методи математичної статистики для опрацювання результатів експериментальної роботи.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, щоб отримати подальший розвиток у теоретичних основах виховання інформаційної компетентності майбутніх педагогів.

Практична значущість роботи полягає у розробці та удосконалені методів впровадження інформаційної компетентності майбутніх педагогів.

Сутність педагогічної компетентності для майбутніх педагогів

Протягом останнього десятиліття розвинені країни Європи та світу, серед яких Австрія, Велика Британія, Канада, Нова Зеландія, Німеччина, Франція, деякі країни Східної Європи: Угорщина, Румунія, Молдова, Литва, Латвія та ін. – розпочали ґрунтовну дискусію, яка й досі триває на міжнародному рівні, навколо того, як дати людині належні знання, уміння та компетентності для забезпечення її гармонійної взаємодії з технологічним суспільством, що швидко розвивається.

Освіта надто повільно змінює свої пріоритети в період стрімкого розвитку ІКТ і все ж уміння працювати з інформацією стає одним із необхідних і важливих компонентів сьогодення. Саме тому важливою стає здатність вчителів-предметників змінюватися, активно діяти, швидко приймати рішення, самовдосконалюватися, саморозвиватися впродовж усього життя. В умовах формування інформаційного простору і переходу до інформаційного суспільства підвищуються вимоги до рівня інформаційно-комунікаційної компетентності (ІКК) вчителів-предметників.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Українськими вченими дослідження ведуться у різних напрямках, що відображено у роботах О.В. Овчарук, О.І. Пометун, О.І. Локшиної, О.Я. Савченко, С.Е. Трубачевої, Л.І. Паращенко, Г.О. Фрейман. Огляд історико-педагогічної та сучасної літератури свідчить, що вченими вивчається проблема підвищення професійної компетентності педагогічних кадрів і розглядається у різних аспектах у працях В. Адольфа, І.П. Ареф’єва, В. Бондаря, Н.В. Кузьміної, В.І. Лозової, А.А. Орлова, В. Пилипівського, С.М. Чистякової, М.А. Чошанова, О.М. Шияна та ін.

Під «компетентністю» педагоги розуміють спеціальні структуровані набори знань, умінь, навичок і ставлень, що їх набувають у процесі навчання. Поняття «компетентність» введено у науковий обіг понад чверть століття. Компетентний – який має достатні знання в якій-небудь галузі; який з чим-небудь добре обізнаний; тямущий.