Сторінка
5

Педагогічний аспект формування інформаційної компетентності майбутніх учителів

Отже, базовий рівень є ядром, що покращується, удосконалюється, розширюється у міру розвитку та набуття досвіду людиною, особливо під час самоосвіти, тому такі показники як самостійність, самоконтроль, відповідальність, оцінка важливості інформації та інформаційної діяльності, власного внеску при її здійсненні можуть бути різними незалежно від блоку інформаційної компетентності, який формується. Тобто розвиток інформаційної компетентності відбувається вглиб, еволюціонує.

Також пропонується розробка навчальної програми проекту професійного розвитку «Використання інформаційних технологій учителями-словесниками» для вчителів української мови та літератури, російської мови та літератури, зарубіжної літератури.

Мета й завдання проекту: формувати інформаційно-комунікаційну компетентність майбутніх учителів-словесників; навчити створювати електронні дидактичні матеріали й наочність для проведення мультимедійно-інтерактивних уроків і позакласних заходів у школі; удосконалити навички роботи в мережі Internet; познайомити з методикою обробки відео-, аудіо- та графічних матеріалів. Проект складатиметься з трьох шестигодинних семінарів: «Можливості інформаційних засобів навчання на уроках мови та літератури»; «Методика створення електронної наочності й дидактичних матеріалів та проведення мультимедійних уроків»; «Способи поєднання інформаційних технологій з інтерактивними. Творча діяльність учителя й учня». Навчальні заняття мають проводитись у комп’ютерному класі з локальною мережею та виходом в Internet, оснащеному (бажано) мультимедійним проектором або інтерактивною дошкою. Кількість слухачів відповідає кількості комп’ютерів у класі. 75% навчального часу – активна продуктивно-репродуктивна творча діяльність, спрямована на вдосконалення умінь і навичок роботи з прикладними програмами, створення власних дидактичних матеріалів. 25% становлять теоретично-методичний зміст навчання. До початку проекту його учасники мають уже володіти основами користування персональним комп’ютером (ОС Windows), уміти на початковому рівні працювати в офісних програмах (MsOffice або його аналог OpenOffice).

Результатом проекту мають стати такі вимоги до інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів-словесників: орієнтуватись у тенденціях і перспективах сучасних інформаційних технологій; знати методи й алгоритми створення електронної наочності й дидактичних матеріалів; знати специфіку поєднання інформаційних технологій з інтерактивними; володіти методикою роботи в мережі Internet.

Передбачається формування й удосконалення умінь і навичок:

- працювати в офісних програмах MsWord, MsPowerPoint, MsPublisher (створення брошур, буклетів) або в їхніх безкоштовних аналогах OpenOffice; Adobe Reader (у зв’язку з розповсюдженням формату pdf) або Pdf-reader чи ін.; Abbyy FineReader (сканування зображень, розпізнавання тексту, передача в текстовий редактор); WinRar (робота з архівами) або 7-Zip; NetOp Scool і NetMeeting (робота в локальній мережі класу: демонстрація наочності на монітори учнів, тестування, учительський контроль комп’ютерів під час заняття);

- виконувати основні операції з обробки зображень (Adobe Photoshop – збільшення й зменшення зображень, видалення фону, кадрування, заміна кольору й градієнти, основні фільтри й ефекти, збереження оброблених зображень) або безкоштовні спрощені варіанти Gimp, Blender, Picasa; аудіо (Cool Edit Pro – вирізання фрагменту мелодії, основні ефекти, збереження аудіо в різних форматах) та відео (Sony Vegas – відеоформати, уявлення про лінійний і нелінійний монтаж, вирізання й склеювання фрагментів, синхронізація зі звуковою доріжкою, базові ефекти, вставка тексту й зображень, запис готового проекту) або спрощений варіант VirtualDub тощо;

- шукати необхідну інформацію в мережі Internet, працювати з поштою, мати уявлення про блоги, форуми, чати, icq, skype; користуватись навчально-методичними сайтами;

- застосовувати інформаційні технології в поєднанні з інтерактивними на уроках української мови та літератури;

- створювати інформаційно-інтерактивні елементи навчання. Під час виконання проекту доцільно застосувати такі методи:

- пояснювально-ілюстративний, що реалізується у формі лекції-демонстрації наочного матеріалу, презентації досвіду;

- проблемний метод передбачає активну участь слухачів у рішенні проблеми, сформульованої тренером у вигляді пізнавальної задачі;

- експериментальний метод реалізується шляхом застосування вчителями отриманих під час проекту нових знань, умінь і навичок безпосередньо на своїх уроках у школі (з подальшим аналізом цього досвіду у формі семінару, круглого столу, бесіди-презентації);

- модельний метод реалізується у формі гри з застосуванням комп’ютерної техніки, що проводиться для учасників проекту й може проводитись учителями на уроках;

- пошуково-дослідницький метод стимулює творчу діяльність учителів щодо розробки власних форм, методів і прийомів навчання

Удосконалення інформаційно-комунікаційної компетентності – проблема комплексна й багатовекторна і, по-перше, потребує значної науково-методичної уваги провідних педагогів і дослідників, по-друге, наявності сучасної комп’ютерної техніки в школах, по-третє, фінансової й інтелектуальної підтримки з боку держави. Подальше формування інформаційного суспільства висуває перед освітою саме такі вимоги, що і є причиною нашого наукового пошуку в майбутньому.

Проведене нами дослідження дозволяє зробити деякі висновки:

На мій погляд, в даний час використання звичайних підходів для формування інформаційно-комунікативно-технологічних компетентностей (ІКТ-компетентностей) сучасного педагога недостатньо. Побудова сучасного педагогічного процес, забезпечення адаптації учнів до сучасних умов, самореалізації та розкриття творчого потенціалу особистості потребує розробки та впровадження інших освітніх технологій, що передбачають широке використання сучасних засобів і оптимальне поєднання традиційних форм, методів навчання і сучасних ІКТ.

Досліджуючи інформаційну компетентність, я врахував, що дане поняття багатопланове, тому що для вироблення відповідних здібностей потрібно значний інтелектуальний розвиток, прояв таких якостей, як абстрактне мислення, алгоритмічне мислення, саморефлексія, визначення власної позиції і т.д. (Наприклад, вибір значущою для педагога інформації вимагає розвитку таких особистих якостей, як самостійність і критичність). Отже, необхідні різні типи дій: уміння діяти автономно, використовувати інтерактивні режими, входити в різні соціальні групи і функціонувати в них.

Інформаційно-комунікаційна компетентність (ІКТ-компетентність) сучасного викладача, що визначає його готовність до роботи в нових умовах інформатизації освіті, це:

- Здатність педагога вирішувати професійні завдання з використанням сучасних засобів і методів інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ);

- Його, характеристика, що відображає реально досягнутий рівень підготовки в галузі використання засобів ІКТ у професійній діяльності;