Сторінка
6

Навчання вимови на початковому ступені оволодіння усним мовленням

1) A thousand thanks to you both.

2) Nothing like youth!

3) Think things over.

4) Say nothing but the truth.

5) Then there's another thing.

6) There's neither mother nor father.

7) They were gathered together.

8) There's nothing like leather.

Важливим етапом є проведення вправ для вдосконалення навичок розпізнавання і відтворення звуків [Ө] і [ð]:

Вправа 1. "Пари, що римуються": учні читають та імітують вимову слів зі звуками [Ө] і [ð]: these, through, then, their, those, they, that, think, three, there, this, thank.

Після цього вчитель називає слово, учні мають підібрати до нього пару, що з ним римується, із тих слів, які вони щойно імітували.

Слова, які називає учитель: where, hair, free, day, true, when, his, keys, drink, fat, nose, frank.

Вправа 2. "Зіпсований телефон"

Спочатку вимова звуків [Ө] і [ð] опрацьовується учнями у мінімальних парах, тобто учні повторюють за вчителем пари слів, які відрізняються лише одним звуком [16]. Наприклад:

free – three day – they mouse – mouth

sin – thin dare – there taught – thought

sick – thick pass – path sing – thing

Після імітації учитель обирає одне слово з якоїсь мінімальної пари, записує його великими літерами на папері, але нікому не показує. Потім вимовляє це слово пошепки на вушко одному учню. У такий самий спосіб цей учень вимовляє почуте слово наступному учню, потім другий учень наступному і так далі, доки всі учні не будуть задіяні у цей процес. Останній учень вимовляє слово голосно, вчитель показує учням записане ним слово і просить прочитати його вголос хором.

Запропоновані вправи розраховані на учнів початкової школи (перша іноземна мова) та основної школи (друга іноземна мова) для вдосконалення вимови звуків [Ө] і [ð].

Працюючи по такому комплексу учні засвоюють відчуття мови, освоюють внутрішню будову англійської вимови. Ця робота забезпечує диференційований підхід в навчанні, створює атмосферу впевненості в своїх силах, дає хороші результати, але для цього потрібен, звичайно, відповідний рівень педагогічної кваліфікації.

Крім спеціальних вправ для формування та вдосконалення слуховимовних навичок учнів, на початковому етапі навчання вимови можна звертатися до прислів’я та приказок та вивчення напам'ять віршів та скоромовок, в яких зустрічаються опрацьовані в попередніх вправах звуки, з правильним відтворення наголосу, ритму, інтонації. Вони допомагають у вимові окремих складних голосних та приголосних, особливо тих, що відсутні в рідній мові. Відповідно, робота зі згаданим матеріалом передбачає дві стадії. Спочатку текст розучується під керівництвом учителя або з фонограми. Після цього проводиться робота над швидкістю проговорювання, щоб, крім безпомилковості мовлення учнів, досягти також швидкого темпу.

Отже, дослідивши тему «Навчання вимови на початковому ступені оволодіння усним мовленням», можна зробити такі висновки:

У наші дні, коли метою навчання й одночасно умовою, що забезпечує успішність її досягнення, є розвиток здатностей учнів використовувати іноземну мову як «інструмент спілкування в діалозі культур і цивілізацій сучасного світу», велику увагу приділяють питанням формування комунікативної компетенції учнів у контексті сучасних європейських вимог. У зв'язку з цим передбачається розгляд питань, пов'язаних з формуванням мовленнєвих і мовних навичок й умінь; вивчення й зіставлення існуючих підходів і методів до навчання аспектам мови і видам мовної діяльності. У даному контексті усне монологічне мовлення в системі навчання займає велике місце.

Є різні способи навчання вимови на початковому ступені оволодіння усним мовленням, всі вони є дуже важливими і корисними, але найчастіше вони поєднуються, що і забезпечує найкраще засвоєння фонетичного явища. Наприклад, повторення за вчителем звуків, звукосполучень, слів, речень – це найпоширеніший прийом роботи над вимовою на уроках іноземної мови. Слухання та відтворення того, що вимовляє вчитель, є одним із способів реалізації принципу наочності в навчанні.

Під час навчання вимови пояснення артикуляції у багатьох випадках є цінним доповненням до імітації. Говорячи про цей засіб навчання вимови, ми маємо на увазі не тільки словесний опис, а й демонстрування вчителем (наскільки це можливо при поясненні даного звука) роботи артикуляційних органів та використання схем, малюнків, які показують положення цих органів. Потрібно порівнювати вимову звуків англійської і рідної мов, це можна робити і при імітативному засвоєнні, і тоді, коли дається пояснення артикуляції. Мета такого порівняння - допомогти учневі відчути і осмислити спільні і відмінні риси, характерні для артикуляції та звучання певних звуків, що запобігає змішуванню звуків англійської і української мов.

У роботі над вимовою дуже корисно застосовувати аудіозаписи мови дикторів. Вже на перших уроках треба демонструвати учням зразки зв'язного мовлення. Учень слухає чергову дозу навчального матеріалу, під час інтервалу відтворює почуте, а потім знов слухає зразок. Проведення таких вправ створює сприятливі умови для наслідування зразкової вимови.

Основними вимогами до формування правильної вимови учнів є фонематичність та швидкість. Фонематичність передбачає ступінь правильності фонетичного оформлення мовлення, достатню для того, щоб воно було зрозумілим для співрозмовника. Швидкість - ступінь автоматизованості вимовних навичок, яка дозволяє учням говорити в нормальному (середньо-нормальному) темпі мовлення (для англійської мови - 130–150 слів на хвилину). Для нейтралізації негативного впливу фонетичних навичок рідної мови, навчання іншомовної вимови має будуватися на основі порівняльного аналізу фонологічних систем рідної та іноземної мов, що є одним з важливих принципів навчання фонетичного матеріалу.

Звичайно, найважливішою частиною навчання правильної вимови є виконання різноманітних вправ. Спеціальні вправи для губ і язика мають цінне пропедевтичне значення, оскільки вони не лише виробляють в учнів уміння контролювати рухи активних органів мовлення, але й готують їх до самостійної артикуляційної роботи за рахунок органів зору і дотику, а коригуючі вправи, запропоновані нами, допомагають учням у корекції артикуляційних навичок, спрямованих на вдосконалення рецепції та репродукції звуків.

Рис. 1 - Вимовний апарат людини: I – порожнина носа; ІІ – порожнина рота; III - порожнина глотки (фаринкс); IV – гортань; V – стравохід; 1 – губи, 2 - зуби, 3 – тверде піднебіння, 4 – м'яке піднебіння, 5 – маленький язичок (увула), 6 – язик (а - передня частина спинки, б – середня, в – задня, г – корінь язика), 7 – надгортанник

Довгі голосні фонеми

Hоneу іs sweet, but the bee stіngs. He laughs best whо laughs last. Better untaught than іll tаught. A fool аnd hіs moneу are sооn parted. Fіrst соme, fіrst served.

Короткі голосні фонеми Busіness іs busіness. All іs well that ends well. A саt іn gloves сatсhes no mісe. Waste not, wаnt nоt. Bу hook or bу сrооk. Дифтонги Haste makes wаste. Lіke begets lіke. There’s nо jоу wіthout alloу. Out of sіght, оut оf mіnd. То know everуthіng іs tо knоw nothіng. He that fears death lіves nоt. Where there’s а wіll, there’s а waу. What саn’t be сured must be endured. Проривні шиплячі приголосні Prасtісe mаkes perfeсt. Barkіng dоgs seldоm bіte. Better the foot slіp than the tоngue. Dоg does not eat dоg. Сurіоsіtу kіlled the саt. A good begіnnіng mаkes а good endіng.