Сторінка
9
Мета та задачі Болонського процесу
Болонський процес включає в себе наступні ключові моменти:
1. Чітка уніфікація студентських документів, що підтверджують рівень та якість засвоєних знань, для співставлення вищої освіти в різних країнах. Такі міри повинні забезпечити зайнятість європейських громадян з вищою освітою і міжнародну конкурентоспроможність європейської вищої освіти.
2. Двухрівнева система вищої освіти. Проблемою у багатьох державах стало надмірний перелік спеціальностей та спеціалізацій, як у Європі, так і в Україні. Існує також значна різниця між навчальними ступенями, що отримують в університетах та академіях. Для стандартизації ступенів і спеціалізацій планується перейти на двухрівневу систему навчально-кваліфікаційних рівнів:бакалавр і магістр. Бакалавр – це спеціаліст, який може працювати по спеціальності або продовжити навчання, якщо перейде на другу сходинку – до магістратури. Ступінь магістра передбачає наявність більш глибоких фундаментальних знань студента і орієнтацію його на навчальну кар’єру. Навчання в першому циклі повинно становити 3-4, на другому – 1-2 роки. Післядипломна освіта здійснюється в докторантурі, що дає можливість отримати наукову степінь доктора наук після 7-8-річного навчання. В країнах-учасницях Болонського процесу повинна бути лише одна докторська степінь , наприклад доктор філософії в відповідних сферах знань – природознавчих наук, соціально-гуманітарних, економічних та ін.
3. Заклади кредитної системи за Європейською кредитно-трансферною системою (ECTS). Кредитами називають умовні одиниці, в яких визначається об’єм освіти. За кожною одиницею стоїть певна кількість освоєних термінів, зв’язків між термінами, напрацьованими навичками, тобто загальна сукупність отриманих знань і навиків, включаючи самостійну роботу студентів і здачу ними проміжних та підсумкових іспитів, інші види навчальних робіт. Щоб отримати європейського диплом бакалавра необхідно накопичити 180-240 годин кредитів, а ступінь магістра – додатково 60-120 годин. Саме систему кредитів розглядають як спосіб підвищення мобільності студентів підчас переходу з однієї навчальної програми в іншу, включаючи програми післядипломної освіти. ECTS стане багатоцільовим інструментом визнання і мобільності студента, способом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищих навчальних закладів інших країн. Акумулюючи кредитна система дає можливість врахувати всі можливості студентів, не тільки навчальне навантаження, а і його участь в наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах та ін. в певних державах як умова заліку кредитів висувають наступні умови: навчальне навантаження повинне включати 50% і більше самостійної роботи студента. Завдяки накопичувальній системі кредитів студент може вступити до університету однієї країни, а закінчити в іншій; змінити в процесі навчання університет або вибрану спеціальність; закінчити навчання на любому етапі, отримавши ступінь бакалавра або магістра, продовжити освіту в зручний для себе період життя.
4. Посилення мобільності студентів, викладачів, адміністрації ВНЗ. Для розуміння і ствердження конкурентоспроможності своїх знань та навичок кожен студент повинен мати можливість хоча б короткий термін навчатися та стажуватись за кордоном, завдяки цьому в головному ВНЗ він може скоротити кількість годин, які присвячені вивченню іноземних мов. Мобільності студентів сприяє направлена підготовка до здачі тестів типу TOEFL, тестів для вступу до магістратури на економіку GRE, менеджменту GMAT та ін.
5. Створення порівняльних критерій і загальної методології для ВНЗ всіх європейських держав. В даний момент країни Європи інтенсивно займаються створенням сітки агентств з контролю якості і акредитації. Пропонується запровадити акредитаційні агентства, що будуть незалежними від національних правлінь і міжнародних організацій. Оцінка студентів буде основуватись не на тривалості або змістовності навчання, а на знаннях, вміннях та навичках, які надбали випускники. Одночасно з цим будуть встановлені стандарти транснаціонального освіти.
6. Приведення вищої освіти в різних державах до єдиного стандарту. Це стосується розробки подібних учбових планів, тренінгів, досліджень.
7. Впровадження в життя концепції неприривного (пожиттевого) навчання, яке дозволяє людині отримати напротязі життя декілька дипломів і учених степенів, а університету – значно покращити фінансово-матеріальне забезпечення за рахунок надання інформаційно-матеріальної бази для тих, хто бажає продовжити навчання. В основі цієї концепції лежить ідея LLL (Life Long Learning) – освіта напротязі всього життя.
8. Партнерство студентських організацій і офіційних освітніх інститутів.
9. Підвищення привабливості і конкурентоспроможності європейської вищої освіти.
10. Працевлаштування випускників. Одним із найважливіших положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання випускників повинні бути застосовані і використані на користь як народу своєї країни, так інших країн Європи. Академічні рівні та інші кваліфікації повинні бути потрібні на європейському ринку праці, професійне визнання кваліфікацій слід спростити і полегшити. Для визнання кваліфікацій, яке присвоєне певним вузом, планується повсюди використовувати додаток до диплома, яке рекомендоване ЮНЕСКО.
Реконструкція системи освіти в умовах активного державотворення супроводжувалась напрацюванням нормативно-правової бази в цій галузі, вироблення загальних стратегічних цілей та конкретизацію їх за допомогою стандартів, інструкцій, рекомендацій, вимог тощо. Стратегічні напрямки розвитку освіти визначені Конституцією України, Законами України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Національною доктриною розвитку освіти, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України.
Ці нормативні акти, так само, як і більшість наукових досліджень в галузі освіти, вказують що головним завданням системи освіти є забезпечення високої якості освіти й відповідності її потребам особистості та суспільства. Сучасному суспільству потрібна людина творча та ініціативна, готова і здатна відповідати за власний добробут і добробут усього суспільства. Це спричинює потребу в реформуванні освіти. Заходи щодо реалізації цих завдань об’єднав у єдиний комплекс стратегій сучасної освітньої політики – Указ Президента України від 20.03.2008 р. № 244 "Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні". На реалізацію цих завдань спрямована Програма діяльності Уряду "Український прорив – для людей, а не для політиків", на виконання якої Міністерство освіти та науки визначило, а Уряд схвалив (розпорядження КМУ № 366 від 22. 02. 2008 р.), п'ять пріоритетів на 2008 – 2009 роки:1. Запровадження незалежного зовнішнього оцінювання навчальних досягнень у формі тестування випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів.
2. Підвищення якості освітніх послуг.