Сторінка
19

Соціальні аспекти реформування системи вищої освіти в Україні

Також в програмі ЛІГАБізнесІнформ встановлена довідкова в якій можна знайти: бізнес-довідники (норми, тарифи, класифікатори, ставки, індекси) типові форми (форми звітності або інші документи, використовувані в документообігу бухгалтерії), типові договори, посадові інструкції.

Таким чином використання засобів електронно обчислювальної техніки та сучасного програмного забезпечення дозволяє фахівцям ефективно використовувати свій виробничий потенціал та своєчасно виконувати поставлені завдання.

Отже, реформування вищої освіти спрямоване на розширення доступу громадян до навчання у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації та форм власності, на створення належних умов для повноцінного відтворення інтелектуального та науково-технічного потенціалу молоді, сприяння професійному самовизначенню та ефективності адаптації молоді до умов ринкової економіки.

Вектор сучасної політики й стратегії держави спрямовано на подальшу розбудову національної системи освіти, адаптації її до умов соціально орієнтованої економіки, трансформацію та інтеграцію в європейське та світове співтовариство. Одночасно виклики глобалізації економіки, демократизації та інформатизації суспільство є причинами певних труднощів, що переживає вища освіта на перехідному етапі. Сьогодні, як ніколи, вища освіта під тиском внутрішніх і зовнішніх чинників потребує ґрунтовної розробки політики реформ, в центрі уваги якої знаходилась б людина, її інтелектуальний розвиток через освіту.

Болонський процес – це процес розпізнавання однієї освітньої системи іншою в європейському просторі. Якщо майбутнє України пов'язане з Європою, то не можна надалі стверджувати, що Болонський процес має для нас лише просвітнє та пізнавальне значення. Надання високої оцінки національній системі освіти не має заспокоювати нас і стримувати глибинне її реформування.

Водночас участь системи вищої освіти України в болонських перетвореннях має бути спрямована лише на її розвиток і набуття нових якісних ознак, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів її якості. Яскравим показником суперечливого впливу сучасних освітніх реформ є більш висока оцінка рівня освіти за радянських часів, порівняно з періодом незалежності України.

Орієнтація на Болонський процес не має призводити до надмірної перебудови вітчизняної системи освіти. Навпаки, її стан треба глибоко осмислити, порівнявши з європейськими критеріями і стандартами, та визначити можливості її вдосконалення на новому етапі. При цьому еволюцію системи освіти не слід відокремлювати від інших сфер суспільства. Вона має розвиватися в гармонійному взаємозв'язку з суспільством в цілому, беручи на себе роль його провідника.

На цьому шляху до європейського простору важливо, щоб нас не спіткала небезпека. Вона в тому, аби наші перетворення не виявилися поверховими, косметичними і не звелися лише до конференцій і обговорень. Вони мають бути такими, щоб досягти бажаної мети – надати молоді можливість, співпрацюючи з Європою, розбудувати Україну і зробити усіх нас громадянами прекрасного європейського континенту

Реформування системи вищої освіти з 2005 року, поки що не викликає в студентів інших емоцій, окрім здивування й незрозумілості. Для того, щоб більш детальніше вивчити думку студентів з приводу впровадження європейських стандартів в національну систему вищої освіти, ми провели власне дослідження «Сприйняття та оцінка студентів Болонського процесу в Україні».

Об’єктом нашого дослідження стали студенти 3-4курсів Харківських вузів різних форм власності та акредитації. Були вибрані студенти саме 3-4 курсів, оскільки вони навчалися декілька років за старою системою освіти, а зараз – за європейською, тому мають можливість порівнювати ці дві освітні системи.

Предмет дослідження: сприйняття та оцінкареформувань в системі вищої освіти.

Цілі дослідження:дізнатися як сприймають, відносяться та оцінюють студенти Болонський процес з урахуванням порівняльної перспективи.

Задачі:

1) вивчення інформованість студентів щодо Болонського процесу;

2) їх оцінку якості і ефективності сучасної освіти;

3) відношення студентів до кредитно-модульної системи оцінювання знань;

4) як сприймають українські студенти можливість навчатись за кордоном.

Гіпотеза дослідження розгалужується на три:

· неоднозначне відношення студентів до реформування сучасної освіти в Україні;

· більшість студенті сприймають Болонський процес як формальність, а не як свій соціально-економічний шанс;

· інформованість та позитивне ставлення до Болонського процесу залежить від ступеня інтегрованості вузу до європейського простору.

В рамках даного дослідження є три блока питань, що вивчають:

1. Інформованість студентів (що знають про Болонський процес, чи намагалися вивчати це питання);

2. Сприйняття студентами Болонського процесу (їх відношення та оцінка сучасних реформувань);

3. Деталізація їх оцінок з приводу нововпроваджень.

Якщо розглядати результати дослідження, то в першу чергу увагу треба звернути на інформованість студентів з питань реформування вищої освіти. На жаль, лише третина опитаних студентів знає, які пріоритети ставить перед собою Болонська декларація. 60% студентів інформацію про Болонський процес чули від викладачів або студентів, лише 12,5% - читали відповідну літературу. Були навіть такі, яким реформування системи освіти взагалі нецікаво (7,5%). Загалом студенти більше позитивно, ніж негативно відносяться до впровадження європейських стандартів (42,9%), але при цьому зазначають, що якість освіти: дещо погіршилась – 34,1%; залишилась на тому ж рівні – 26,8%.

Цікаві результати отримали на питання «Який кваліфікаційний рівень Ви б хотіли отримати за старою системою?»: жоден студент не обрав для себе диплом бакалавра, при цьому зазначивши, що з таким дипломом не охоче приймають на роботу (48,7%); 57,5% - обрали для себе рівень спеціаліста, зазначивши, що навчання на магістратурі їм не «по кишені» (38,5%); і 42,5% - обрали рівень магістра.Тож дипломи бакалавра, які активно «штампують» виші протягом останніх років, поки що не дозволяють студентам нічого, окрім як відразу продовжити навчання на «спеціаліста» або «магістра».

Також незважаючи на те, що до 2010 року наша система освіти мала б повністю відповідати європейським нормам, за даними дослідження в вузах досі не впроваджено триместри та самостійний вибір дисциплін.

Вони не до кінця розуміють нової системи оцінювання, адже 75,6% опитаних студентів стикаються з тим, що більшість викладачів мають «власну» кредитно-модульну систему оцінювання знань. І при цьому 53,3% студентів хвилює набір балів, 35,6% - здобуття знань.

А академічна мобільність, яка так приваблює молодь, залишилася мрією. У кращому випадку, якщо студент має можливість вступити до закордонного вишу, його спіткають необхідність «донавчатися» до рівня бакалавра або магістра «західного зразка» (31,9%) та високі ціни за освіту (36,2%).

Загалом студенти вважають, що Болонський процес в Україні більшою мірою безперспективний і провальний (40,5%) і його недоліками є те, що: