Сторінка
1
В Україні, як і в інших розвинутих країнах, вища освіта визнана однією з головних складових загальнолюдських цінностей. Особливості розвитку сучасної цивілізації, зростання ролі особистості, демократизація суспільства, інтелектуалізація праці і швидкий розвиток сучасних інноваційних технологій потребують створення умов, за яких проблема вищої освіти на державному і регіональному рівнях були б у центрі політичного бачення й прийняття адекватних рішень, відповідали б вимогам ринкової економіки, формуванню сучасного ринку праці.
Виміри основних індикаторів впродовж останніх років підтверджують висновок, що вищій освіті України притаманний процес масовості. Розширення масштабів підготовки спеціалістів – процес об’єктивний, зумовлений переглядом суспільних цінностей в результаті світового підвищення інтелектуалізації суспільства, зростання мотивації громадян до здобуття вищої освіти. Визначальним є те, що кожна країна, яка має статус розвинутої, повинна всіма заходами підтримувати розвиток освіти, зростання інтелектуального потенціалу. В XXI ст. за прогнозами ЮНЕСКО рівня національного добробуту, відповідно світовим стандартам, досягнуть лише ті країни,працездатне населення яких на 40-60% буде складатися з осіб з вищою освітою.
Динаміка основних індикаторів вищої освіти засвідчує продовження в державі процесів формування національної системи, яка за кількісними та якісними показниками здебільшого відповідає рівню розвинутих країн і є конкурентоспроможною на європейському освітньому просторі. І цьому процесу сприяє удосконалення нормативно-правової бази з позицій її відповідності сучасним вимогам. З прийняттям Закону України «Про вищу освіту», Національної доктрини розвитку освіти визначено основні правові засади демократичного функціонування і розвитку галузі. Їх реалізація на всіх рівнях вимагає системних послідовних дій, досить радикальних змін у структурі, змісті, економіці та управлінні вищою освітою.
Тема є особливо актуальною в період сьогоднішніх умов. Адже ми живемо в час, коли вища освіта у всьому світі швидко реформується як за змістом, так і за формою. Цей процес повинен привести через зміну старої форми до нового змісту. В європейських країнах реформування освіти здійснюється вже давно і систематично. І четвертий саміт Болонського процесу, що відбувся 19 травня 2005 року в Бергені (Норвегія) став надзвичайно важливим для України етапом процесу реформування системи освіти. На цей раз комюніке підпасали 45 країн і серед них – Україна.
Про Болонський процес за останні роки написано багато. Більшість це статі, інформаційно-теоритичні характеристики, роздуми вчених і спеціалістів про недоліки та переваги входження України в об’єднаний європейський освітній і науковий простір. Про конкретні механізми говорилось значно менше, ще менше про соціальну базу, умови та можливості вітчизняної системи освіти. Тому сьогодні далеко не всі, навіть в просвітницьких колах, мають уявлення про те, як перетворення, що пов’язані з входженням національної системи освіти до загальноєвропейського простору, позначиться на реальній практиці. Тож дана дипломна робота це можливість побачити ризики та перспективи Болонського процесу.
Об’єкт дослідження – система вищої освіти в Україні.
Предмет дослідження – реформування системи вищої освіти в Україні.
Мета даної дипломної роботи: дослідити та проаналізувати сучасний стан та проблеми реформування сучасної системи освіти та зазначити шляхи їх подолання.
Гіпотезадипломної роботи: Болонський процес має неоднозначні наслідки для системи освіти в Україні.
Завдання: охарактеризувати сучасний стан вищої освіти в Україні;
визначити потенціал Болонського процесу для підвищення якості освіти;
проаналізувати ризики і перспективи Болонського процесу в Україні;
з’ясувати як сприймають, відносяться та оцінюють студенти Болонський процес з урахуванням порівняльної перспективи.
Щоб проникнути до сутіданого питання необхідно розглянути освіту як соціальний інститут, як підсистему суспільства,що склалася історично, і зазначити її специфічні риси. Оскільки освіта відрізняється від інших соціальних інститутів своєю спрямованістю, змістом діяльності, тобто функціями, необхідно також зазначити її соціально значущі функції. Серед яких: гуманістична, функція професійної соціалізації, соціальна селекція, активізація соціальних переміщень (мобільність), формування професійно-кваліфікаційного складу населення, науково-дослідна функція системи освіти. А також зазначити, які з цих функцій стануть більш актуальними в період реформування системи вищої освіти. Також треба сказати про систему вищої освіти саме в Україні, де розглянути формування сучасної системи вищої освіти, структуру вищої освіти України, управління освітою, доступ громадян до вищої освіти, організація навчання, академічний рік та екзамени,сказати про здобуття і визнання кваліфікацій, також визнання закордонних кваліфікацій, склад навчального персоналу ВНЗ і навчання студентів-іноземців.
Болонський процес як напрямок реформування вищої освіти в Україні – це предмет другого розділу дипломної роботи. Тут увага приділяється Болонському процесу як структурній реформі вищої освіти на європейському просторі, де розглянуто зміст і головні складові Болонського процесу, що полягає в його передісторії, а також зазначені мета та задачі Болонського процесу.
Особливу увагу приділяється таким двом питанням, як якість освіти як мета реформування та реформування системи вищої освіти в Україні: ризики та перспективи. На перший план виходить потреба реформування інституту освіти, зокрема вищої школи, відповідно до потреб суспільства і освітніх тенденцій у сучасному світі. У сучасних дослідженнях якість освіти невід'ємно пов'язана з тривалістю навчання, з доступністю і рівнем охоплення населення. Однак уніфіковані кількісні виміри освіти не дають реального уявлення про її якість.
У третьому пункті розглянуто головні принципи Болонського процесу та відповідність вищої освіти України його вимогам з огляду на перспективу інтеграції нашої системи в європейський освітній і науковий простір.
Данна дипломна робота доповнена емпіричним дослідженням Болонського процесу і його реалізації на практиці. Треба сказати про те, що є багато методичного матеріалу, наукових оцінок і досліджень, але, все ж таки, питання вивчення сприйняття та оцінки Болонських реформувань і досі залишається відкритим. Тож нами було розроблено програму дослідження «Сприйняття та оцінка студентами Болонського процесу, що відбувається в Україні».
Наукове значення дипломної роботи полягає в тому, що, беручи до уваги всі проведені зміни в галузі вищої освіти, та зважаючи на те, що ці зміни далеко не завершені, без фундаментального наукового обґрунтування таких понять, як якість освіти неможливо знайти критеріїв перевірки вже реалізованих змін по подальшому вдосконаленню системи вищої освіти. Практична значущість цієї роботи полягає в аналізі сучасного стану якості освіти, перспектив та можливих ризиків реформування в сфері вищої освіти в Україні, а також у висуванні пропозицій щодо вдосконалення роботи реформування та механізму реалізації політики нашої держави в цій сфері.